Відкрити головне меню

Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів 2013

Чемпіонат світу MotoGP:
сезон 2013 року
Попередній: 2012 Наступний: 2014

Чемпіонат світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів сезону 2013 року — 65-ий сезон змагань з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, що проводяться під егідою Міжнародної мотоциклетної федерації.

Зміст

Етапи Гран-ПріРедагувати

 
Гран-Прі Франції — єдина дощова гонка сезону

Міжнародна мотоциклетна федерація 19 вересня 2012 року оголосила попередній календар змагань, який включав 19 етапів.[1] 23 листопада 2012 року календар був оновлений після підтвердження, що повернення Гран-прі Аргентини буде відкладено до 2014 року.[2] Гран-Прі Америк відбулося на трасі Трасі Америк в Остіні, США, замість Гран-Прі Португалії, яке відбувалось в Ештурілі з 2000 року. Всого Сполучені Штати провели три гонки, дві інші відбулися у Лагуна Сека (Гран-Прі США) та Індіанаполісі (Гран-Прі Індіанаполісу).

Раунд Дата Гран-Прі Автомотодром Переможці
MotoGP Moto2 Moto3
1 7 квітня   Гран-Прі Катару1 Лосейл, Доха   Хорхе Лоренсо   Пол Еспаргаро   Луї Салом
2 21 квітня   Гран-Прі Америк Траса Америк, Остін   Марк Маркес   Ніко Тероль   Алекс Рінс
3 5 травня   Гран-Прі Іспанії Херес, Херес-де-ла-Фронтера   Дані Педроса   Естів Рабат   Маверік Віньялес
4 19 травня   Гран-Прі Франції Le Mans Bugatti   Дані Педроса   Скот Реддінг   Маверік Віньялес
5 2 червня   Гран-Прі Італії Муджелло, регіон Муджелло   Хорхе Лоренсо   Скот Реддінг   Луї Салом
6 16 червня   Гран-Прі Каталонії Каталунья, Монмало   Хорхе Лоренсо   Пол Еспаргаро   Луї Салом
7 29 червня   Гран-Прі Нідерландів2 Ассен   Валентіно Россі   Пол Еспаргаро   Луї Салом
8 14 липня   Гран-Прі Німеччини Заксенринг, Гоенштайн-Ернстталь   Марк Маркес   Хорді Торрес   Алекс Рінс
9 21 липня   Гран-Прі США 3 Mazda Raceway Laguna Seca, Монтерей   Марк Маркес Гонки Moto2 та Moto3 не проводяться 3
10 18 серпня   Гран-Прі Індіанаполісу Індіанаполіс Мотор Спідвей, Індіанаполіс   Марк Маркес   Естів Рабат   Алекс Рінс
11 25 серпня   Гран-Прі Чехії Автодром імені Масарика, Брно   Марк Маркес   Міка Калліо   Луї Салом
12 1 вересня   Гран-Прі Великої Британії Сільверстоун, Сільверстоун   Хорхе Лоренсо   Скот Реддінг   Луї Салом
13 15 вересня   Гран-Прі Сан Марино Мізано, Мізано-Адріатіко   Хорхе Лоренсо   Пол Еспаргаро   Алекс Рінс
14 29 вересня   Гран-Прі Арагону Моторленд Арагон, Альканьїс   Марк Маркес   Ніко Тероль   Алекс Рінс
15 13 жовтня   Гран-Прі Малайзії Сепанг, Селангор   Дані Педроса   Естів Рабат   Луї Салом
16 20 жовтня   Гран-Прі Австралії Філіп-Айленд, Острів Філіпа   Хорхе Лоренсо   Пол Еспаргаро   Алекс Рінс
17 27 жовтня   Гран-Прі Японії Twin Ring Motegi, Мотеґі   Хорхе Лоренсо   Пол Еспаргаро   Алекс Маркес
18 10 листопада   Гран-Прі Валенсії Circuit Ricardo Tormo, Валенсія   Хорхе Лоренсо   Ніко Тероль   Маверік Віньялес

Примітки:

  •   — гонка відбувається вночі;
  •   — гонка проходить в суботу;
  •   — лише гонка у класі MotoGP.

Клас MotoGPРедагувати

УчасникиРедагувати

Попередній список учасників був оголошений Міжнародною мотоциклетною Федерацією 28 листопада 2012 року.[3] Оновлений список учасників представлено 12 лютого 2013 року.[4] 9 світових чемпіонів в 2013 році боролися за перемоги в Королівському класі, загалом на рахунку Валентіно Россі, Хорхе Лоренсо, Даніеля Педроси, Марка Маркеса, Альваро Баутісти, Андреа Довіціозо, Нікі Хейдена, Штефана Брадля та Хіросі Аоями 23 титули в гранпрійних категоріях від GP125 до MotoGP. Найрезультативнішим є Россі: у нього 9 титулів, 7 з яких він завоював, виступаючи в Королівському класі.[5] Хорхе Лоренсо захищав титул чемпіона світу.[6]

Учасники на прототипах
Команда Конструктор Мотоцикл Гонщик Етапи
  Ducati Team Ducati Ducati Desmosedici GP13 04   Андреа Довіціозо Всі
69   Нікі Хейден Всі
  LCR Honda MotoGP Honda Honda RC213V 6   Штефан Брадль Всі
  Ignite Pramac Racing
  Energy T.I. Pramac Racing
Ducati Ducati Desmosedici GP13 11   Бен Спіс 1-2,5,10
15   Алекс де Анджеліс 9
29   Андреа Іаноне 1-8,10-18
51   Мікеле Пірро 4,6-8,11-13
68   Йонні Ернандес 14-18
  Go & Fun Honda Gresini Honda Honda RC213V 19   Альваро Баутіста Всі
  Yamaha YSP Racing Team Yamaha Yamaha YZR-M1 21   Катсуюкі Накасуга 17
  Repsol Honda Team Honda Honda RC213V 26   Дані Педроса Всі
93   Марк Маркес Всі
  Monster Yamaha Tech 3 Yamaha Yamaha YZR-M1 35   Кел Кратчлоу Всі
38   Бредлі Сміт Всі
  Yamaha Factory Racing Yamaha Yamaha YZR-M1 46   Валентіно Россі Всі
99   Хорхе Лоренсо Всі
  Ducati Test Team Ducati Ducati Desmosedici GP13 51   Мікеле Пірро 3,5,18
Учасники CRT (Claiming Rule Teams)
Команда Конструктор Мотоцикл Гонщик Етапи
  NGM Mobile Forward Racing FTR-Kawasaki FTR MGP13 5   Колін Едвардс Всі
71   Клаудіо Корті Всі
  Avintia Blusens FTR-Kawasaki FTR MGP13 7   Хіросі Аояма 1-5,8-18
8   Гектор Барбера Всі
22   Іван Сілва 7
77   Хав'єр дель Амор 6
  Came IodaRacing Project Ioda-Suter-BMW Suter MMX1 9   Даніло Петруччі Всі
52   Лукаш Пешек Всі
  Power Electronics Aspar ART ART GP13 14   Ренді де Пуньє Всі
41   Алеїч Еспаргаро Всі
  Cardion AB Motoracing ART ART GP13 17   Карел Абрахам 1-11,13
23   Лука Скасса 14-18
  GP Tech BCL-Suzuki BCL GP212 44   Майкл Барнес 2
  Remus Racing Team S&B-Suter-BMW Suter MMX1 45   Мартін Бауер 11,18
  Go & Fun Honda Gresini FTR-Honda FTR MGP13 67   Браян Старінг Всі
  Paul Bird Motorsport PBM-ART PBM 01 50   Даміан Кудлін 14-18
70   Майкл Лаверті 1-13
ART ART GP13 14-18
68   Йонні Ернандес 1-13
  Attack Performance APR-Kawasaki APR 79   Блейк Янг 2,9-10
Ключ
Постійний гонщик
Гонщик Wildcard
Запасний гонщик

РезультатиРедагувати

 
Клас MotoGP: чемпіон Марк Маркес у складі чемпіонської команди Repsol Honda

Результати гонокРедагувати

Система нарахування очок

Очки нараховуються першим п'ятнадцятьом гонщикам відповідно до зайнятого місця:

Місце  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15 
Очки 25 20 16 13 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Результати гонок

Місце Гонщик Мотоцикл КАТ
 
АМЕ
 
ІСП
 
ФРА
 
ІТА
 
КАТ
 
НІД
 
НІМ
 
США
 
ІНД
 
ЧЕХ
 
ВБР
 
РСМ
 
АРА
 
МАЛ
 
АВС
 
ЯПО
 
ВАЛ
 
Очки
1   Марк Маркес Honda 3 1 2 3 Нф 3 2 1 1 1 1 2 2 1 2 Дскв 2 3 334
2   Хорхе Лоренсо Yamaha 1 3 3 7 1 1 5 Нс 6 3 3 1 1 2 3 1 1 1 330
3   Дані Педроса Honda 4 2 1 1 2 2 4 Нс 5 2 2 3 3 Нф 1 2 3 2 300
4   Валентіно Россі Yamaha 2 6 4 12 Нф 4 1 3 3 4 4 4 4 3 4 3 6 4 237
5   Кел Кратчлоу Yamaha 5 4 5 2 3 Нф 3 2 7 5 17 7 6 6 6 4 7 Нф 188
6   Альваро Баутіста Honda 6 8 6 6 Нф Нф 7 5 4 6 5 5 7 4 5 5 4 5 171
7   Штефан Брадль Honda Нф 5 Нф 10 4 5 6 4 2 7 6 6 5 5 Нс Нс 5 6 156
8   Андреа Довіціозо Ducati 7 7 8 4 5 7 10 7 9 10 7 Нф 8 8 8 9 10 9 140
9   Нікі Хейден Ducati 8 9 7 5 6 Нф 11 9 8 9 8 8 9 9 Нф 7 9 8 126
10   Бредлі Сміт Yamaha Нф 12 10 9 9 6 9 6 Нф 8 Нф 9 11 7 7 6 8 7 116
11   Алеїч Еспаргаро ART 11 11 9 13 8 8 8 8 Нф 12 10 10 13 11 9 11 Нф 11 93
12   Андреа Іаноне Ducati 9 10 Нф 11 13 Нф 13 Нс 11 9 11 Нф 10 Нф 8 14 Нф 57
13   Мікеле Пірро Ducati 11 8 7 10 14 10 12 12 10 10 56
14   Колін Едвардс FTR Kawasaki Нф Нф 15 16 14 9 17 13 12 13 11 14 12 16 15 12 12 15 41
15   Ренді де Пуньє ART 12 14 Нф Нф 11 Нф 12 12 Нф Нф 15 16 17 13 12 10 13 Нф 36
16   Гектор Барбера FTR 13 18 12 18 10 Нф 20 11 10 16 Нф 13 Нф Нф 14 14 16 12 35
17   Даніло Петруччі Ioda-Suter Нф Нф 14 14 12 11 16 14 13 17 13 15 15 Нф 16 15 18 14 26
18   Йонні Ернандес ART 14 15 Нф Нф 16 13 19 Нф 15 Нф 16 20 Нф 21
Ducati 12 10 13 15 Нф
19   Клаудіо Корті FTR Kawasaki 16 19 17 Нф Нф 12 18 15 Нф 14 Нф 17 16 15 13 17 20 13 14
20   Хіроші Аояма FTR 15 17 18 19 Нф Зн 17 16 15 14 18 14 14 11 20 17 16 13
21   Бен Спіс Ducati 10 13 Нс Нс 9
22   Катсуюкі Накасуга Yamaha 11 5
23   Алекс де Анджеліс Ducati 11 5
24   Карел Абрахам ART Нф Нс Нс 15 15 Нф 15 18 14 Нс 19 Нф 5
25   Майкл Лаверті PBM 17 16 13 17 17 Нф 22 16 Нф 18 18 19 18 3
ART Нф Нф 18 19 17
26   Браян Старінг FTR Honda Нф 20 16 Нф 18 14 21 Нф 17 19 20 21 Нф 18 18 Дскв 22 19 2
27   Хав’єр дель Амор FTR 15 1
  Лука Скасса ART 17 17 16 Нф 18 0
  Лукаш Пешек Ioda-Suter 18 Нф Нф Нф 19 16 Нф 19 18 Нф Нф Нф Нф 19 Нф 19 Нф Нф 0
  Мартін Бауер S&B Suter 21 20 0
  Даміан Кудлін PBM Нф Нф 21 21 Нф 0
  Блейк Янг APR 21 Зн Нф 0
  Іван Сілва FTR 23 0
  Майкл Барнес BCL Нкв
Місце Гонщик Мотоцикл КАТ
 
АМЕ
 
ІСП
 
ФРА
 
ІТА
 
КАТ
 
НІД
 
НІМ
 
США
 
ІНД
 
ЧЕХ
 
ВБР
 
РСМ
 
АРА
 
МАЛ
 
АВС
 
ЯПО
 
ВАЛ
 
Очки
Колір Результат
Золотий Переможець
Срібний 2-е місце
Бронзовий 3-є місце
Зелений Фініш в очковій зоні
Синій Фініш без очок
Не класифікувався (Нк)
Пурпуровий Не фінішував (Нф)
Червоний Не кваліфікувався (Нкв)
Попередньо не кваліфікувався (Пнкв)
Чорний Дискваліфікований (Дскв)
Білий Не стартував (Нс)
Знятий (Зн)
Гонка скасована (X)
Не брав участі
Виключений (EX)

Примітка:
Жирний – Поул-позишн
Курсив – Найшвидше коло
Блакитним кольором позначені гонщики-дебютанти класу MotoGP.

Статистика гонщиківРедагувати

Статистика гонщиків
Гонщик Очки Перемоги 2-і місця 3-ті місця Найшв.кола Поули Кола на
першому місці
Подолана відстань
у гонці, км
Подолана відстань
під час практики, км
  Марк Маркес 334 6 6 4 11 9 83 2031.977 6975.057
  Хорхе Лоренсо 330 8 1 5 2 4 236 1959.822 6342.943
  Дані Педроса 300 3 7 3 4 2 76 1868.418 6647.115
  Валентіно Россі 237 1 1 4 1 21 1949.317 7656.800
  Кел Кратчлоу 188 2 2 2 1891.307 7022.944
  Альваро Баутіста 171 1831.142 7130.248
  Штефан Брадль 156 1 1 23 1693.008 6894.300
  Андреа Довіціозо 140 8 2058.152 7008.281
  Нікі Хейден 126 1908.836 7320.568
  Бредлі Сміт 116 1774.802 7298.992
  Алеїч Еспаргаро 93 1914.870 6080.416
  Андреа Іаноне 57 1439.541 6770.038
  Мікеле Пірро 56 818.771 2569.901
  Колін Едвардс 41 1977.162 6768.921
  Ренді де Пуньє 36 1569.657 6820.708
  Гектор Барбера 35 1799.282 6337.361
  Даніло Петруччі 26 1855.254 7349.610
  Йонні Ернандес 21 1605.264 6191.047
  Клаудіо Корті 14 1727.643 6564.083
  Хіроші Аояма 13 1784.727 6116.891
  Бен Спіс 9 234.133 1136.253
  Карел Абрахам 5 773.665 3801.454
  Алекс де Анджеліс 5 115.520 407.930
  Майкл Лаверті 3 1670.499 6378.976
  Браян Старінг 2 1777.188 6896.357
  Хав'єр дель Амор 1 113.448 146.537
  Лукаш Пешек 1131.503 5911.492
  Лука Скасса 433.212 1720.272
  Даміан Кудлін 252.124 1555.671
  Іван Сілва 118.092 381.528

Залік виробниківРедагувати

Місце Виробник КАТ
 
АМЕ
 
ІСП
 
ФРА
 
ІТА
 
КАТ
 
НІД
 
НІМ
 
США
 
ІНД
 
ЧЕХ
 
ВБР
 
РСМ
 
АРА
 
МАЛ
 
АВС
 
ЯПО
 
ВАЛ
 
Очки
1   Honda 3 1 1 1 2 2 2 1 1 1 1 2 2 41 1 2 2 2 389
2   Yamaha 1 3 3 2 1 1 1 2 3 3 3 1 1 2 3 1 1 1 381
3   Ducati 7 7 7 4 5 7 10 7 8 9 7 8 8 8 8 7 9 8 155
4   ART 11 11 9 13 8 8 8 8 14 12 10 10 13 11 9 10 13 11 99
5   FTR Kawasaki 16 19 15 16 14 9 17 13 12 13 11 14 12 15 13 12 12 13 46
6   FTR 13 17 12 18 10 15 20 11 10 15 14 13 14 14 11 14 16 12 46
7   Ioda-Suter 18 Нф 14 14 12 11 16 14 13 17 13 15 15 19 16 15 18 14 26
8   PBM 17 16 13 17 17 Нф 22 16 Нф 18 18 19 18 Нф Нф 21 21 Нф 3
9   FTR Honda Нф 20 16 Нф 18 14 21 Нф 17 19 20 21 Нф 18 18 ДСКВ 22 19 2
  S&B Suter 21 20 0
  APR 21 Зн Нф 0
  BCL Дскв 0
Місце Виробник КАТ
 
АМЕ
 
ІСП
 
ФРА
 
ІТА
 
КАТ
 
НІД
 
НІМ
 
США
 
ІНД
 
ЧЕХ
 
ВБР
 
РСМ
 
АРА
 
МАЛ
 
АВС
 
ЯПО
 
ВАЛ
 
Очки
Примітки
  • 1 Очки Марка Маркеса, нараховані за перемогу у гонці, були зняті в результаті рішення дирекції гонки після того, як він зіткнувся з партнером по команді Дані Педросою під час гонки. Наступним найкращим фінішером Honda був Альваро Баутіста, який зайняв четверте місце.

Залік командРедагувати

Місце Команда Гонщик КАТ
 
АМЕ
 
ІСП
 
ФРА
 
ІТА
 
КАТ
 
НІД
 
НІМ
 
США
 
ІНД
 
ЧЕХ
 
ВБР
 
РСМ
 
АРА
 
МАЛ
 
АВС
 
ЯПО
 
ВАЛ
 
Очки
1   Repsol Honda Дані Педроса 4 2 1 1 2 2 4 НС 5 2 2 3 3 Нф 1 2 3 2 634
Марк Маркес 3 1 2 3 Нф 3 2 1 1 1 1 2 2 1 2 ДСКВ 2 3
2   Yamaha Factory Racing Хорхе Лоренцо 1 3 3 7 1 1 5 НС 6 3 3 1 1 2 3 1 1 1 567
Валентіно Россі 2 6 4 12 Нф 4 1 3 3 4 4 4 4 3 4 3 6 4
3   Monster Yamaha Tech 3 Кел Кратчлоу 5 4 5 2 3 Нф 3 2 7 5 17 7 6 6 5 4 7 Нф 304
Бредлі Сміт Нф 12 10 9 9 6 9 6 Нф 8 Нф 9 11 7 7 6 8 7
4   Ducati Team Нікі Хейден 8 9 7 5 6 Нф 11 9 8 9 8 8 9 9 Нф 7 9 8 266
Андреа Довіціозо 7 7 8 4 5 6 10 7 9 10 7 Нф 8 8 8 9 10 9
5   Go&Fun Honda Gresini Альваро Баутіста 6 8 6 6 Нф Нф 7 5 4 6 5 5 7 4 6 5 4 5 173
Браян Старінг Нф 20 16 Нф 18 14 21 Нф 17 19 20 21 Нф 18 18 ДСКВ 22 19
6   LCR Honda MotoGP Штефан Брадль Нф 5 Нф 10 4 5 6 4 2 7 6 6 5 5 НС НС 5 6 156
7   Power Electronics Aspar Алеїч Еспаргаро 11 11 9 13 8 8 8 8 Нф 12 10 10 13 11 9 11 Нф 129
Ренді де Пуньє 12 14 Нф Нф 11 Нф 12 12 Нф Нф 14 16 17 13 12 10 13
8   Pramac Racing Бен Спіс 10 13 НС НС НС 121
Андреа Іаноне 9 10 Нф 11 13 Нф 13 НС НС 11 9 11 Нф 10 Нф 8 14
Мікеле Пірро 8 10 14 10 12 12 10
Алекс де Анджеліс 11
Йонні Ернандес 12 10 13 15
9   NGM Mobile Forward Racing Колін Едвардс Нф Нф 15 16 14 9 17 13 12 13 11 14 12 16 15 12 12 55
Клаудіо Корті 16 19 17 Нф Нф 12 18 15 Нф 14 Нф 17 16 15 13 17 20
10   Avintia Blusens Гектор Барбера 13 18 12 18 10 Нф 20 11 10 16 Нф 13 Нф Нф 14 14 16 12 49
Хіроші Аояма 15 17 17 19 Нф 17 16 15 14 18 14 14 11 20 17 16
Хав’єр Дель Амор 15
Іван Сілва 23
11   Came IodaRacing Project Даніло Петруччі Нф Нф 14 14 12 11 16 14 13 17 13 15 15 Нф 16 15 18 14 26
Лукаш Пешек 18 Нф Нф Нф 19 16 Нф 19 18 Нф Нф Нф Нф 19 Нф 19 Нф Нф
12   Paul Bird Motorsport Йонні Ернандес 14 15 Нф Нф 16 13 19 Нф 15 Нф 16 20 Нф 10
Майкл Лаверті 17 16 13 17 17 Нф 22 16 Нф 18 18 19 18 Нф Нф 18 19 17
Даміан Кудлін Нф Нф 21 21 Нф
13   Cardion AB Motoracing Карел Абрахам Нф НС НС 15 15 Нф 15 18 14 НС 19 Нф 5
Лука Скасса 17 17 16 Нф 18
Місце Команда Гонщик КАТ
 
АМЕ
 
ІСП
 
ФРА
 
ІТА
 
КАТ
 
НІД
 
НІМ
 
США
 
ІНД
 
ЧЕХ
 
ВБР
 
РСМ
 
АРА
 
МАЛ
 
АВС
 
ЯПО
 
ВАЛ
 
Очки

Клас Moto2Редагувати

УчасникиРедагувати

Попередній список учасників класі Moto2 був опублікований 28 листопада 2012 року. Остаточний варіант був оголошений 12 лютого 2013 року.

Команда Конструктор Мотоцикл Гонщик Етапи
  NGM Mobile Racing Speed Up SF13 3   Сімоне Корсі 1–8, 10-18
54   Маттіа Пасіні 1–8, 10-18
  Technomag carXpert Suter MMX2 4   Ренді Крумменахер 1–8, 10-13, 18
70   Робін Мульхаузер 14
21   Закхван Заіді 15
77   Домінік Аегертер 1–8, 10-18
  Came IodaRacing Project Suter MMX2 5   Йоан Зарко 1–8, 10-18
  Federal Oil Gresini Moto2
  Thai Honda PTT Gresini Moto2
Suter MMX2 7   Доні Тата Прадіта 1–8, 10-12, 14-18
14   Раттапарк Вілайро 1–8
10   Тітіпонг Варокорн 10-16
94   Франко Морбіделлі 13,17-18
  Gino Rea Race Team
  Gino Rea Montáže Brož Racing
FTR M213 8   Джино Рі 4, 7-8, 11-14, 18
  Blusens Avintia Kalex TBA 9   Кайл Сміт 1–2
24   Тоні Еліас 1–2
  Dynavolt Intact GP Kalex TBA 11   Сандро Кортезі 1–2
  Interwetten Paddock Suter TBA 12   Томас Люті 2
33   Серхіо Гадеа 1
  NGM Mobile Forward Racing Speed Up TBA 15   Алекс де Анджеліс 1–2
88   Рікардо Кардус 1–2
  Argiñano & Ginés Racing Speed Up TBA 17   Альберто Маекайо 1–2
44   Стівен Одендааль 1–2
  Mapfre Aspar Team Moto2 Suter TBA 18   Ніко Тероль 1–2
81   Хорді Торрес 1–2
  Desguaces La Torre Maptaq
  Desguaces La Torre SAG
Kalex TBA 19   Хав'є Сімеон 1–2
23   Марсель Шрьоттер 1–2
  Italtrans Racing Team Kalex TBA 30   Такаакі Накагамі 1–2
60   Хуліан Сімон 1–2
  Marc VDS Racing Team Kalex TBA 36   Міка Калліо 1–2
45   Скот Реддінг 1–2
  Tuenti HP 40 Kalex TBA 40   Пол Еспаргаро 1–2
49   Аксель Понс 1–2
80   Естів Рабат 1–2
  Tech 3 Tech 3 TBA 52   Данні Кент 1–2
96   Луї Россі 1–2
  JiR Moto2 Motobi TBA 63   Майк ді Меліо 1–2
  Idemitsu Honda Team Asia Moriwaki TBA 72   Юкі Такахаші 1–2
  QMMF Racing Team Speed Up TBA 95   Ентоні Вест 1–2
97   Рафід Топан Сукіпто 1–2
Ключ
Постіний гонщик
Гонщик Wildcard
Запасний гонщик

Зміну у складі гонщиківРедагувати

ПідсумкиРедагувати

Володар титулу чемпіона в класі Moto2 визначився на Гран-Прі Японії. Після аварії, в якій постраждав лідер серії Скот Реддінг, ініціативу перехопив його переслідувач Пол Еспаргаро. Пол Еспаргаро двічі штурмував верхню сходинку чемпіонату. У 2012 році йому не дозволив перемогти Марк Маркес. У 2013 році у Реддінга до падіння були всі шанси взяти золото, але фортуна повернулася обличчям до його суперника. Еспаргаро став чемпіоном, набравши 265 очок. Через пропуск однієї гонки і слабкий фініш у Японії Реддінг програв йому 40 очок.

Клас Moto3Редагувати

ПідсумкиРедагувати

Доля титулу чемпіона у класі Moto3 вирішувалась на останньому етапі у Валенсії. Важка битва між трьома гонщиками, яких перед стартом розділяли всього 5 очок, завершилася для лідера чемпіонату Луї Салома (команда «Red Bull KTM Ajo») падінням, тоді як Алекс Рінс наприкінці заїзду був атакований німцем Йонасом Фольгером. Маверік Віньялес виграв гонку і став чемпіоном світу з перевагою у 12 очок над Рінсом. Салом після аварії зумів повернутися у гонку і фінішувати 14-м, заробивши пару очок. Це дозволило йому завершити сезон на 3-й позиції.[7]

У заліку виробників перемогу достроково, за 6 етапів до фінішу, здобув KTM. Це друга поспіль та третя загалом (враховуючи результати у класі 125сс) перемога австрійців.[8]

Загальні підсумкиРедагувати

ВідвідуваністьРедагувати

Найбільша кількість глядачів зібралась на Гран-Прі Чехії. Його відвідало 142 030 глядачів у день гонки, в неділю, та 222 710 загалом за три дні змагань.[9]

ПадінняРедагувати

У всіх трьох класах чемпіонату було, в цілому, 863 падінь, що на 42 випадки менше, ніж роком раніше, незважаючи на те, що кількість Гран-Прі залишилась незмінною. Хоча, якщо розглядати лише клас MotoGP, то кількість падінь зросла на 19 випадків, збільшившись з 186 до 205.[10]

Середня кількість падінь на етапі у класі MotoGP становила 11,4, в класі Moto2 — 20,2, в Moto3 —18,5. Це вже четвертий рік поспіль, коли більшість аварій прийшла в середньому класі.

Найчастіше у «королівському» класі падав Марк Маркес —15 разів, тоді як чинний чемпіон світу Хорхе Лоренсо впав лише тричі, умудрившись двічі зламати ключицю (у Ассені та Заксенринзі); Дані Педроса падав шість разів. Чемпіон світу в класі Moto2 Пол Еспаргаро падав вісім разів, його основний суперник Скот Реддінг —4. У Moto3 чемпіон світу Маверік Віньялес падав 5 разів, його основні суперники Алекс Рінс та Луї Салом падали 2 та 6 разів відповідно.

Серед етапів найбільша кількість падінь мала місце на Гран-Прі Франції —68, що було пов'язано зі складними погодними умовами, які супроводжували гонку. Друге місце займає Гран-Прі Сан Марино —66 падінь, третє — Гран-Прі Німеччини —61. Найменша кількість падінь була зафіксована під час дебютного Гран-Прі сезону у Катарі —34.

Максимальна швидкістьРедагувати

Максимальна швидкість у класі MotoGP була розвинута Альваро Баутістою під час вільної практики №3 шістнадцятого Гран-Прі сезону у Австралії і становила 344,8 км/год.[11] Для порівняння, максимальна швидкість, досягнута болідами Формула-1 становить 341,1 км/год (Естебан Гутьєррес, Гран-прі Італії).[12] «Найповільнішим» етапом була дев'ята гонка сезону у США — Валентіно Россі на розминці зміг розігнатись лише до 270,0 км/год.[13]

У класі Moto2 найвища швидкість була розвинена теж на Гран-Прі Австралії німцем Сандро Кортезі — 296,8 км/год;[14] найнижча — на тринадцятому етапі, Гран-Прі Сан Марино, француз Йоан Зарко розігнався лише до 247,9 км/год.[15]

На тих же гонках були розвинені найвищі швидкості і у класі Moto3: найшвидше у Австралії їхав іспанець Алекс Маркес — 249,4 км/год;[16] у Сан-Марино самим швидким був німець Філіп Оетль.[17]

Цікаві фактиРедагувати

Десять років тому, у 2004-му, чемпіони Маркес та Еспаргаро виступали разом в одній команді у чемпіонаті Каталонії в класі 125сс. Тоді чемпіоном став Еспаргаро, Маркес був другим.[18]

ПриміткиРедагувати

  1. FIM releases provisional 2013 MotoGP™ calendar (англ.). Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-03-19. 
  2. FIM Road Racing World Championship Grand Prix. 2013 calendar (англ.). Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-03-19. 
  3. FIM Road Racing World Championship Grand Prix . 2013 Provisional Entry Lists (агл.). Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-03-19. 
  4. FIM Road Racing World Championship Grand Prix. 2013 Provisional Entry Lists, updated 12 February (англ.). Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-03-19. 
  5. Цікаві факти в переддень 65-го сезону MotoGP (рос.). Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2013-03-29. 
  6. Хорхе Лоренсо: Ані номер 1, ані номер 2, проте зрештою завжди чемпіон. euronews. Архів оригіналу за 2013-08-26. Процитовано 2013-03-19. 
  7. Кирилл Чернышев (10.11.2013). MotoGP, Moto2, Moto3: Чемпионы определились! (рос.). motogonki.ru. Процитовано 25.11.2013. 
  8. MotoGP: KTM взял Кубок Конструкторов за рекордное время (рос.). motogonki.ru. 04.09.2013. Процитовано 25.11.2013. 
  9. MotoGP: Чехия вновь бьет испанские раунды по популярности (рос.). MOTOGONKI.RU. Процитовано 27.11.2013. 
  10. MotoGP™ Analysis: The 2013 Falls Report (англ.). Dorna Sports. 25.11.2013. Процитовано 27.11.2013. 
  11. TISSOT AUSTRALIAN GRAND PRIX. Event Best Maximum Speed (PDF) (англ.). Dorna Sports. 20.10.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  12. Самый быстрый пилот 2013 года - Эстебан Гутьеррес (рос.). terrikon.com. 05.12.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  13. RED BULL U.S. GRAND PRIX. Event Best Maximum Speed (PDF) (англ.). Dorna Sports. 21.07.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  14. TISSOT AUSTRALIAN GRAND PRIX. Event Best Maximum Speed (PDF) (англ.). Dorna Sports. 20.10.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  15. GP APEROL DI SAN MARINO E RIVIERA DI RIMINI. Event Best Maximum Speed (PDF) (англ.). Dorna Sports. 15.09.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  16. TISSOT AUSTRALIAN GRAND PRIX. Event Best Maximum Speed (PDF) (англ.). Dorna Sports. 20.10.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  17. GP APEROL DI SAN MARINO E RIVIERA DI RIMINI. Event Best Maximum Speed (PDF) (англ.). Dorna Sports. 15.09.2013. Процитовано 06.12.2013. 
  18. Two Champions – Ten years ago. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 19.12.2013. Процитовано 20.12.2013. 

ПосиланняРедагувати