Відкрити головне меню

Александріно — одна з небагатьох вельможних садиб Петергофського шляху, що частково зберіглася і дійшла до 21 століття.

Александріно

Alexandrino Manor.jpg

59°50′43″ пн. ш. 30°13′13″ сх. д. / 59.84531100002777748° пн. ш. 30.22033500002777728° сх. д. / 59.84531100002777748; 30.22033500002777728Координати: 59°50′43″ пн. ш. 30°13′13″ сх. д. / 59.84531100002777748° пн. ш. 30.22033500002777728° сх. д. / 59.84531100002777748; 30.22033500002777728
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Санкт-Петербург
Стиль Архітектура класицизму[d]
Архітектор Валлєн Деламот
Засновник Tsarevna Natalya Alexeevna of Russia[d]
Перша згадка 1714
Дата будівництва  століття

Александріно. Карта розташування: Росія
Александріно
Александріно
Александріно (Росія)
Александріно у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

У роки Північної війниРедагувати

Забудова цієї території розпочалася ще в роки Великої Північної війни. Цар Петро І роздав своїм прихильникам ділянки землі на південних берегах Балтийського моря вздовж шляху до Петергофа з правом забудови. Ділянку сучасної садиби Александріно отримала рідна сестра царя — Наталя Олексіївна. У 1716 р. вона померла і її земельну ділянку з садибою розділитили на дві.

Східна частина перейшла до Шеремєтєвих. Будівлі цієї частини проіснували до 1930-х рр., коли за часів СРСР були вщент зруйновані.

Західну частину отримав дипломат Толстой Петро Андрійович.

В 1760-ті рр.Редагувати

 
Худ. Левицький Дмитро Григорович, портрет Івана Чернишова.

У 1760-ті рр.садибу Толстого придбав 1760-ті рр. дипломат Чернишов Іван Григорович, брат полководця Чернишова Захара Григоровича, володаря відомої садиби Ярополець. Іван Григорович зробив непогану придворну кар'єру при Елизаветі Петрівні і втримав позиції і при Катерині ІІ. Коли в моду увійшов француз-архітектор Валлен Деламот, Чернишов замовив тому проект заміського палацу.

Подальша доляРедагувати

Садиба дійшла до 20 століття. За часів СРСР використовувалась як комунальне житло. Зазнав втрат пейзажний парк, де на східних його ділянках побудували " Стандартне селище № 3 ". В роки війни 1941-1945 рр. садибний будинок постраждав від артобстрілів. В повоєнні роки будинок відновили та відремонтували без відновлення історичних інтер'єрів. Пізніше садибна територія зарахована до міста, а в палаці розмістили художню школу.

АдресаРедагувати

Санкт-Петербург, пр. Стачек, б.226.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати