Відкрити головне меню

Александра Амалія Баварська (нім. Alexandra Amalie von Bayern), (нар. 26 серпня 1826 — пом. 8 травня 1875) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька короля Баварії Людвіга I та принцеси Саксен-Хільдбурґхаузенської Терези, настоятелька релігійної общини святої Анни у Вюрцбурзі та Мюнхені, письменниця.

Александра Баварська
Alexandra von Bayern
1826 Alexandra.JPG
Александра на портреті пензля Й.К.Штілера, 1838
Ім'я при народженні Александра Амалія
Народилася 26 серпня 1826(1826-08-26)
Замок Йоганнесбург, Ашаффенбург, Королівство Баварія
Померла 8 травня 1875(1875-05-08) (48 років)
Палац Німфенбург, Мюнхен, Королівство Баварія
Поховання Театинекірхе, Мюнхен
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німеччина
Національність німкеня
Діяльність перекладачка, письменниця
Володіє мовами німецька
Титул принцеса Баварська
Посада настоятелька релігійної общини святої Анни у Вюрцбурзі та Мюнхені
Рід Віттельсбахи
Батько Людвіг I
Мати Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
Брати, сестри
У шлюбі з не було
Діти не було

Зміст

БіографіяРедагувати

Александра народилась 26 серпня 1826 року у замку Йоганнесбург в Ашаффенбурзі. Вона була восьмою дитиною та п'ятою донькою в родині короля Баварії Людвіга I та його дружини Терези Саксен-Хільдбурґхаузенської, а також першою з двох дітей, що народилися вже за часів правління батька. Дівчинка мала старших братів Максиміліана, Отто, Луїтпольда і сестер Матильду, Альдеґунду, Хільдегарду. Ще одна сестра, Теоделінда, померла до її народження. Молодший брат Адальберт з'явився, коли Александрі було два роки.

 
Замок Йоганнесбург, де народилася Александра

У 1848, внаслідок революційних подій, батько зрікся престолу, і королем Баварії став старший брат Александри, Максиміліан.

У 1850-х її руки просив Луї Льсьєн Бонапарт, небіж імператора Наполеона, однак Людвіг відмовив йому, взявши до уваги, що той був розлученим, ссилаючись на слабке здоров'я доньки.

Александра страждала на кілька психічних розладів. Так, принцеса прагла до надмірної чистоту, носила віключно білий одяг і хворобливо боялася доторків. Згодом їй стало здаватися, що в дитинстві вона проковтнула скляне піаніно. Навіть трирічне перебування у психіатричній клініці Ілленау, відкритій великим герцогом Баденським Леопольдом, нічого не змінило.

Заміж так і не вийшла. Була главою та настоятелькою релігійного закладу для жінок у Вюрцбурзі та Мюнхені. Займалася благодійними справами. Так, у 1860 відкрила кухню, де годували хворих та нужденних.

Були видані кілька її власних книжок. Займалася також перекладами.

Померла у 1875 у палаці Німфенбург. Похована у Театинекірхе.

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
 
 
Марія Франциска Зульцбахська
 
 
Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
 
 
Марія Луїза Лейнінгенська
 
 
Ернст Фрідріх III
 
 
Ернестіна Саксен-Веймарська
 
 
Карл II
 
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
 
Августа Вільгельміна Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати