Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька

Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька (нім. Maria Luise Albertine zu Leiningen-Dagsburg-Falkenburg), (нар. 16 березня 1729 — пом. 11 березня 1818) — німецька аристократка XVIIIXIX століть, донька графа Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзького Карла Крістіана та графині Сольмс-Рьодельхаймської Катаріни Поліксени, дружина принца Гессен-Дармштадту Георга Вільгельма.

Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька
нім. Maria Luise Albertine zu Leiningen-Dagsburg-Falkenburg
MLA Hessen-Darmstadt.JPG
Портрет Марії Луїзи Альбертіни пензля Й. К. Фідлера, близько 1753 року
Народилася 16 березня 1729(1729-03-16)
замок Гайдесхайм, Гайдесхайм
Померла 11 березня 1818(1818-03-11) (88 років)
Нойштреліц, Мекленбург-Стреліц
Поховання Берлін
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність аристократ
Титул принцеса Гессен-Дармштадтська
Рід Лейнінгени, Гессенський дім
Батько Крістіан Карл Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзький
Мати Катаріна Поліксена Сольмс-Рьодельхаймська
Брати, сестри  • Countess Caroline Felizitas of Leiningen-Dagsburgd
У шлюбі з Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
Діти Людвіг, Георг, Фредеріка, Карл, Шарлотта, Карл Вільгельм Георг, Фрідріх, Луїза, Августа Вільгельміна

Володарка замку Бройх.

БіографіяРедагувати

Народилася 16 березня 1729 року у замку Гайдесхайм. Була другою дитиною та старшою донькою в родині графа Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзького Карла Крістіана та його дружини Катаріни Поліксени Сольмс-Рьодельхаймської. Мала старшого брата Йоганна Карла. Згодом у неї з'явилися чотири молодші сестри: Поліксена Вільгельміна, Софія Шарлотта, Александріна та Кароліна Феліція.

 
Портрет Георга Вільгельма близько 1750 року

На свій 19-й день народження взяла шлюб із 25-річним принцом Гессен-Дармштадтським Георгом Вільгельмом. Весілля відбулося 16 березня 1748 року у місті Гайдесхайм-на-Рейні. У подружжя народилося дев'ятеро дітей:

  • Людвіг (17491823) — принц Гессен-Дармштадтський, був морганатично одружений із Фредерікою Шмідт, баронессою Гессенхайм, дітей не мав;
  • Георг (15 червня2 липня 1750) — прожив 2 тижні;
  • Фредеріка (17521782) — була одружена із принцом Мекленбург-Стрелицьким Карлом, мала десятеро дітей;
  • Карл (17541830) — принц Гессен-Дармштадтський, був виключений з армії, більшу частину життя перебував у вигнанні, був одружений та мав нащадків, яких вельможні родичі відмовилися визнати;
  • Шарлотта (17551785) — заміжня за удівцем старшої сестри Фредеріки, принцом Мекленбург-Стрелицьким Карлом, мала єдиного сина;
  • Карл Вільгельм Георг (17571797) — принц Гессен-Дармштадтський, одружений не був;
  • Фрідріх (17591808) — принц Гессен-Дармштадтський, був морганатично одружений з Кароліною Зайц, яка отримала титул «баронесси Фрідріх», мав із нею єдиного сина;
  • Луїза (17611829) — дружина великого герцога Гессенського та Прирейнського Людвіга I, мала шестеро дітей;
  • Августа Вільгельміна (17651796) — дружина герцога Цвайбрюкенського Максиміліана, мала п'ятеро дітей.

Марію Луїзу описували як чудову жінку із теплим серцем і веселою вдачею, яка розмовляла переважно на пфальцькому діалекті. Зазвичай її титулували «принцеса Георг» за іменем чоловіка.

У 1766 році вона успадкувала від батька замок Бройх і почала його відновлення та розширення. Часто зупинялась у ньому.[1]

У 1782 році Георг Вільгельм пішов з життя. Невдовзі померли дві їхні старші доньки, і Марія Луїза займалася вихованням онуків. Відмічали, що вона оточила їх увагою, теплом та турботою, замінивши рідних матерів.

У 1790 році відвідала Франкфурт і була присутньою на коронації імператора Священної Римської імперії Леопольда II. Зупинялася там з онуками у Катаріни Єлизавети Гете, матері поета. Наступного року брала участь у мандрівці Нідерландами.

У 1792 році втекла з родичами від наступу французької армії до Гільдбурггаузена, де перебувала до березня 1793. На зворотньому шляху до Дармштадта знову завітала до Франкфурта, де відбулася перша зустріч її онуки Луїзи із прусським принцом Фрідріхом Вільгельмом. У грудні того ж року Марія Луїза побувала в Берліні на їхньому весіллі.

Останні роки життя провела у свого зятя Карла в Нойштреліці. Той у 1794 році став великим герцогом Мекленбург-Стреліца. Принцеса дожила до появи праправнуків.

Померла перед своїм 89-м днем народження у Нойштреліці.

ГенеалогіяРедагувати

Георг Вільгельм Лейнінген-Дагсбург
 
Анна Єлизавета Даун-Фалькенштайн
 
Йоганн Рейнхард II
 
 
Анна Магдалена Біркенфельд-Бишвайлер
 
Йоганн Август Солмс-Рьодельхаймський
 
Елеонора Барбара Крац фон Шарфенштайн
 
Фрідріх Алефельдтський
 
 
Марія Єлизавета Лейнінген-Дагсбург-Гартенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Карл Август Лейнінгенський
 
 
 
 
 
Йоганна Магдалена Ганау-Ліхтенберзька
 
 
 
 
 
Георг Людвіг Солмс-Рьодельхаймський
 
 
 
 
 
Шарлотта Сибілла Алефельдтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Карл Лейнінгенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катаріна Поліксена Солмс-Рьодельхаймська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Луїза Альбертіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Жінки при владі [1] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Claudia von Gélieu: Die Erzieherin von Königin Luise. Salomé de Gélieu. Unter Mitarbeit von Christian von Gélieu. Pustet, Regensburg 2007. ISBN 978-3-7917-2043-2.
  • Carsten Peter Thiede, Eckhard G. Franz [Hrsg.]: Jahre mit Luise von Mecklenburg-Strelitz. Aus Aufzeichnungen und Briefen der Salome von Gelieu (1742—1822). In: Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde. NF ISSN 0066-636X, Bd. 43 (1985), стор. 79–160.

ПосиланняРедагувати