Алвіш Редол

Антоніу А́лвіш Ре́дол (порт. António Alves Redol; *29 грудня 1911(19111229), Віла-Франка-де-Шіра, Португалія — 19 листопада 1969, Лісабон), або просто А́лвіш Ре́дол (порт. Alves Redol) — відомий португальський письменник, драматург, журналіст і сценарист; яскравий представник неореалізму в португальській літературі; писав також для дітей.

Алвіш Редол
порт. António Alves Redol
Народився	29 грудня 1911(1911-12-29) Віла-Франка-де-Шира
Помер	29 листопада 1969(1969-11-29) (57 років) Лісабон, Португалія
Країна	Португалія
Діяльність	сценарист, журналіст, письменник, революціонер
Мова творів	португальська
Діти	António Mota Redold
Алвіш Редол у Вікісховищі

З життя і творчості

Антоніу Алвіш Редол народився в 1911 році у Віла-Франка-де-Шірі в родині крамаря Антоніу Редола да Круша (Antonio Redol da Cruz) та Іносенсії Алвіш Редол (Inocência Alves Redol).

Коли йому було п'ятнадцять, його статті надрукували у місцевій щотижневій газеті Vida Ribatejana.

Закінчивши середню школу в 1927 році, 16-річний Антоніу поїхав до Португальської Анголи на заробітки, де провів 3 роки. Його перебування в Анголі вплинуло на світогляд Редола та його пізнішу літературну творчість.

У 1936 році він одружився з Марією душ Сантуш Мотою (Maria dos Santos Mota).

Редол публікувався в газетах O Diabo і Sol Nascente, виступаючи із засудженням Іштаду Нову. Його перша новела Kangondo була надрукована 29 листопада 1936 року в O Diabo. Це оповідання мало відчутний вплив африканських вражень автора. Письменник продовжував співпрацювати з періодикою, публікуючи свої репортажі та історії на соціальну тематику в Рібатежу.

Але слави Алвіш Редол зажив не як журналіст, а завдяки своїм романам. У 1939 році він опублікував свій перший великий художній твір Gaibéus. За словами автора, роман не задумувався як фікшн, а як широке полотно про життя селян у Рібатежу. Цей роман вважається першим неореалістичним у португальській літературі. Він також започаткував серію художніх творів самого Редола, що зображували нелегке життя португальських селян і рибалок у 1-й половині ХХ століття: Marés (1941), Avieiros (1942) та Fanga (1943).

Публікація Fanga у 1943 році збіглась у часі з народженням його єдиного сина Антоніо.

Творчості Редола притаманне прискіпливе вивчення реальних подій і людських доль. Так, письменник спеціально зустрічався з селянами-прототипами своїх творів, зокрема на рисових полях біля річки Тежу, щоб почути особисто їхні історії та перейняти досвід.

На початку 1940-х років він втступив до Комуністичної партії Португалії, хоча це й було поза законом. Редол був заарештований у травні 1944 року. А вже в листопаді 1945 року Редол ввійшов до ЦК Руху демократичної єдності (Movimento de Unidade Democrática) й активно виступав проти фейкових виборів, влаштованих режимом Салазара .

У 1947 році він був висунутий на посаду Генерального секретаря Португальського ПЕН-клубу. У 1948 році він брав участь у Всесвітньому конгресі інтелектуалів за мир, що відбувся у Вроцлаві (ПНР).

У 1948 році Алвіш Редол опублікував роман «Закритий обрій (Horizonte Cerrado), що став першим томом трилогії про португальських виноробів регіону Дору. «Люди та тіні» (Os Homens e as Sombras, 1951) та «Кривавий врожай» (Vindima de Sangue, 1953) завершили цикл автора про селян-виробників портвейну. За першу частину трилогії автор отримав премію Рікардо Малєйроса.

Пізніші твори Алвіша Редола включають A Barca dos Sete Lemes (1958), Uma Fenda na Muralha (1959) і, нарешті, Barranco de Cegos (1962), що вважається magnum opus і вершиною його літературного доробку.

Алвіш Редол помер у Лісабоні в 1969 році.

Твори письменника перекладені декількома мовами, зокрема англійською, німецькою, російською.

У рідному місті письменника Віла-Франка-де-Шірі, а також у столиці Лісабоні, Порту та інших містах Португалії є вулиці Алвіша Редола.

Бібліографія

Романи

• Gaibéus (1939)
• Marés (1941)
• Avieiros (1942)
• Fanga (1943)
• Anúncio (1945)
• Porto Manso (1946)
• Horizonte Cerrado (1949)
• Os Homens e as Sombras (1951)
• Vindima de Sangue (1953)
• Olhos de Água (1954)
• A Barca dos Sete Lemes (1958)
• Uma Fenda na Muralha (1959)
• Cavalo Espantado (1960)
• Barranco de Cegos (1961)
• O Muro Branco (1966)
• Os Reinegros (1972)

Драматургія

• Maria Emília (1945)
• Forja (1948)
• O Destino Morreu de Repente (1967)
• Fronteira Fechada (1972)

Коротка проза

• Nasci com Passaporte de Turista (1940)
• Espólio (1943)
• Comboio das Seis (1946)
• Noite Esquecida (1959)
• Constantino Guardador de Vacas e de Sonhos (1962)
• Histórias Afluentes (1963)
• Três Contos de Dentes (1968)

Дитяча література

• A Vida Mágica da Sementinha (1956)
• A Flor Vai Ver o Mar (1968)
• A Flor Vai Pescar Num Bote (1968)
• Uma Flor Chamada Maria (1969)
• Maria Flor Abre o Livro das Surpresas (1970)

Есеї

• Glória - Uma Aldeia do Ribatejo (1938)
• A França - Da Resistência à Renascença (1949)
• Cancioneiro do Ribatejo (1950)
• Ribatejo (Em Portugal Maravilhoso) (1952)
• Romanceiro Geral do Povo Português (1959)

Сценарії

• Nazaré (1952)
• Avieiros (1975)

Джерела та посилання

• Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 390 (рос.)
• Домашня сторінка Алвеса Редола [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] (порт.)
• Алвеса Редол на Infopédia [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] (порт.)