«Олба́нська» або «албанська» чи «падонкіфська» мова — іронічний термін російськомовної мережевої субкультури для позначення специфічного мережевого жаргону, що сформувався у 2000-ні роки на базі жаргону так званих «падонкаф». Популярна репліка рос. «Учи албанский!» (Вчи албанську!) часто вживається у ширшому значенні, вказуючи на необізнаність співрозмовника зі сленгом, на якому обговорюється предмет дискусії, чи з предметом дискусії.

Вперше «изык албанскай» з'явився у 1916 у футуристичній трагедії[1] Іллі Зданевича[fr] «Янко крУль албАнскай»[ru][2], пародія на патетичну панславістичну книгу Янка Лавріна[ru] «В стране вечной войны. Албанские эскизы».

Історія ред.

Спочатку такий жаргон вживався лише у вузькому колі «падонків», які групувалися навколо сайтів fuck.ru і Udaff.com. Для стилю «падонків» характерні провокація, епатаж, постійне вживання у текстах нецензурної лексики, навмисне спотворення орфографії (див. «Манифезд антиграматнасти»[3]). Згодом елементи жаргону та стилю поведінки «падонків» стали широко використовуватися і на інших російськомовних інтернет-форумах, блоґах, чатах тощо.

Походження терміну «албанська мова» пов'язане з флешмобом, влаштованим у Живому журналі у жовтні 2004 р., коли англомовний користувач scottishtiger залишив провокаційні коментарі до російськомовного допису у журналі користувача onepamop[4]. scottishtiger запропонував писати англійською, оскільки він не розуміє цього тексту, «а ви усі двомовні і можете писати англійською, і взагалі усі іноземці мають обслуговувати американців». Серед інших відповідей були й такі, що цей текст начебто написаний албанською мовою, і тому scottishtiger має вивчити албанську. Після цього onepamop організував флешмоб під назвою «Уроки „албанского русского“»[5], під час якого журнал scottishtiger-а було закидано коментарями з вимогою «вчити албанську».

Згодом, «олбанською» мовою стали називати саме специфічний мережевий жаргон з «альтернативною» орфографією (аффтар, кросавчег, фтоппку, йад) та стереотипними репліками, який на той час став уже досить популярним у російськомовних блоґах Живого журналу.

Використання та тлумачення ред.

Вживання специфічного жаргону та демонстративне заперечення офіційних норм правопису підкреслює особливий неформальний характер віртуального мережевого спілкування, норми та звичаї якого є значно більш вільними та ексцентричними порівняно з листуванням чи спілкуванням у реальному житті, а також позначає дистанцію між реальною та віртуальною особистістю автора. Водночас, модифіковане написання нецензурних слів та виразів може певною мірою пом'якшувати шоковий ефект від використання табуйованої лексики та епатажного стилю поведінки[6]. Стереотипні репліки та словосполучення можуть розглядатися також як інтернет-меми[7]

Стереотипні запитання-«меми» часто надсилають державним діячам та іншим відомим персонам, які влаштовують інтернет-конференції. Наприклад, тисячі користувачів бажали задати Володимиру Путіну та Нурсултану Назарбаєву запитання про «пробудження Ктулху», використання в Росії «величезних людиноподібних роботів»[8] і «патч для KDE під FreeBSD»[9].

Першому віце-прем'єру уряду Росії Дмитру Медведєву під час інтернет-конференції на початку 2007 р. надійшло запитання від «лорда Медвєда з Бабруйська» про необхідність вивчення в школі «олбанської мови». У відповідь Медведєв заявив, що «альтернативна російська мова», яка сформувалася у мережі, має право на існування і контролювати це явище неможливо[10].

«Олбанський» стиль спілкування пародіюється у книгах сучасних російських письменників, зокрема у творах Віктора Пєлєвіна «Шлем ужаса» (2005), де філософські ідеї формулюються у вигляді «Фсе сделано изтово кто смотрет. Потому что издругово это сделать нельзя», та «Empire V» (2006), герой якого пише вірша «по-олбанськи» у стилі Тютчева:

…Ты щаслеф. Ветир мньот валосья,
Литит салома тибе ф морду.
Но биригис. Твой след ф навози
Уж уведал Начальнег Морга.

зауважуючи при цьому, що «олбанська була ще зовсім молодою, але вже мертвою мовою».

Українські аналоги ред.

Для стереотипних «падонківських» реплік були запропоновані українські відповідники[11]; різні варіанти «українсько-олбанського» або «українсько-падонкавського» лексикону хоч і широко цитувалися в Інтернеті, але сприймалися переважно лише як зразки українського гумору.

Через відмінності між російськими та українськими нормами вимови, слова, спотворені на «падонківський» манер, виглядають в українському тексті схожими на русизми чи елементи суржику. У багатьох україномовних блоґах і форумах вживаються різноманітні форми суржику, що містять значну кількість русизмів, а також російськомовні вставки, записані українськими літерами, нецензурна лексика і інші елементи ігор з мовою та орфографією. У таких випадках, окрім можливого впливу російського мережевого жаргону, варто враховувати і традицію стилізаційного використання суржика в українській літературі (наприклад, у популярних п'єсах Леся Подерв'янського, де часто вживається суржик і ненормативна лексика, чи оповіданнях Богдана Жолдака із серії «Прощавай, суржику!»[12]). Відомий «журнал Братана»[13], записи з якого вийшли окремою книгою під назвою «Пісьма братана»[14], хоч і написаний українськими літерами, але складається з практично повністю російськомовних текстів у примітивістському стилі, дещо схожому на «падонківський»: «Я тока вот щяс врубілся, шо література ета нє толька Бунін, Лєнін і Єсенін, ета їщьо і чіста нармальний пацан может раздупліцца і напісать»[15].

Див. також ред.

Словники «олбанської» мови ред.

Посилання ред.

  1. Куранты. 1918. №1. С. 23–24
  2. Янко Круль Албанскый [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] (pdf); 27 сен 2014 (djvu, pdf)
  3. «Манифезд антиграматнасти». Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 21 червня 2007. 
  4. «Про День Рождения» — Запис у ЖЖ користувача onepamop. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007. 
  5. Флеш-моб: уроки «албанского русского» — Запис у ЖЖ користувача onepamop. Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007. 
  6. Галина Раймова. «Превед, медведъ!» [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  7. Memes on the Internet. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 22 червня 2007. 
  8. Путин и Ктулху: Интернетчики задали российскому президенту очень странные вопросы. Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 21 червня 2007. 
  9. Президент Казахстана выходит в сеть: жители казнета спрашивают «патч» под программу. Архів оригіналу за 8 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007. 
  10. Дмитро Медведєв: учіть олбанський!. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2007. 
  11. Для україномовних Падонків, частина перша — Запис у ЖЖ користувача vosi
  12. див., наприклад, Богдан Жолдак. Макабреска (із циклу «Про ізвращоньців»). Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 22 червня 2007. 
  13. ЖЖ користувача bratan. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 21 березня 2022. 
  14. Женя Галяс. Пісьма братана. Київ, Буква і Цифра , 2006
  15. Коментар до «Пісєм братана», процитований в статті: Ігор Бондар-Терещенко. Життя в ЖЖ. Политик HALL № 33, лютий 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 червня 2007. 

Див. також ред.