Акції протесту біля Верховної Ради України (2017—2018)

Акції протесту біля Верховної Ради України в 2017-2018 роках — політична акція, що тривала у жовтні 2017 — березні 2018 під стінами Верховної Ради України. Акція була ініційована окремими політиками, громадськими та політичними рухами України (Автомайдан, Антикорупційний штаб, «Чесно», Ініціатива реальних дій, Центр протидії корупції та Реанімаційним пакетом реформ).

Велика політична реформа
Дата: 17 жовтня 20173 березня 2018
Місце: Україна Україна
Привід: незадоволення повільним темпом проведення реформ в Україні[1]
Результат:
  • ухвалення в першому читанні законопроєкту про скасування депутатської недоторканості,
  • розгін протестуючих поліцією
Сторони
партія «Рух нових сил»
партія «Об'єднання Самопоміч»
ВО «Батьківщина»
Громадянський рух "Хвиля"
Політична сила "Альтернатива"
партія «Громадянська позиція»
партія «Демократичний альянс»
Європейська партія України
ВО «Свобода»
Національний корпус
National Police of Ukraine emblem.svg Поліція
Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія
Лідери
Міхеіл Саакашвілі
Юлія Тимошенко
Андрій Садовий
Єгор Соболєв
Семен Семенченко
Петро Порошенко
Арсен Аваков
Володимир Гройсман
Василь Грицак
Юрій Луценко
Юрій Аллєров
Втрати
Поранено: 3[2]
Заарештовано: 3[2]
Поліція:
Поранено: 1
Національна Гвардія:
Поранено: 2[2]

УчасникиРедагувати

Політичні сили:

Народні депутати: Юрій Дерев'янко, Світлана Заліщук, Павло Костенко, Юрій Левченко, Сергій Лещенко, Мустафа Наєм, Володимир Парасюк, Олег Петренко, Єгор Соболєв, Семен Семенченко, Віктор Чумак[3].

Вимоги учасниківРедагувати

  1. Прийняття законопроєкту № 1068-2 для зміни виборчої системи.
  2. Прийняття законопроєкту № 6773 для обмеження депутатської недоторканості.
  3. Створення антикорупційних судів.

Перебіг протестівРедагувати

ЖовтеньРедагувати

 
 
Київ
 
Луцьк
 
Вінниця
 
Яготин
Міста, в яких відбувалися акції протесту

Акція протесту біля ВРУ почалася о 9:30 17 жовтня 2017 року. Організатори заявили, що мали за мету провести мітинги, щоб спонукати депутатів ухвалити ряд законопроєктів і прискорити судову реформу. Під час проведення акції відбулися сутички із правоохоронцями, згодом поблизу за участі окремих опозиційних нардепів було споруджено наметове містечко. Акцію було оголошено безстроковою. В результаті сутичок постраждав один поліцейський та троє учасників акції[4][5][6].

18 жовтня на акціях протесту зібралося 700 осіб[7]. В результаті сутичок з правоохоронцями один протестувальник дістав поранення, 11 осіб було затримано, однак того ж дня їх відпустили[8][9][10]. Також на акції протесту з'явився Саакашвілі[11]. Саакашвілі заявив про намір залишитися під Радою до виконання парламентом заявлених вимог. Народний депутат Мустафа Найєм підтримав цей намір у своєму офіційному зверненні[12]. У свою чергу Порошенко пообіцяв зустрітися з представником протестувальників Мустафою Найємом[13].

19 жовтня оргкомітет акції «Велика політична реформа» у спільній заяві оголосив про припинення вуличної акції до наступної сесії Верховної ради, зазначивши, що будуть продовжувати боротися за висунуті вимоги власними методами. Рух нових сил вирішив продовжити акції протесту біля Верховної Ради[14]. Того ж дня організатори протесту передали до Адміністрації Президента законопроєкт про антикорупційний суд[15].

20 жовтня поліція висунула до протестувальників вимогу перенести намети до Маріїнського парку[16]. Того ж дня колишній народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник заявив, що допомагає фінансувати акції протесту[17].

21 жовтня учасники акції протесту під стінами Верховної Ради вирішили зробити два наметових табори — військовий і цивільний.[18]. Того ж дня правоохоронці затримали чоловіка зі зброєю, який прямував на акцію протесту під Верховною Радою[19].

22 жовтня сталася чергова сутичка між протестувальниками та правоохоронцями. Внаслідок сутички один поліцейський отримав поранення[20].

23 жовтня поліція заявила, що за увесь час акцій протестів у сутичках поранено 6 осіб, 3 осіб затримані, відкрито 3 кримінальні провадження[21].

24 жовтня кількість учасників акцій протестів зменшилася до 40 людей[22]. Того ж дня Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції протести під Верховною Радою фінансують із-за кордону[23].

25 жовтня кількість учасників акцій протестів збільшилася до 100 людей[24].

26 жовтня суд заарештував нападника на поліцейського під час сутичок під Верховною Радою, які відбулися 18 жовтня 2017 року[25]. Того ж дня Київрада попросила учасників протесту розблокувати проїжджу частину вулиці Грушевського, на якій були встановлені намети.[26].

27 жовтня протести тривали.

28 жовтня протестувальники заявили, що розширюють свою зону протестів з Києва на регіони та розпочинають блокувати підприємства компанії Roshen у Вінниці, Яготині та Луцьку. Свою акцію вони назвали «Не купуй Рошен»[27].

29 жовтня кількість протестувальників збільшилася до 400 осіб.[28].

30 жовтня у Яготині на акції протестів прийшли 10 людей[29].

31 жовтня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розпорядився припинити посилену охорону Верховної Ради, аргументуючи це нераціональним витрачання ресурсів поліції[30]. Пізніше керівник поліції Києва Андрій Крищенко надав розширене пояснення причин такого рішення, головною з яких є мала чисельність мітингувальників[31]. Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова заявив, що на охорону мітингу було витрачено 43 млн грн.[32].

ЛистопадРедагувати

1 листопада протести тривали.

2 листопада кількість наметів протестувальників зменшилася до 20 наметів на вулиці Грушевського (які самі учасники акції називають «військовий табір») і 40 наметів у Маріїнському парку (які самі учасники акції називають «політичний табір»).[33]

3 листопада на вході в наметове містечко зі сторони Верховної Ради учасники акції встановили металеві огородження та дерев'яні барикади. Учасник акції Єгор Соболєв заявив, що конструкції були встановлені для захисту наметового містечка від тітушок.[34]

6 листопада в Дніпропетровській області, поблизу села Лозоватка, співробітники Національної поліції зупинили автобус, який віз активістів на акцію протесту до Києва. Автотранспортний засіб мав розбите лобове скло, тож представники правоохоронних органів заборонили подальший рух автобуса. У результаті заборони пасажири перекрили трасу «Кривий Ріг — Кропивницький» та вимагали продовжити рух автотранспортного засобу. Вони заявили, що автобус був пошкоджений в результаті нападу невідомих на автомобіль.[35]

7 листопада у Верховній Раді відбулось голосування за новий проєкт Виборчого кодеку, який є однією з вимог протестувальників. Юрій Дерев'янко, Семен Семенченко та Юлія Тимошенко не взяли участь у голосуванні, хоча активно просували ідею зміни виборчої системи серед учасників акції[36].

12 листопада учасники акції провели «Марш обурених» у якому взяли участь близько 500 осіб. Вони вимагали імпічменту президента та створення антикорупційного суду[37].

17 листопада біля Верховної Ради учасники акції організували прес-конференцію на тему порушення кримінальних справ, допитів та обшуків у родинах ветеранів АТО, що беруть участь у протестах. Проте, прес-конференція не відбулась, бо жоден журналіст її не відвідав.[38]

26 листопада двох активістів табору під Верховною Радою Анатолія Виногородського та Леоніда Литвиненка було затримано за розбійний напад у селі Бережинка на Кіровоградщині.[39][40]

ГруденьРедагувати

17 грудня учасники акції здійснили «Марш за імпічмент». Під час маршу Саакашвілі виказав бажання захопити Міжнародний центр культури і мистецтв з метою його подальшого використання в якості штабу опозиційного руху.[41] Під час спроби захоплення будівлі відбулися сутички активістів з військовослужбовцями, в результаті яких постраждало 60 нацгвардійців, 15 із них було госпіталізовано.[42]

Розгін наметового містечкаРедагувати

Зранку 3 березня 2018 року наметове містечко під Верховною Радою було розігнано силами поліції. Під час штурму табору у ньому перебувало від 70 до 100 осіб, усіх було затримано та доправлено до відділків поліції. Серед учасників акції було поранено щонайменше 2 осіб, один з яких отримав черепно-мозкову травму. Поранених доправлено до лікарні[43].

РеакціяРедагувати

Реакція владиРедагувати

Президент Порошенко заявив, що протестувальники створюють дестабілізацію в Україні і що організаторам протестів потрібна лише кров. Також він зазначив, що напередодні були зірвані спроби придбати зброю, а СБУ та Нацполіцією були знайдені схованки, склади зброї та вибухівки.[44]

13 березня Національна поліція показала відеозапис, на якому народний депутат фракції «Самопоміч» Семен Семенченко виносить сумки з наметового містечка під ВР незадовго до його демонтажу 3 березня.[45][46]

Реакція ЗМІРедагувати

Реакція українських ЗМІ різнилася залежно від того, які саме політичні сили за ними стоять. 1+1, який належить олігарху Коломойському, та 24 канал, що належить Садовому, підтримали протести[джерело?].

Реакція суспільстваРедагувати

Реакція суспільства виявилася пасивною, на акцію протесту прийшло набагато менше людей, ніж очікували її організатори. Опитані українською службою BBC політологи вважають, що основними причинами пасивності суспільства були відсутність емоційного поштовху, притаманного масовим акціям протесту у 2004 і 2013 роках та низький рівень довіри населення до лідерів протестів[47].

Протягом акції протесту зростало незадоволення мешканців столиці діями протестувальників. Головною причиною незадоволення було розміщення наметів на проїжджій частині, що значно утруднювало рух центральною частиною міста.[48]

Реакція закордономРедагувати

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що ситуація «далека від стабільності» та зауважив, що в Кремлі слідкують за ходом протестів[49].

РезультатиРедагувати

17 жовтня спікер Парламенту Андрій Парубій повідомив, що Венеціанська комісія рекомендувала відкликати з розгляду наявні законопроєкти щодо створення Антикорупційного суду, а також подати на розгляд законопроєкт Президента.[50]

7 жовтня в першому читанні був прийнятий проєкт Виборчого кодексу, який передбачає перехід від змішаної виборчої системи до пропорційної за відкритими списками.[51]

ОцінкиРедагувати

Журналіст та політичний оглядач Віталій Портников вважає акцію проявом звичного опозиційного популізму, та не вважає можливим реальне втілення лозунгу «Поліпшення життя вже сьогодні» за рахунок виконання вимог учасників.[52]

Політолог Володимир Фесенко вважає факт, що лідери опозиції Юлія Тимошенко, Міхеіл Саакашвілі та Андрій Садовий продемонстрували єдність, поганим сигналом для Петра Порошенка[47].

Політолог та колишній народний депутат Тарас Чорновіл зазначив, що всі три вимоги мітингарів «правильні та коректні», а парламент мав давно ухвалити відповідні закони. Також він відзначив, що протести не сколихнули українське суспільство[47].

Соціолог Ірина Бекешкіна вважає, що акції протесту можуть перерости в новий майдан у тому разі, якщо влада грубо застосує силу до мітингувальників[47].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Der Druck auf Poroschenko wächst. www.nzz.ch. 17.10.2017. Процитовано 25 жовтня 2017. 
  2. а б в http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/23/7159338/
  3. ВЕЛИКА ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА. vpr.org.ua (en). Процитовано 2017-10-19. 
  4. Мітинг за велику політичну реформу. Сутички та перші намети
  5. Поліція відкрила кримінальне провадження через пораненого поліцейського під час сутичок. Українська Правда. 
  6. Протест біля Верховної Ради може стати безстроковим. www.dw.com. 17.10.2017. Процитовано 2017-10-25. 
  7. Під Радою у наметовому містечку залишаються близько 700 людей. Українська правда. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 травня 2021. 
  8. Під Радою сталася сутичка, використали газ – ЗМІ. Українська правда. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 29 травня 2021. 
  9. У поліції пояснили, що спровокувало нову сутичку під ВР. 11 затриманих. Українська правда. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 травня 2021. 
  10. Поліція відпустила 11 активістів, затриманих під Радою. Українська правда. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 травня 2021. 
  11. Саакашвілі прийшов у наметове містечко на Грушевського. Українська правда. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 травня 2021. 
  12. Rbc.ua. Мітинг у Києві: подробиці. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-23. 
  13. В АП підтвердили: Порошенко зустрінеться з Найємом. Українська правда. 18 жовтня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 травня 2021. 
  14. Спільна заява оргкомітету акції “Велика політична реформа”: готуємося до наступного раунду. www.chesno.org (uk). Процитовано 2017-10-23. 
  15. Нардепи та активісти прийшли до АП і передали законопроект про антикорупційний суд. Українська правда. 19 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 29 травня 2021. 
  16. Поліція вимагає від мітингувальників перенести намети в Маріїнський парк // Українська правда. — 2017. — 20 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  17. "Намет Олійника". Чи міг регіонал фінансувати акцію під Радою / Оксана Коваленко // Українська правда. — 2017. — 23 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  18. Соболєв: Під ВР зроблять 2 наметових табори ‒ військовий та громадянський // Українська правда. — 2017. — 21 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  19. У Києві затримали чоловіка зі зброєю, який йшов на акцію під ВР // Українська правда. — 2017. — 21 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  20. Поліція: Через бійку під ВР у поліцейського - черепно-мозкова травма // Українська правда. — 2017. — 22 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  21. Мітинги під Радою: 6 постраждалих і 3 затриманих // Українська правда. — 2017. — 23 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  22. Порошенко: 30-40 людей називають всеукраїнською акцією // Українська правда. — 2017. — 24 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  23. Луценко: Мітинг під Радою фінансують з-за кордону // Українська правда. — 2017. — 24 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  24. Саакашвілі скликав віче під Радою у неділю // Українська правда. — 2017. — 25 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  25. Суд арештував нападника на поліцейського під час сутичок під ВР // Українська правда. — 2017. — 26 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  26. Влада Києва просить мітингувальників розблокувати вулицю Грушевського // Українська правда. — 2017. — 26 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  27. "Рух визволення" заявив, що почав блокувати Roshen у Вінниці та Яготині // Українська правда. — 2017. — 28 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  28. Саакашвілі на віче під ВР: "Ми не можемо тут стояти вічно" // Українська правда. — 2017. — 9 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  29. Українська правда http://www.pravda.com.ua/articles/2017/10/30/7160140/ Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2017-10-30. 
  30. Аваков відкликає Нацгвардію з-під Ради. Українська правда. Процитовано 2017-11-01. 
  31. У поліції розповіли, як охоронятимуть Раду надалі. МІА Вектор Ньюз. Процитовано 2017-11-01. 
  32. На охорону мітингу під Радою було витрачено 43 млн грн, – Шкіряк. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2017-11-02. 
  33. (uk-UA) http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/2/7160497/. Процитовано 2017-11-02.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  34. Протестующие под Радой установили металлический забор и организовали баррикаду (фото) (ru-RU). Процитовано 2017-11-03. 
  35. В Днепропетровской обл. активисты перекрыли трассу Кривой Рог - Кропивницкий. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-11-07. 
  36. Сором на увесь Міхомайдан. політика (uk). Процитовано 2017-11-09. 
  37. В Марше возмущенных в центре Киева приняли участие около 500 человек. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-11-12. 
  38. Журналисты проигнорировали пресс-конференцию организаторов протестов под Радой. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-11-20. 
  39. Соболєв розповів про подальшу долю затриманих екс-комбата "Донбасу" та члена ОУН - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2017-11-27. 
  40. Затримання людей Семенченка: Коли Саакашвілі заявить про "ескадрони смерті". www.depo.ua. Процитовано 2017-11-27. 
  41. У центрі Києва штурмували Жовтневий палац прихильники Саакашвілі (фото). Club-tourist (en-US). Процитовано 2017-12-19. 
  42. Штурм Жовтневого палацу: у МВС прокоментували акцію Саакашвілі. 5 канал (uk-UA). Процитовано 2017-12-19. 
  43. Усіх мітингарів з-під ВР затримала поліція, у таборі шукають "зброю" - Соболєв. 
  44. Gazeta.ua (2017-10-20). Організатори акції під ВР розізлили президента. Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 2017-10-23. 
  45. Поліція показала Семенченка з сумками під ВР. Той пояснив, що в них. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-03-13. Процитовано 13 березня 2018. 
  46. Перед обшуками у наметовому містечку Семенченко виносив сумки ймовірно із зброєю, - Аваков. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-03-13. Процитовано 13 березня 2018. 
  47. а б в г Намети під Радою: чи почався Майдан-3?. www.bbc.com. 18 жовтня 2017. Процитовано 2017-10-25. 
  48. Кияни вимагають знесення наметів під Радою через кримінал і затори, - ЗМІ. Інформатор (uk-UA). 2017-11-07. Архів оригіналу за 2017-11-10. Процитовано 2017-11-10. 
  49. Песков о протестах под Верховной Радой: Ситуация далека от стабильной. gordonua.com. 18 октября, 2017. Процитовано 25 жовтня 2017. 
  50. Парубій: Венеційська комісія відхилила законопроект по антикорупційному суду. Українська Правда. 
  51. Rbc.ua. Прийняти не можна провалити: як Рада почала змінювати виборчі правила. РБК-Украина (uk). Процитовано 2017-11-08. 
  52. Витвір недобросовісних популістів. Чому мітинг під Радою - це не "велика політична реформа". espreso.tv. Процитовано 2017-10-19. 

ДжерелаРедагувати