Аксьонов Бено Максович
Бено Максович Аксьонов (рум. Băno Axionov, рос. Бэно Максович Аксёнов, англ. Beno Axionov, нім. Bäno Axionov; нар. 2 квітня 1946) — радянський та молдовський театральний режисер, актор театру, кіно та телебачення, педагог, сценарист. Заслужений артист Молдавської РСР. Лауреат міжнародних, всесоюзних та республіканських театральних фестивалів[1][2][3][4][5].
Бено Максович Аксьонов | |
---|---|
Дата народження | 2 квітня 1946 (78 років) |
Місце народження | Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
Громадянство | Молдова |
Професія | актор, актор театру, телеактор, театральний режисер |
Діти | Vladislav Aksenovd |
IMDb | ID 7541247 |
Біографія
ред.Народився 2 квітня 1946 року у місті Мінську (Білоруська РСР) у родині музикантів Макса Фішмана[6][7][8][9] та Лідії Аксьонової[10][11].
Навчався у 3, 5, 41 школах міста Кишиніва (Молдавська РСР), а з восьмого класу і до випуску вчився у 4-й середній школі.
Чемпіон Молдови у бігу на 200 та 400 метрів з бар'єрами (тренувався у Заслуженого тренера МРСР Євгенія Ігнатовича Зибченка)[12].
1969 закінчив кишинівський державний інститут мистецтв ім. Г. Музическу (акторський курс, викладач Н. Аронецка), курс проходив навчання в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії і до 1973 року працював у Тираспольском театрі актором та асистентом режисера. Того ж року на запрошення Кишинівського театру ім. А. П. Чехова перейшов до цього театру.
Навчався в Москві у режисерській лабораторії М. Кнебель[13][14].
Підвищував кваліфікацію на вищих режисерських курсах (Московська Академія перепідготовки митців) та в театрі Моссовєта у П. Хомського [15].
Був ведучим телепередач Молдавського телебачення «Аричул», «Лавка Аричула» «Угадайка» та «Театр мініатюр».
Викладав у кишинівському державному інституті мистецтв ім. Г. Музическу[16].
1991 року відзначений званням Заслуженого артиста МРСР.
2006 року вийшла книга «Театр Бено Аксьонова» (автор В. Склярова)[17][18][19][20].
З 2007 року проживає у Німеччині, де продовжує займатися режисерською діяльністю, проводить майстер-класи та читає лекції про історію та мистецтво Молдови, України, Росії, Білорусі, Румунії.[21][22][23][24]
Театральні постановки
ред.Здійснив постановки понад 60 вистав в Молдові та за кордоном
ред.- «Король Мацюсь Перший» Я. Корчака[25],
- «Людський голос» Ж.Кокто,
- Луїза Міллер (Підступність і кохання) Ф Шиллера,
- «Пропозиція» А.Чехова,
- Книга пісень Г. Гейне,
- «Самовбивця» М. Ердмана[26],
- Казку про царя Салтана О. Пушкіна[27],
- «Життя та пісні» Рільке,
- Кіт у чоботях Ш. Перро[28][29],
- «Зупиніть літак, я злізу!» Ю. Севела,
- «Таємниця матінки Бузини» – мюзикл за казкою Г. Х. Андерсена,
- «Пані та Панове» за А. Чеховом
- «Серцю не накажеш» (Совиновники) Гете,
- «Я дуже люблю тебе, мамо!» (за п'єсою «Поки вона вмирала») Н. Птушкіної,
- «Кохання та Ненависть» (Анджело, тиран Падуанський) В. Гюго,
- «Біда від ніжного серця» В. Соллогуб[30],
- Нотатки божевільного М. Гоголя[31][32][33][34][35][36].,
- Чужа дружина й чоловік під ліжком Ф. Достоєвського[37][38][39] та ін[40].[41][21].
Ролі в театрі i кіно
ред.Б. Аксьонов втілив понад 200 різнопланових ролей у театрі
ред.- Фадинар — «Солом'яний капелюшок» Э. Лабіша, режисер Н. Аронецька[42],
- Дячок Гикін – «Відьма» А. Чехова, режисер Н. Аронецька,
- Рисположенский — «Свої люди — розрахуємося» О. Островського, режисер Ю. Доронченко[43][44],
- Цар Дормідонт — «Горя боятися — щастя не бачити» С. Маршака, режисер Ю. Доронченко,
- Ломов — «Пропозиція» A. Чехова, режисер Б. Аксьонов,
- Фет-Фрумос – «Фет-Фрумос» румунська/молдавська казка», режисер Н. Аронецька,
- Оброшенов — «Жартівники» О. Островського, режисер Н. Аронецька[45],
- Луї Гассіон, Жан Кокто, Глядач, Репортер, Жебрак, Сусід — «Едіт Піаф» В. Легентової, режисер А. Гукленков,
- Баба Яга — «Два клена» Є. Шварца режисер Н. Беціс,
- Єремєєв — «Прошлым летом в Чулимске» О. Вампілова, режиссер Б. Малкін,
- Ален, Ж.-Б. Мольєр — «Школа дружин» Ж.-Б. Мольєра, режисер Н. Аронецька[46],
- Медведенко — Чайка А. Чехова, режисер Н. Беціс,
- Чафе – «Руда кобила з дзвіночком» І. Друце, режисер В. Апостол,
- Дзанні, Мати, Таксист, Диригент, Друг сім'ї, Лікар, Поліцейський — у мюзиклі «Подружня ідилія» Чаріне та Джованні, режисери С. Мітін та Н. Бецис,
- Дрібний уламок — «У відкритому морі» С. Мрожека, режисер М. Абрамов,
- Сушич — «Ујеж» Б. Нушич, режисер В. Апостол,
- Пастушок — «Свалка» О. Дударова, режисер М. Абрамов,
- Менахем-Мендел — «Поминальна молитва» Гр. Горіна, режисер В. Мадан,
- Херея — «Каліґула» А. Камю, режисер Л. Ластівка,
- Чубуків — «Пропозиція» Чехова, режисер Б. Аксьонов,
- Полоній - «Вбивство Гонзаго» Н. Йорданова», режисер М. Поляков,
- Тимошин — «Ми йдемо дивитися „Чапаєва“» О. Данилова, режисер I. Шац,
- Рольдан — «Дикун» А. Касона, режисер А. Баранніков,
- Михаленко — «Щасливий день» О. Островського, режисер Н. Аронецька,
- Спіраке — «Титанік-вальс» Т. Мушатеску, режисер С. Лука та ін.
За свою кар'єру актор зіграв понад 20 ролей у кіно
ред.- Жулік — «Марк Твен проти...» кінорежисер М. Григор'єв[47],
- Журналіст — «І прийде день» кінорежисер М. Ізраїлев[48].[49],
- Агент — «Емісар закордонного центру» кінорежисер В. Брескану[50],
- Махновець — «Велика, мала війна» кінорежисер В.Паскару[51],
- Гриженару — «Потяг до Каліфорнії», кінорежисер І. Талпа[52],
- Татарин — «На дні» кінорежисер В. Цапеш. (6 серій), Павлик — «Повернення Титаніка», режисер І. Талпа. (2 серії)[53][54],
- Електрик — «Антологія приколів», кінорежисер Ю. Музика[55],
- Дід — «Who Is Next?» (Хто наступний?), кінорежисер Б. Аксьонов[56][57][58] та ін.
Родина
ред.- Дружина — Світлана Дмитренко (нар. 1951) — doctor habilitat соціології (2000), кандидат філософських наук (1980)[59], дочка доктора мистецтвознавства Матуса Яковича Лівшиця та кандидата психологічних наук Лідії Германівни Жабицької.
- Син від першої дружини — Владислав Бенович Аксьонов (нар. 1976), доктор історичних наук (2021), провідний науковий співробітник Інституту російської історії РАН[60][61][62][63][64][65].
- Брат — Артур Максович Аксьонов (нар. 1956), піаніст, доцент кафедр спеціального фортепіано та концертмейстерської підготовки Російської академії музики ім. Гнєсіних i професор Levine School of Music Washington, D.C.[66][67][68].
Посилання
ред.- Вероника Каждан (интервью с Бэно Аксёновым): «Против кого дружим???» или «не помнящие родства своего». AVA 04.06.2022.
- Biblioteca Națională a Republicii Moldova Валентина Склярова: Oдин за всех, против всех: (об актёре Бэно Аксёнове) Молдавские ведомости, - Кишинев : ÎM "Edit Tipar Grup" SRL . - 8 c.. - 2004, 13 марта, С. 6
Джерела
ред.- Beno Axionov
- About: Аксёнов, Бэно Максович
- National Library of Moldova (Romanian: Biblioteca Naţională a Republicii Moldova, BNRM Theater Beno Axionov / Contributor Valentina Skliarova / Chişinău F.E.P. "Tipografia Centrală" 2006 160 p.: foto ISBN:978-9975-78-480-1 )
- Theater Beno Axionov / Contributor Valentina Skliarova / Chişinău F.E.P. "Tipografia Centrală" 2006 160 p.: foto Library of Congress
- Theater Beno Axionov / Contributor Valentina Skliarova / Part of the text is in Russian, Romanian, English and German. Electronic catalog of the National Library of Belarus
- Nina Rozhkovskaya, Vadim Rozhkovsky: Theater and Spectator Biblioteca Naţională a Republicii Moldova, BNRM Literatura artistică Chişinău 1981 Clasificare:792C2 (Нина Рожковская, Вадим Рожковский: Театр и зритель
- Larisa Shorina: The World Through the Eyes of Theater: history of the State Russian Drama Theater named after A.P. Chekhov - Chișinău F.E.P. "Tipografia Centrală" — 192 p. ISBN 9975-9634-3-9
- Veronica Kazhdan: “Overcoming darkness and chaos” (Meritorious Artist of Moldova Beno Axionov) Magazine "Others Shores" No.3 (39) 2015 P. 80 - 87. ISSN: 1994-3768
- Victoria Mihai: "In search of good and true. Axionovs". Information and analytical portal AVA.MD" December 4, 2017.
- Karina Koval “In a polite surround Magazine” "Others Shores" No.2 (50) 2019 ISSN: 1994-3768
Примітки
ред.- ↑ Вероника Каждан «Преодолевая мрак и хаос» (Заслуженный артист Республики Молдовы Бэно Аксёнов) Журнал «Иные берега» № 3 (9) 2015 стр. 80 — 87. http://www.inieberega.ru/files/berega_339-web_0.pdf
- ↑ Бэно Аксёнов https://www.moldovenii.md/ru/people/505 [Архівовано 2020-09-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Library of Congress https://id.loc.gov/authorities/names/n2007089732.html
- ↑ MINISTERUL EDUCAŢIEI, CULTURII ŞI CERCETĂRII AL REPUBLICII MOLDOVA. BIBLIOTECA NAŢIONALĂ A REPUBLICII MOLDOVA: Calendar Naţional 2021 Băno AXIONOV Р.138 ISSN 1857-1549
- ↑ Prabook Bano Axionov
- ↑ TAMARA MELNIC COMPOSER AND PROFESSOR MAX FISHMAN ISSN 1857-2251 https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/Max%20Fisman_profesor%20si%20compozitor.pdf [Архівовано 2023-02-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Илана Елизарова «Без права творить. К 100-летию композитора, пианиста, педагога Макса Фишмана». [1]
- ↑ Max Fishman https://ava.md/2015/11/04/muzyka-vozrozhdaet-zhizn-k-100-letiyu/ [Архівовано 2023-06-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Baranov Ecaterina Bibliothèque Compositeurs de Moldavie Max Fishman
- ↑ Балабан Лариса, доцент, доктор искусствоведения, Aspecte ale studierii creaţiilor compozitorilor din Republica Moldova în clasa profesorului L. Axionova" / Лариса Балабан // Patrimoniul muzical din Republica Moldova (Folclor şi creaţie componistică) în contemporaneitate: conf. şt. intern., Chişinău, 23 iun. 2015: rez. comunicărilor. — Chişinău, 2015. — стр. 63 65 https://ibn.idsi.md/vizualizare_articol/175100 [Архівовано 2023-06-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Olga Bejenaru, Veronica Kazhdan, art critics "The first professor of choral conducting in Moldova (on the occasion of the 100th anniversary of the birth of L.V. Axionova)". "Information and analytical portal AVA.MD" February 23, 2023. (Беженару Ольга, Каждан Вероника, искусствоведы, Первый профессор хорового дирижирования Молдовы. К 100-летию со дня рождения Л. В. . Аксёновой. Информационно-аналитический портал AVA.MD" 23 февраля 2023) https://web.archive.org/web/20230620035303/https://ava.md/2023/02/23/pervyy-professor-horovogo-dirizhirovaniya/Архівовано червень 20, 2023 на сайті Wayback Machine.
- ↑ Бегуны с барьерами СССР (русский -> английский). https://studylib.net/flashcards/set/beguny-s-barerami-sssr-russkij-anglijskij_224585
- ↑ Мария Кнебель
- ↑ Гончарук, А.Ю. Актёрское мастерство и основы режиссуры: научно-методическое пособие по государственному стандарту 3+/ Москва; Берлин: Директ Медиа 2017. – 211 с. ISBN 978-5-4475-9126-7 (Мария Осиповна Кнебель (Mariya Osipovna Knebel), страницы 81 - 84) https://books.google.de/books?id=x65lDwAAQBAJ&pg=PA81&lpg=PA81&dq=мария+кнебель&source=bl&ots=0f2lqeVlm6&sig=ACfU3U2_FOflxDEJBdbSipfChiLACOijfg&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjVlO2CzZOAAxWO2wIHHekLBAE4bhDoAXoECBkQAw#v=onepage&q=мария%20кнебель&f=false
- ↑ https://mossoveta.ru/about/history/persons/xomsky/ Театр імені Моссовєта П. Хомський
- ↑ Семенов Виктор «На каждой горной вершине ты оказываешься над пропастью». Кишиневский драматический театр им. А. П. Чехова. Театральный журнал Страстной бульвар. Выпуск № 6-176/2015 http://www.strast10.ru/node/3506 [Архівовано 2023-03-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Library of Congress Teatr Bėno Aksënova (Teatr Bėno Axionova) https://id.loc.gov/resources/works/15083722.html
- ↑ Catalog BNRM |. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 21 червня 2023.
- ↑ Агентство Еврейских Новостей Главные новости
- ↑ Воздаяние талантам | «Независимая Молдова». Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- ↑ а б «Европейская интеграция начинается с культуры». 26 декабря 2015 https://ava.md/2015/12/26/evropeyskaya-integraciya-nachinaetsya/ [Архівовано 2021-11-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Илана Елизарова «Полёт в вечность». (Ион Друцэ и Мария Биешу) 14 апреля 2015 https://ava.md/2015/04/14/polet-v-vechnost-ion-druce-i-mariya-bieshu/ [Архівовано 2023-06-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Илана Елизарова «Чарующая бездна…» 26 Марта 2015 http://jig.ru/charuyushhaya-bezdna/ [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Вероника Каждан: «Магический сеанс музыки» Русское поле (Германия). 29.05.2014.
- ↑ Я́нуш Ко́рчак: «Король Мацюсь Перший», режисер, сценарист - Бено Аксьонов (Януш Корчак: Король Матиуш Первый Кишинёвский театр Дома Актера, 1974. Режисёр и сценарист – Бэно Аксёнов) Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ Николай Эрдман Самоубийца Кишинёвский русский драматический театр им. Чехова, 1997 режиссёр — Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ А.С.Пушкин Сказка о царе Салтане Кишинёвский русский драматический театр им. Чехова, 1999 режиссёр — Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ Motanul încălțat - Teatrul Republican Luceafarul. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ по мотивам сказки Шарля Перро Кишинёвский театр «Лучафэрул» (Teatrul ”Luceafărul”) Режиссёр и автор пьесы — Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ Лукас Булл (Lukas Bull) ЗЕРКАЛЬНЫЙ МИР ТЕАТРА. Год России в Германии 04.06.2014 https://web.archive.org/web/20140606224426/http://proartinfo.ru/article/zerkalnyi-mir-teatra-god-rossii-v-germanii
- ↑ Фестиваль Solo https://stengazeta.net/?p=10008804
- ↑ Людмила Седова: Безумно влюблённый 19 октября 2012 года.http://www.tillflorianbeyerbach.de/fileadmin/images/Журнал_übersetzt_Kritik_zwei_aus_Moskau.pdf
- ↑ Источник (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 грудня 2010.
- ↑ Источник (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 грудня 2010.
- ↑ Лидия Олейник 17 октября 2012года. Вот и закончился 5 московский международный театральный фестиваль «Соло». http://www.tillflorianbeyerbach.de/fileadmin/images/Kritik_Moskau_Solofestival_02.10.12_vom_17.10.12.pdf [Архівовано 2021-12-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Записки сумасшедшего. Постановка Badisches Staatstheater Karlsruhe https://www.afisha.ru/performance/90896/reviews/
- ↑ Владимир Смирнов Возвращение Мастера 4 февраля 2014 https://ava.md/2014/01/04/vozvraschenie-mastera/ [Архівовано 2023-06-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Вероника Каждан Чужая жена и муж под кроватью 23 февраля 2014 http://www.nm.md/article/chuzhaya-zhena-i-muzh-pod-krovatyu [Архівовано 2014-02-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Ольга Беженару Событие, подарившее праздник. В Кишинёвском русском театре «Чужая жена и муж под кроватью» 25.08.2014 http://proartinfo.ru/article/sobytie-podarivshee-prazdnik-v-kishinevskom-russkom-teatre-chuzhaya-zhena-i-muzh-pod-krovaty [Архівовано 2014-12-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Афиша спектакля Бэно Аксёнова «Tausend und eine Leidenschaft» https://www.unitheater.de/anschauen/ [Архівовано 2023-06-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Мировая премьера: Спектакль Андрея Стрымбяну теперь и в Германии — Stiri de ultima ora din Moldova — Ultimele stiri Timpul.md
- ↑ «Соломенная шляпка» Лабиш и Мишель. Тираспольский государственный театр. 1970. Фадинар – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ «Свои люди – сочтёмся» Александр Островский. Тираспольский государственный театр. 1969. Рисположенский – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero)
- ↑ «Банкрот» Александр Островский. Кишинёвский государственный театр им А.П.Чехова. 1990. Рисположенский – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ «Шутники» Александр Островский. Тираспольский государственный театр. 1973. Оброшенов – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ «Школа жён» Мольера Кишинёвский государственный театр А.П.Чехова. 1984. Ален и Мольер – Бэно Аксёнов Свободная энциклопедия WikiZero
- ↑ Марк Твен | Экранизации | «Марк Твен против…» (СССР, 1976). Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 2 липня 2023.
- ↑ Энциклопедия советского кино-И придет день. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 2 липня 2023.
- ↑ И придет день https://web.archive.org/web/20221209102534/
- ↑ Эмиссар заграничного центра 1979 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/sov/8084/titr/
- ↑ Шаблон:Titlu IMDb
- ↑ Поезд в Калифорнию 1993 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/5300/titr/
- ↑ Возвращение Титаника https://megabook.ru/article/Возвращение%20Титаника
- ↑ Возвращение Титаника 1999 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/1042/annot/
- ↑ Антология приколов (киноальманах) 2000 https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/263/annot/
- ↑ Анатолий Левицкий Фильм Бэно Аксёнова (Молдова) «Кто следующий?» 17.06.2019 https://klauzura.ru/2019/06/film-beno-aksyonova-moldova-kto-sleduyushhij/
- ↑ Карина Коваль «В „вежливом“ окружении» Журнал Иные берега 2 (50) 2019 http://www.inieberega.ru/files/aksenov.pdf
- ↑ Wer ist der Nächste? 2019 https://news.myseldon.com/ru/news/index/212869846
- ↑ Татьяна СПАТАРУ, доктор хабилитат социологических наук, Институт Юридических и Политических Исследований АНМ: Institutionalization of sociology in the Republic of Moldova С. 124
- ↑ Аксенов Владислав Бэнович. Институт российской истории РАН https://iriran.ru/people/aksenov-vladislav-benovich [Архівовано 2023-06-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Диссертация «Повседневная жизнь Петрограда и Москвы в 1917 году». Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 16 грудня 2010.
- ↑ Диссертация «Общественные настроения в России в годы Первой мировой войны и революции (1914-1917)» https://iriran.ru/node/2197
- ↑ Library of Congress Authors/Creators beginning with: Aksenov, V. B. https://catalog.loc.gov/vwebv/search?searchArg=Aksenov%2C+V.+B.&searchCode=GKEY%5E*&searchType=1&limitTo=none&fromYear=&toYear=&limitTo=LOCA%3Dall&limitTo=PLAC%3Dall&limitTo=TYPE%3Dall&limitTo=LANG%3Dall&recCount=25
- ↑ Аксенов В.Б. Трагический нарратив: к вопросу об особенностях самоубийств учащихся в период Первой мировой войны //Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – Вип. 8. – К.: Інститут історії України, 2014. С.191-203.
- ↑ Лучший нон-фикшн 2023 года: названы лауреаты нового сезона важнейшей просветительской премии России
- ↑ А. М. Аксёнов. Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 17 грудня 2010.
- ↑ Artur Aksenov (în engleză), https://www.levinemusic.org/about/people/faculty/artur-aksenov/ [Архівовано 2023-06-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Rezhissura igry na fortepiano: B. M. Berlin--muzykant, lichnostʹ, ... [otvetstvennyĭ redaktor A. M. Aksenov] Moskva: Rossiĭskai︠a︡ akademii︠a︡ muzyki im. Gnesinykh, 2006. https://catalog.loc.gov/vwebv/search?searchType=7&searchId=12832&maxResultsPerPage=25&recCount=25&recPointer=0&resultPointer=0&headingId=21348192