Аксиніт

Аксині́т — мінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю.

Аксиніт
Загальні відомості
Клас мінералу	кільцеві силікати
Ідентифікація
Колір	червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий
Форма кристалів	пластинчасті з гострими кінцями
Сингонія	триклінна
Твердість	6,50—7,25
Блиск	скляний
Колір риси	червоний рожевий бузковий білий сірий жовтий зеленкуватий
Густина	3,25—3,30
Інші характеристики
Названо на честь	сокира (грецька)
Аксиніт у Вікісховищі

Фероаксиніт

Склад і властивості

Формула: Ca₂(Fe₂+,Mn₂+)AI₂ [Si₄O₁₂]•[ВО₃] (ОН).

Містить (%): CaO — 20,13; FeO — 5,94; MnO — 3,08; AI₂О₃ — 18,02; В₂О₃ — 5,84; SiO₂ — 42,73; Н₂О — 1,37.

Домішки: MgO; Fe₂O₃.

За співвідношенням Fe і Mn в А. виділяють

• фероаксиніт (Ca₂FeAl₂BO₃Si₄O₁₂(OH)),
• магнезіоаксиніт (Ca₂MgAl₂BOSi₄O₁₅(OH)),
• манганаксиніт (Ca₂MgAl₂BO₃Si₄O₁₂(OH))
• тинценіт (високомарганцевий А.; Ca₂MnAl₂BO₃Si₄O₁₂(OH))) — жовтий, коричнево-жовтий до зеленого.

Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями. Густина 3,25—3,30. Твердість 6,50—7,25. Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленкуватий. Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше — гідротермальних жил.

Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.

Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах — з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку тощо.

Різновиди

Розрізняють:

• аксиніт залізистий (відміна аксиніту, яка містить до 7,5 FeO);
• аксиніт магніїстий (відміна аксиніту, яка містить до 3 % MgO);
• аксиніт марганцевистий (відміна аксиніту, яка містить до 14 % MnO).

Галерея

• 
  Аксиніт з Каліфорнії
• 
  Ферроаксиніт у колекції National Museum of Natural History
• 
  Манганаксиніт (Axinite-(Mn)), розміри кристалів до 4 см. Росія
• 
  Clove-brown axinite crystals to 2.3 cm set atop matrix from the West Bor Pit at Дальнегорськ, Росія
• 
  Chloritized bladed crystals of Axinite forming on Adularia from the Swiss Alps
• 
  Тинценіт на кальциті, 4.5 x 3.5 x 3 см. Wessels Mine, Kalahari manganese fields,Northern Cape Province, Південна Африка
• 
  Огранований аксиніт, 1.02 карати, Бразилія

Див. також

• Список мінералів
• Аксинізація

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аксиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Аксиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• http://rruff.info/doclib/hom/ferroaxinite.pdf [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• http://rruff.info/doclib/hom/magnesioaxinite.pdf [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• http://rruff.info/doclib/hom/manganaxinite.pdf [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• http://rruff.info/doclib/hom/tinzenite.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Аксиніт в каталозі мінералів [Архівовано 11 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Аксиніт на сайті «Всё о геологии» [Архівовано 1 травня 2010 у Wayback Machine.]
• Аксиніт в атласі мінералів [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.), (нім.)
• Аксиніт на mindat.org [Архівовано 22 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)