Відкрити головне меню

Аксай (колишня назва — станиця Аксайська[2]; рос. Аксай) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Аксайського району Ростовської області.

місто Аксай
Аксай
Coat of Arms of Aksai (Rostov oblast).png Flag of Aksai (Rostov oblast).png
Герб Аксая Прапор Аксая
Аксай, улица Гулаева, 108.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ростовська область
Муніципальний район Аксайський район
Міський округ Аксайський
Код ЗКАТУ: 60202501
Код ЗКТМО: 60602101001
Основні дані
Час заснування: 1570
Статус міста 1957
Населення 42 700[1] (2013)
Площа 15 км² і 67,5 км²
Поштовий індекс 346720–346724
Телефонний код +7 86350
Географічні координати: 47°16′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 47.2666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. / 47.2666666666947747899030219; 39.8666666666947762109884934Координати: 47°16′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 47.2666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д. / 47.2666666666947747899030219; 39.8666666666947762109884934
Влада
Веб-сторінка aksaycity.aksayland.ru
Мапа
Аксай (Росія)
Аксай
Аксай

Аксай (Ростовська область)
Аксай
Аксай


CMNS: Аксай на Вікісховищі

Поблизу міста розташована Мухіна балка — природоохоронний заповідник обласного значення.

НазваРедагувати

Аксай є складною тюрською назвою з «ак» — «білий» й «сай» — «балка», «сухе русло», що має значення «Біла балка», або «Біле сухе русло».

ІсторіяРедагувати

Пам'ятка катакомбної культури[3].

Перша письмова згадка про поселення на місці Аксаю відноситься до 1570 року. Тоді азовський Діздар Сефер прислав до московського посла до османського імператора Селіма ІІ-го Івана Новосільцева до«Оксайського устя» під Кобякове городище двух чоловіків та перекладача. Московське посольство від Рильська супроводжував отаман Михайло Черкашенін[4].

Козацьке городище Оксай неодноразово потерпав від набігів ногайців, кримських татар та турок.

В документі з Аксайського музею за 1734 рік серед царських застав коло Черкаська згадана застава в Усть-Оксай. Тоді, щорічно під час повеней влітку, тут, переважно з Черкаська, перебували козаки із сім'ями. В Усть-Оксаї була ярмарка, де відбувалася жвава торгівля з українцями переважно рибою та хлібом.

На мапі 1742 року означений Усть-Аксайський стан.

1745 року у Російському Сенаті обговорювали перенесення фортеці святої Ганни з Черкаська до устя Аксаю. Проте було вирішено нову фортецю святого Дмитра Ростовського, що стала початком російського Ростова-на-Дону.[4]

У 1775—1811 рока, за причиною весняних повеней у Черкаську начальство Черкаської округи перебувало у Усть-Аксайському стані.

1783 року тут заклали кам'яний Троїцький храм з іконостасом відого архітектора Франческо Растреллі.[4]

Взимку 1783/1784 року тут перебував командувач Кубанського корпуса Олександр Суворов.

1797 року Усть-Аксайський стан перейменований на Усть-Аксайську станицю. Згодом назва спростилася на Аксайську станицю.

З переносом центру області Війська Донського у Новочеркаськ 1805 року до 1837 року, козаки підіймали питання про переніс столиці вже з Новочеркаська у Аксайську станицю.[4]

1 червня 1820 року тут ночував російський поет Олександр Пушкін, який прямував на Кавказ.

1825 року тут зведено Успенський храм.

1850 року тут відкрилися Мореходні класи для підготовки матросів для російського флоту.

За Кримської війни у 1854—1855 роках тут будувалася Азовська веслова флотилія та пороховий завод.

1864 року проведена залізниця, що будувалася від Вороніжа до Ростова.

1957 року Аксайська станиця стала містом Аксай. У 1963—1965 роках Аксай мав обласне підпорядкування.

Пам'яткиРедагувати

У місті Аксай багато цікавих і пам'ятних місць. Cеред них:

  • Виставка військової техніки під відкритим небом/
  • Пам'ятник В. І. Леніну/
  • Митна застава XVIII століття. Музей з експонатами побуту митників, зразками зброї, картами, старовинними рукописами.
  • «Військово-історичний комплекс імені Гулаева». Знаходиться на території природоохоронного комплексу «Мухіна балка». Тут показана радянська і російська військова техніка, підземну споруду — командний пункт Північнокавказького округу.
  • Музей «Поштова станція XIX століття». Тут зупинялися Грибоєдов, Лермонтов, Раєвський, Пушкін, Толстой, Чайковський, Розени та інші.
  • Меморіальний комплекс «Переправа». Побудований в пам'ять про воїнів полеглих тут у Великій Вітчизняній війні.
  • Кобяково городище з залишками селищ сарматів, половців, татар і русів[5].
  • Аксайскій військово-історичний музей. В музеї зібрана військова техніка початку XX століття: ракети, автомобілі, гармати, літаки, танки, військові катери та інше.
  • Фортеця Аксая. Фортеця з митної заставою ХVIII століття — пам'ятник військово-фортифікаційної архітектури. Фортеця входить до складу
  • А йскайского військово-історичного музею. Земляна фортеця 1763 року б частиною ростовської фортеці Дмитра Ростовського.
  • Храм на честь ікони Божої Матері «Одигітрія» (XIX століття).
  • Успенський храм (1825) в стилі ампір, побудований за проектом архітектора М. А. Амбросимова.
  • Військово-історичний музей середини XX століття «Будиночок Суворова». До складу музею входить сім будівель, пов'язаних з перебуванням тут діячів культури. Олександр Васильович Суворов провів тут зиму 1783—1784 років.
  • Заповідник «Золоті гори» в заплаві річки Дон.
  • Бюст двічі Героя Радянського Союзу Н. Д. Гулаева — пам'ятник регіонального значення.
  • Аксайские підземелля.

ФотогалереяРедагувати

Відомі уродженціРедагувати

У станиці Аксайській, у козацькій родині, народився видатний український архітектор Павло Голландський.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ростовстат. Чисельність міського і сільського населення на 1 січня 2013 року. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019. 
  2. Аксайская станица // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  3. Археология Украинской СССР. Том 1 (російською). Київ: Наукова думка. 1985. с. 363. 
  4. а б в г Аксай 1570 - 2000 г. г.. hamradio.narod.ru. Процитовано 2018-09-12. 
  5. Пам'ятки Аксая