Відкрити головне меню
Акація срібляста
Acacia dealbata tree 2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові(Fabaceae)
Підродина: Мімозові (Mimosoideae)
Триба: Acacieae
Рід: Акація (Acacia)
Вид: Акація срібляста
Біноміальна назва
Acacia dealbata
Link, 1822
Синоніми
* Acacia affinis Sweet
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Acacia dealbata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acacia dealbata
EOL logo.svg EOL: 684065
IPNI: 470130-1
ITIS logo.svg ITIS: 26425
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 205042

Акація срібляста (Acacia dealbata) — вид дерев з роду акація (Acacia) з родини бобових (Fabaceae).

Зміст

Поширення і екологіяРедагувати

Батьківщина акації сріблястої — південно-східне узбережжя Австралії і острів Тасманія. Поширена і натуралізована, в південній Європі, Південній Африці, на заході США, на Азорських островах і Мадагаскарі.

В Україні можна зустріти в Одеській області і в Криму.

Ботанічний описРедагувати

Вічнозелене швидкоросле дерево висотою 10-12 м (на батьківщині до 45 м), з крислатою кроною. Стовбур 60-70 см у діаметрі. Кора стовбура, і гілок від сіро-бурого до коричневого кольору, з великою кількістю неглибоких тріщин, з яких нерідко виступає камедь. Молоді гілки оливково-зелені. Гілки і листя рослини мають легкий сіро-зелений наліт, за що ця акація і отримала назву сріблястої.

Листя чергове, двічі перисто-розсічене, довжиною до 10-20 см. Листок складається з 8-24 пар сіро-зелених, дрібних, подовжених листочків першого порядку. Кожен листочок першого порядку має до 50 пар довгастих листочків другого порядку шириною близько 1 мм. Головний черешок листка при основі дещо роздутий; на верхній стороні головної жилки листа при основах листочків першого порядку розташовуються круглі невеликі залози, що виділяють під час цвітіння медову рідину.

Квітки сірувато-жовті, дуже дрібні, пахучі, зібрані по 20-30 штук в кулясті головки діаметром 4-8 мм; головки зібрані в гроновидні суцвіття, які в свою чергу зібрані у волоті. Чашечка дзвоникоподібна, п'ятизубчаста. Віночок п'ятипелюстковий; пелюстки широколанцетні або яйцевидні, загострені. Тичинки численні, вільні, на довгих жовтих або оранжевих нитках, далеко виступаючі з віночка. Маточка з верхньою одногніздною зав'яззю, довгим стовпчиком і невеликою приймочкою. Стовпчик, як і тичинки, сильно виступає з віночка.

Плоди акації — плоскі, довгасті, подовжено-ланцетні, тупі, світло- або фіолетово-коричневі боби довжиною 1,5-8 см і шириною 0,8-1 см, з окремими гніздами. Насіння — дуже тверде, темно-коричневе або чорне, плоске, матове або трішки блискуче, еліптичне, розміром 3-4 мм.

Здичавіла і зимостійка акація срібляста цвіте починаючи з кінця січня і до середини квітня. Плодоносить дерево в серпні — вересні.

Лікарська рослинна сировинаРедагувати

З лікувальною метою використовують кору акації і розчин її камеді. Камедь рослини містить полісахарид арабан (до 76 %). У корі знайдені дубильні речовини змішаного типу (15-25 %). З квіток отримують олію (до 0,9 %), до складу якої входять: два вуглеводні, анісовий альдегід, пальмітиновий альдегід, ефіри анісової, пальмітинової і оцтової кислот, енантової і ангелікової кислоти; невелика кількість фенолів і спиртів з сильним запахом амбри[1]. Пилок містить флавоноїдні сполуки.

Розчин камеді використовується як обволікаючий засіб всередину, в клізмах — при запаленні і виразках шлунково-кишкового тракту; для зменшення подразнюючої дії і уповільнення всмоктування інших лікарських речовин.

Значення і застосуванняРедагувати

Звичайна в садах Середземноморської області, де розводиться як декоративне дерево, квітучі пагони якого вивозяться в північні країни.

З кори видобуваються дубильні речовини (15-20 %).

Рослина дає цінну деревину, що йде для переробки на целюлозу.

Камедь акації є замінником аравійської камеді (гумміарабіку).

ПредставникиРедагувати

У рамках виду виділяють ряд 2 різновидів:

  • Acacia dealbata var dealbata — росте від низької, до помірной висоти. Дерево до 30 м; листя довгочерешкове в основному 5-12 см.
  • Acacia dealbata var subalpina — росте на великій висоті, в Снігових горах. Чагарник до 5 м (рідко 10 м) у висоту; Листя довгочерешкове в основному 1.5-8.5 см.

Мімоза і акаціяРедагувати

В Союзі серед народу акацію сріблясту часто неправильно називали мімозою. Срібляста акація широко поширена на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Криму, і саме її квітучі пагони були традиційним подарунком на 8 березня.

Зліва направо: Кора, листя, квітка (збільшено), суцвіття, плоди, насіння

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Атлас лекарственных растений СССР / Гл. ред. акад. Н. В.Цицин.

ДжерелаРедагувати