Адмоні Йоганн Григорович

Йоганн Григорович Адмо́ні (псевдонім — Адмоні-Красний; нар. 17 липня 1906, Дессау — пом. 5 вересня 1979, Ленінград) — російський радянський композитор і музичний педагог.

Адмоні Йоганн Григорович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	4 (17) липня 1906
Місце народження	Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальт, Німецька імперія
Дата смерті	5 вересня 1979(1979-09-05) (73 роки)
Місце смерті	Ленінград, РРФСР, СРСР
Причина смерті	рак легень
Поховання	Преображенський єврейський цвинтарd
Громадянство	СРСР
Професії	композитор, музичний педагог, піаніст
Освіта	Санкт-Петербурзький державний університет (1926) і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (1931)
Вчителі	Штейнберг Максиміліан Осійовичd
Інструменти	фортепіано
Жанри	камерна музика
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Біографія

Народився 4 [17] липня 1906(19060717) року в місті Дессау (нині Дессау-Росслау, Німеччина). Протягом 1922—1926 років навчався на факультеті суспільних наук Ленінградського університету; у 1927—1931 роках — у Ленінградській консерваторії за класом композиції Максиміліана Штейнберга.

Після здобуття музичної освіти став музичним керівником та композитором драматичного театру у Вологді. У 1932—1933 роках очолював художню самодіяльність та районні театри молоді у Ленінграді. У 1934—1935 роках працював редактором на радіо; у 1937—1938 роках — референтом з музичного мовлення, директором та художнім керівником Концертного бюро Ленінградської філармонії; у 1939—1941 роках — музичним керівником Лендержестради.

У 1945—1947 роках працював викладачем у Ташкентській консерваторії; з 1949 року — викладачем композиції та керівником семінару композиторської самодіяльності при Ленінградському відділенні Спілки композиторів; у 1960—1967 роках — музичним керівником кіностудії «Леннаукфільм».

Помер у Ленінграді 5 вересня 1979 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Преображенському єврейському цвинтарі.

Творчість

Працював у жанрі камерно-вокальної музики, автор музики для театрів, кіно, радіо. Серед творів:

• опера «Трунар» (1935, за повістю «Трунар» Олександра Пушкіна);
• балети — «АО» (1936), «Війна з саламандрами» (1938, за романом «Війна з саламандрами» Карела Чапека), «Наташа Ростова» (1941, за Левом Толстим, незакінчений);
• перші дві частин вокальної поеми «Пісні серця» на слова Івана Франка («Чим пісня жива» та «В шинку»; переклад Михайла Рудермана і Михайла Ісаковського);
• камерна кантата для 2 голосів та фортепіано — «Живіше за всіх живих» (1960, про Володимира Леніна, слова радянських поетів);
• для фортепіано з оркестром — «Концерт» (1951);
• для фортепіано — «Характерні п'єси» (1952);
• для голосу та фортепіано — понад сто романсів, у тому числі:
  • на слова Олександра Блока більше 20: поема «Коло» (7 романсів), триптих Кармен, Ксюша, співай, Я пам'ятаю, Не сплять, Я пригвожден, Коршун, Я Гамлет та інші (1938—1950);
  • 3 балади з Пісень західних слов'ян Олександра Пушкіна: «Гайдук Хризич», «Влах у Венеції», «Похоронна пісня» (1940—1949);
  • «На порозі гість веселий…», «Дощ відшумів. Блакить ясніє», «Крізь дощ прорізалася смуга…» (слова Максима Рильського; переклад Марії Комісарової);
  • «Триптих» (1955, слова Адама Міцкевича);
  • вокальна поема в 13 піснях на вірші Генріха Гейне (1958);
  • балади на вірші сучасних ісландських поетів (1959);
  • романси на слова Роберта Бернза, Гуго Гофмансталя, Стефана Георге та інших;
  • «Триптих про Революцію» (1971, слова радянських поетів).

музика до фільмів

• 1961 — «Планета штормів»;
• 1963 — «Олександр Ульянов» (документальний);
• 1964 — «Проста лінія олівця» (документальний);
• 1965 — «Скульптурний портрет» (документальний).

У 1925—1935 роках виступав як музичний критик та рецензент в ленінградській періодичній пресі, зокрема у «Новой вечерней газете», журналі «Искусство трудящихся» та інших.

Література

• Адмони (Адмони-Красный) Иоганн Григорьевич / М. Г. Бялик. // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 57—58. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.);
• М. К. Боровик. Адмоні Йоганн Григорович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 24. — ISBN 5-88500-27-1.;
• М. К. Боровик. Адмоні Йоганн Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.