Австрійське Примор'я

Österreichisches Küstenland Австрійське Примор'я поділ Австро-Угорщини у складі Імперського Вільного міста Трієст, маркграфство Істрія і Князівське графство Гориця і Градишка 1849 – 1919 Герб Австрійського Примор'я Австрійське Примор'я у складі Цислейтанії Столиця Трієст Мови Німецький, італійський, словенський, хорватський Релігії Католицизм Форма правління Штатгальтер Імператор Австрії  - 1848 — 1916 Франц Йосиф I  - 1916 — 1918 Карл I Statthalter of Trieste  - 1849 — 1850 Johann von Grimschitz (нім.)  - 1850 — 1854 Franz Graf Wimpffen (нім.)  - 1867 — 1868 Eduard von Bach (нім.)  - 1915 — 1918 Alfred von Fries-Skene (нім.) Історичний період Нова історія  - Революції 1848 4 березня 1849  - Сен-Жерменський мирний договір 1919 10 вересня 1919 Площа  - 1880 7967 км2 Населення  - 1880 648 000 осіб      Густота 81,3 осіб/км²   - 1910 894 287 л.      Густота 112,2 осіб/км²  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австрійське Примор'я

Австрійське Примор'я (нім. Österreichisches Küstenland, італ. Litorale Austriaco, словен. Avstrijsko primorje, хорв. Austrijsko primorje, угор. Osztrák Partvidék) або Küstenland (Litorale, Primorska) було коронною землею (Kronland) у складі Австрійської імперії (пізніше Австро-Угорщини) з 1813 до 1918.

Австрійське Примор'є мало в своєму складі Імперське вільне місто Трієст і його передмістя, Маркграфство Істрія, і Князівське графство Гориця і Градишка, кожно з них мало незалежну адміністрацію, але всі були підзвітні імперському губернатору в Трієсті, столиці Австрійського Примор'я.

Трієст мав стратегічне значення для Австро-Угорщини як морський порт, а узбережжя було знане як Австрійська Рив'єра. Регіон був багатонаціональний, населений італійцями, словенцями, хорватами, німцями, фріуліанцями і істророманцями. На 1910 р. площа становила 7969 км². і населення 894287.

Область в кордонах Австрійського Примор'я під ім'ям Операційна Зона Адріатичного Узбережжя (Adriatisches Küstenland) була однією з операційних зон німецьких військ під час Другої світової війни, після капітуляції Італії у вересні 1943 року до кінця війни.

Історія

Габсбурзька монархія, отримала владу над портами Трієст і Фіуме (Рієка) на північному узбережжі Адріатичного моря в 1382 і 1474 відповідно, проте вони мало мали влади щоб закріпитись або збільшити свою владу в Австрійському Примор'ї. Перевага Венеціанської Республіки на Адріатиці і загроза розширення Османської імперії давало мало можливостей Габсбургам для збільшення своєї території. Міста зберегли свою самостійність до 18 століття.

У 1719, Трієст і Фіуме були оголошені вільними портами. У 1730 році адміністрація Австрійського Примор'я була об'єднана і посаджена в Трієсті.

Проте, в 1775 році, Йосиф II розділив управління портами, Трієст — став австрійським портом, Фіуме — частиною Королівства Угорщина. Незабаром після того, Трієст був об'єднаний з територією Гориця і Градишка.

Під час наполеонівських війн, Габсбурзька монархія, отримала венеціанські земелі Істрійського півострова і острови в затоці Кварнер згідно з Кампо-Формійським миром у 1797.

Незабаром, Австрійське Примор'є і всі нові території Австрійської імперії в Адріатичному морі були втрачені на користь французької маріонеткової держави — Королівства Італія згідно з Прессбурзьким миром у 1805. Згідно з Шенбруннським договором потім перейшли до складу Іллірійських провінцій, які були безпосередньо під владою Франції.

З 1816, Австрійське Примор'я була частиною Австрійської імперії в складі Королівства Іллірія.

У 1822 році, Фіуме і Хорватія були відокремлені від території і відійшли до Королівства Угорщина (і з 1849 в Хорватії).

У 1849, Королівство Іллірія було скасоване і Австрійське Примор'я стало окремим коронним краєм з губернатором в Трієсті. Він був офіційно поділен на Імперське вільне місто Трієст, Маркграфство Істрія, і Князівське графство Гориця і Градишка.

У 1861, Гориця і Градишка й Істрія стали окремими адміністративними одиницями, а в 1867, Трієст отримав особливий статус також.

Після розпаду Австро-Угорщині, Австрійське Примор'є входить до складу Італії як частина Венеція-Джулія. Після Другої Світової війни, в основному вона увійшла в склад в Другої Югославії.

Сьогодні Хорватія і Словенія поділили територію, Трієст відійшов до Італії.

Див. також

• Операційна Зона Адріатичного Узбережжя
• Австрійська Рив'єра
• Словенське Примор'я

Джерела

• Küstenland [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Map