Августин Новосельський

Августин Новосельський (пол. Augustyn Nowosielski; листопад 1711, Перемишльщина — 1779, Кобринь) — церковний діяч, священник-василіянин з Литовської провінції, богослов, педагог, перекладач, генеральний секретар ЧСВВ, архимандрит Кобринського монастиря.

Августин Новосельський
Народився 1711[1]
Перемишльщина
Помер 1779[1]
Кобринь, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Країна Flag of the Grand Duchy of Lithuania 1792.svg Велике князівство Литовське
Діяльність священник, богослов, перекладач, педагог, архімандрит
Alma mater Грецька колегія святого Атанасія

ЖиттєписРедагувати

Народився в листопаді 1711 року на Перемишльщині. Походив зі шляхетської греко-католицької родини.[2] Батько Олександр Новосельський, мати Тетяна.[3] Вступив до Василіянського Чину на початку 1730-х років. У 1739—1743 роках вивчав богослов'я в Грецькій колегії святого Атанасія в Римі (вступив 10 грудня 1739, завершив перебування в колегії 4 квітня 1743). Під час студій у Римі був висвячений у священничий сан.[3] У 1743—1747 роках, правдоподібно, був учителем у василіянських школах Литовської провінції[2]. Від 1747 до 1751 року виконував обов'язки генерального секретаря Чину[4], а в 1751 році був обраний на секретаря Литовської провінції. Упродовж 1754—1757 років був настоятелем Вітебського монастиря, у 1757—1758 роках — настоятель Битенського монастиря. Від 1758 року — архимандрит Кобринського монастиря[2], у 1759—1763 роках — консультор (радник) провінції.

Помер у 1779 році в м. Кобринь.

ТворчістьРедагувати

Переклав і видав (одночасно латинський і польський текст, з власним, римованим перекладом) твір італійського театинця Каетано Корацци «De arte bene amandi sive De diligendo Deo libri tres» («O Kunszcie Dobrego Kochania Albo O Miłosci Boskiey Xięgi Troie») (Вільно 1764 і 1767[5]). Видання є прикладом релігійно-освітньої діяльності василіян «золотої добі» (1760—1775) розвитку Чину, а також вкладу в загальний, окциденталізаційний процес на східних землях Речі Посполитої у XVIII ст.

ПриміткиРедагувати

  1. а б https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=1207&url_prefix=http://nukat.edu.pl/aut/&id=n2019015330
  2. а б в Tytko Marek Mariusz. Nowosielski Augustyn… — S. 78.
  3. а б Blažejovskyj D.. Byzantine Kyivan rite students… — P. 86.
  4. Патрило І. Нарис історії василіян від 1743 до 1839 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата. Рим 1992. — С. 207.
  5. Bibliografia Estreichera | Bibliografia Staropolska. www.estreicher.uj.edu.pl. Процитовано 2021-02-17. 

ДжерелаРедагувати