Патрило Ісидор Іван

український католицький священник, протоархимандрит Василіянського Чину, історик церкви, бібліограф, доктор філософії, богослов'я та церк

Патри́ло Іси́дор Іва́н ЧСВВ (30 листопада 1919, Судова Вишня — 27 жовтня 2008, Брюховичі) — український греко-католицький священник, протоархимандрит Василіянського Чину, історик церкви, бібліограф, доктор філософії, богослов'я та церковного права.

о. Ісидор Патрило, ЧСВВ
Ім'я при народженніІван
Народився30 листопада 1919(1919-11-30)
м. Судова Вишня, ЗУНР ЗУНР під окупацією Польщі
Помер27 жовтня 2008(2008-10-27) (88 років)
смт Брюховичі, Україна Україна
Діяльністьсвященник
Відомий завдякиісторик Церкви, бібліограф, каноніст
Alma materКарлів університет
Науковий ступіньдоктор богослов'я
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
ТитулПротоархимандрит Василіянського Чину
ПосадаПротоархимандрит Василіянського Чину
Термін19761996
Попереднико. Атанасій Великий
Наступнико. Діонісій Ляхович
Конфесіягреко-католик
Родичібатьки: Петро і Варвара (до шлюбу Степаняк),
брати і сестри: Володимир, Євген, Богдан, Ольга, Романа, Маруся

Біографія

ред.

Навчання

ред.

Навчався у Місійному інституті оо. Василіян у Бучачі. 30 серпня 1933 року вступив до Чину святого Василія Великого, у якому 27 квітня 1941 року склав довічні обіти. Філософсько-богословську освіту здобував у Василіянському студійному домі в Кристинополі (тепер — м. Шептицький) (19381940). Згодом навчався у Карловому університеті у Празі (19401944) та Українському вільному університеті (19451946). У 1943 р. арештований гестапо в Празі разом з іншими членами Василіянського Чину та вивезений на вугільні копальні Острави (Чехія), де 2 травня 1943 р. прийняв ієрейські свячення.

Душпастирська та наукова діяльність

ред.

На еміграції з 1944. Душпастир українців-католиків у Німеччині (19441947), Англії (19471948) та Аргентині (19491955).

Захистив докторські дисертації «Педагогія Київської Академії 1631–1817» в УВУ (1944); «Петро Могила і його Академія. Причини до студій про знання і поширення св. Томи в Україні» в Римському папському університеті «Анджелікум» (1953). Вивчав канонічне і цивільне право в Римському папському університеті «Лятеранум» (19551958), де захистив ще одну докторську дисертацію на тему «Archiepiscopi-Metropolitani Kievo-Halicienses (attentis praescriptis М. Р. „Cleri Sanctitati“» (1961). Працював секретарем архимандрита о. Теодосія Галущинського та директором української редакції «Радіо Ватикану». Генеральний економ (19551962), генеральний секретар (19621976) Василіянського Чину. З 1976 по 1996 — протоархимандрит Василіянського Чину.

Член редакційної комісії для підготовки нового українського перекладу Святого Письма перекладу о. Івана Хоменка (19571963). З 1962 — директор Римського василіянського видавництва «Записки ЧСВВ» та «Української духовної бібліотеки». З 1972 р. очолив Літургійну комісію, яка виконала український переклад «Молитвослова» та інших богослужбових текстів. Консультор Священної Конгрегації Східних Церков. Брав участь у комісії для підготовки Кодексу Канонів Східних Церков. Член Українського богословського наукового товариства, НТШ та УВАН. Автор праць з історії української церкви, історії Києво-Могилянської академії, бібліографії і джерелознавства історії української церкви, біографістики, зокрема студій, присвячених архиєпископам і митрополитам Києва та Галича.

Після закінчення свого протоархимандричого служіння, о. Ісидор Патрило перебував у Генеральному Домі оо. Василіян у Римі, де допомагав своєму наступникові, о. Діонісієві Ляховичу, та продовжував наукову діяльність. Від 2006 року перебував у василіянському монастирі святого Йосифа в Брюховичах, біля Львова.

Помер 27 жовтня 2008 р. Похований на монашому цвинтарі у Крехові.

Твори

ред.
  • Вплив християнства на українське законодавство // Релігія в житті українського народу. — Мюнхен, 1966
  • Церковні синоди // Світло. — Торонто, 1972. — № 4-12; — 1973; — № 1-4
  • Джерела і бібліографія до історії української церкви: У 3 т. — Рим, 1975. — Т.1; — 1988. — Т.2; — 1992. — Т.3, Ч.1. [Видання не завершено]
  • Нарис історії Галицької провінції Василіянського Чину // Записки ЧСВВ. — Рим, 1982. — Т.11
  • Отець Павлин Демський, український місіонер для Сербії в 17 ст. // Зб. на пошану В.Янева. — Мюнхен, 1983
  • Життя і творчість о. Атанасія Г. Великого (1918—1982) // Записки ЧСВВ (Рим). — 1985. — Т.12
  • Нарис історії Василіян від 1743 до 1839 рр. // Записки ЧСВВ (Рим). — 1988. — Т.13
  • Свята місія з Ватикану: Зб. проповідей. — Львів, 1996. (у співавт.)

Вшанування пам'яті

ред.
  • 25-27 жовтня 2019 року у Львові, Судовій Вишні та Крехові відбулися заходи, приурочені до 100-річчя від дня народження о. Ісидора Патрила: міжнародна конференція (у Львівському університеті), посвячення двох пам'ятних дошок в Судовій Вишні — на храмі Пресвятої Тройці (ПЦУ), де о. Патрило був охрещений і миропомазаний та на храмі Преображення Господнього (УГКЦ), моління за о. Ісидора Патрила в Крехівському монастирі.[1][2]
  • 16 серпня 2022 року вулицю Пушкіна в Судовій Вишні перейменували на честь о. Ісидора Патрила.[3]

Примітки

ред.
  1. У рідному місті ієромонаха Ісидора Патрила, ЧСВВ, відзначили століття з дня його народження. news.ugcc.ua (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2022.
  2. На Мостищині вшанували пам'ять о. Ісидора Патрила. ЛОДА. 28 жовтня 2019. Процитовано 18 серпня 2022.
  3. 16 серпня 2022 року відбулась чергова 29 сесія VIII скликання Судововишнянської міської ради. sudovavyshnia-gromada.gov.ua (UA) . Процитовано 18 серпня 2022.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.