Абрикосівка (Кіровський район)

село в Кіровському районі, Україна

Абрико́сівка (до 1945 року — Найман, крим. Nayman) — село Кіровського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1372 осіб. Орган місцевого самоврядування - Абрикосівська сільська рада.

село Абрикосівка
COA Abrykosivka, Kirovskyi, Krym.svg FLA Abrykosivka, Kirovskyi, Krym.svg
Герб Абрикосівки Прапор Абрикосівки
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Кіровський район
Рада Абрикосівська сільська рада
Облікова картка Абрикосівка 
Основні дані
Населення 1 372
Поштовий індекс 97342
Телефонний код +380 6555
Географічні дані
Географічні координати 45°06′33″ пн. ш. 35°06′04″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
139 м[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Абрикосівка, вул. Леніна, 3
Карта
Абрикосівка. Карта розташування: Україна
Абрикосівка
Абрикосівка
Абрикосівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Абрикосівка
Абрикосівка
Мапа

CMNS: Абрикосівка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Абрикосівка - село в центрі району, у північних відрогах східної частини Внутрішнього пасма Кримських гір, у неглибокій долині річки Токсан-Су [2], висота над рівнем моря - 139 м [3]. Найближчі села - Айвазовське за 0,5 км на захід, Спасівка за 2 км на північ, Матросівка за 2, 5 км на схід та Бабенкове за 1,7 км на південний схід. Райцентр Кіровське - приблизно за 21 км, там же найближча залізнична станція - Кіровська (на лінії Джанкой - Феодосія).

КліматРедагувати

Клімат Абрикосівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 3,5 3,7 7,1 14,3 20,3 24,8 27,7 27,3 22,5 16,0 10,3 6,3 15
Середня температура, °C 0,4 0,6 3,5 10,0 15,7 20,1 22,8 22,4 17,8 11,9 7,0 3,3 11
Середній мінімум, °C −2,7 −2,5 0,0 5,7 11,1 15,4 18,0 17,6 13,1 7,8 3,8 0,4 7
Норма опадів, мм 44 36 36 34 39 43 38 45 38 29 42 53 477
Джерело: climate-data.org

ІсторіяРедагувати

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Найман входив до Старо-Кримського кадилику Кефінського каймакамства [4]. Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село була приписана до Левкопольського повіту Таврійської області [5], а після ліквідації в 1787 році Левкопольського - до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, з 12 грудня 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії [6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[7], Найман був включений до складу Байрацької волості Феодосійського повіту.

За Відомостями про число селищ, їх назв, та кількість в них дворів ... перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року, у селі Найман значилося 9 дворів, 80 жителів кримських татар та 11 циган[8]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Найман позначене з 20 дворами [9]. Після реформи волосного поділу 1829 року Найман, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 р» , віднесли до Учкуйської волості (перейменованої з Байрацької)[10]. На карті 1842 року розташовані поруч 2 Наймани - Татарський і Анад. - Позначені умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [11] - мабуть, до цього часу відноситься початок заселення села греками, біженцями з Османської імперії [12] ..

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Салинської волості. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Найман - власницьке грецьке село з 42 дворами, 183 жителями та мечеттю при джерелах [13]. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Найман позначено 46 дворів [14].

Після земської реформи 1890-х років [15] село приписали до Цюрихтальської волості. За «... Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892» в безземельному селі Найман, що не входило ні в одну громаду, було 12 жителів, домогосподарств НЕ маючих[16]. За «... Пам'ятною книжки Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Найман, що знаходилася в приватному володінні, було 247 жителів у 41 домогосподарств[17]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [18] в Цюрихтальській волості Феодосійського повіту також значиться село Найман [13].

За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[19] була скасована волосна система і село включили до складу Старо-Кримського району [5]. Декрет ВЦВК від 4 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С.С.Р." Старо-Кримський район був скасований і Найман увійшов в Феодосійський район [20]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, село Найман було центром Найманської сільради Феодосійського району [21]. За даними того ж перепису в селі мешкало 326 греків [22]. 15 вересня 1931 Феодосійський район скасували і Найман знову у складі Старо-Кримського [5].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію [23], а за постановою № 5984сс від 2 червня 1944 року, 27 червня їх долю розділили греки і болгари [24]. У тому ж році в село приїхали переселенці з Курської та Ростовської областей [25]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Найман був перейменований в Абрикосівку та Найманська сільрада - в Абрикосівську [26].

Після ліквідації в 1959 році Старокримського району [5] село перепідпорядкували Кировскому. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Кіровський район був скасований і село приєднали до Нижньогірському [27]. 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області» [28], знову включили до складу Кіровського [29].

ПриміткиРедагувати

  1. weather.in.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2012. 
  2. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  3. Прогноз погоди в с. Абрикосівка (Крим). Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  4. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
  5. а б в г Автономна Республіка Крым. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. 
  6. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. Крим 1783-1998 рр., Стор. 134. З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  8. ІТУАК, т. 26, стор.126. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримськотатарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  9. Карта Мухіна 1817. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  10. Крим 1783-1998 рр., Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 стор. 133. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  11. 5-4.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ua / mejnacotnosh / atnich-atlas-krima / 121-greki-kryma Араджіоні М. А. Греки Криму: історія та сучасний стан[недоступне посилання з червня 2019]
  13. а б Гржибовська, 1999.
  14. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXIII-14-d. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  15. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  16. 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892. Стор. 93. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  17. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1902 рік. стр. 148-149. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  18. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. II-я. Статистичний нарис, випуск сьомий Феодосійський повіт, 1915
  19. Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  20. Про скасування деяких районів Автономної Кримської С.С.Р.
  21. Крим 1783-1998 рр., стор.360. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  22. {{книга  | автор = Горбунов Ю. І. (укладач)  | назва = Кримська АРСР (1921-1945). Випуск 3.  | серія = Кримська АРСР. Питання та відповіді  | відповідальний =  | посилання =  | місце =  | видавництво = Таврія  | рік = 1 990  | тому =  | сторінок = 320  | сторінки = 175  | isbn = 5-7780-0263-7 }}
  23. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  24. Етнографія народів Криму. Греки. Депортація. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015. 
  25. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  26. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
  27. Гржибовська, +1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області.
  28. Гржибовська, 1999, с. 443, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», від 1 січня 1965.
  29. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкции. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015. 

ПосиланняРедагувати