Вікіпедія

Абрикосівка (Феодосійський район)

село у Феодосійському районі, Україна
(Перенаправлено з Абрикосівка (Кіровський район))

Абрико́сівка (до 1945 року — Найман, крим. Nayman) — село Кіровського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1372 осіб. Орган місцевого самоврядування — Абрикосівська сільська рада.

село Абрикосівка
Герб Абрикосівки Прапор Абрикосівки
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Кіровський район
Рада Абрикосівська сільська рада
Облікова картка Абрикосівка 
Основні дані
Населення 1 372
Поштовий індекс 97342
Телефонний код +380 6555
Географічні дані
Географічні координати 45°06′33″ пн. ш. 35°06′04″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		139 м[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Абрикосівка, вул. Леніна, 3
Карта
Абрикосівка. Карта розташування: Україна
Абрикосівка
Абрикосівка
Абрикосівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Абрикосівка
Абрикосівка
Мапа
Мапа

CMNS: Абрикосівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Абрикосівка.

Географія ред.

Абрикосівка — село в центрі району, у північних відрогах східної частини Внутрішнього пасма Кримських гір, у неглибокій долині річки Токсан-Су [2], висота над рівнем моря — 139 м [3]. Найближчі села — Айвазовське за 0,5 км на захід, Спасівка за 2 км на північ, Матросівка за 2,5 км на схід та Бабенкове за 1,7 км на південний схід. Райцентр Кіровське — приблизно за 21 км, там же найближча залізнична станція — Кіровська (на лінії Джанкой — Феодосія).

Клімат ред.

Клімат Абрикосівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 3,5 3,7 7,1 14,3 20,3 24,8 27,7 27,3 22,5 16,0 10,3 6,3 15
Середня температура, °C 0,4 0,6 3,5 10,0 15,7 20,1 22,8 22,4 17,8 11,9 7,0 3,3 11
Середній мінімум, °C −2,7 −2,5 0,0 5,7 11,1 15,4 18,0 17,6 13,1 7,8 3,8 0,4 7
Норма опадів, мм 44 36 36 34 39 43 38 45 38 29 42 53 477
Джерело: climate-data.org

Історія ред.

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Найман входив до Старо-Кримського кадилику Кефінського каймакамства [4]. Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село була приписана до Левкопольського повіту Таврійської області [5], а після ліквідації в 1787 році Левкопольського — до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, з 12 грудня 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії [6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии[7], Найман був включений до складу Байрацької волості Феодосійського повіту.

За Відомостями про число селищ, їх назв, та кількість в них дворів ... перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року, у селі Найман значилося 9 дворів, 80 жителів кримських татар та 11 циган[8]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Найман позначене з 20 дворами [9]. Після реформи волосного поділу 1829 року Найман, згідно з «Ведомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 р.» , віднесли до Учкуйської волості (перейменованої з Байрацької)[10]. На карті 1842 року розташовані поруч 2 Наймани — Татарський і Анад. - Позначені умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [11] - мабуть, до цього часу відноситься початок заселення села греками, біженцями з Османської імперії [12] ..

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Салинської волості. Згідно зі «Списком населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Найман — власницьке грецьке село з 42 дворами, 183 жителями та мечеттю при джерелах [13]. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Найман позначено 46 дворів [14].

Після земської реформи 1890-х років [15] село приписали до Цюрихтальської волості. За «... Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892» в безземельному селі Найман, що не входило ні в одну громаду, було 12 жителів, домогосподарств НЕ маючих[16]. За «... Пам'ятною книжки Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Найман, що знаходилася в приватному володінні, було 247 жителів у 41 домогосподарств[17]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [18] в Цюрихтальській волості Феодосійського повіту також значиться село Найман [13].

За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[19] була скасована волосна система і село включили до складу Старо-Кримського району [5]. Декрет ВЦВК від 4 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С.С.Р." Старо-Кримський район був скасований і Найман увійшов в Феодосійський район [20]. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, село Найман було центром Найманської сільради Феодосійського району [21]. За даними того ж перепису в селі мешкало 326 греків [22]. 15 вересня 1931 Феодосійський район скасували і Найман знову у складі Старо-Кримського [5].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію [23], а за постановою № 5984сс від 2 червня 1944 року, 27 червня їх долю розділили греки і болгари [24]. У тому ж році в село приїхали переселенці з Курської та Ростовської областей [25]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Найман був перейменований в Абрикосівку та Найманська сільрада — в Абрикосівську [26].

Після ліквідації в 1959 році Старокримського району [5] село перепідпорядкували Кировскому. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Кіровський район був скасований і село приєднали до Нижньогірському [27]. 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області» [28], знову включили до складу Кіровського [29].

Примітки ред.

  1. ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2012.
  2. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  3. ↑ Прогноз погоди в с. Абрикосівка (Крим). Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  4. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
  5. ↑ а б в г Автономна Республіка Крым. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  6. ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. ↑ Крим 1783-1998 рр., Стор. 134. З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015.
  8. ↑ ІТУАК, т. 26, стор.126. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримськотатарського землеволодіння. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 5 жовтня 2015.
  9. ↑ Карта Мухіна 1817. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  10. ↑ Крим 1783-1998 рр., Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 стор. 133. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015.
  11. ↑ 5-4.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ↑ ua / mejnacotnosh / atnich-atlas-krima / 121-greki-kryma Араджіоні М. А. Греки Криму: історія та сучасний стан[недоступне посилання з червня 2019]
  13. ↑ а б Гржибовська, 1999.
  14. ↑ Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXIII-14-d. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  15. ↑ Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  16. ↑ 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892. Стор. 93. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2015.
  17. ↑ Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1902 рік. стр. 148-149. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2015.
  18. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. II-я. Статистичний нарис, випуск сьомий Феодосійський повіт, 1915
  19. ↑ Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 521. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 5 жовтня 2015.
  20. ↑ Про скасування деяких районів Автономної Кримської С.С.Р.
  21. ↑ Крим 1783-1998 рр., стор.360. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015.
  22. ↑ {{книга  | автор = Горбунов Ю. І. (укладач)  | назва = Кримська АРСР (1921-1945). Випуск 3.  | серія = Кримська АРСР. Питання та відповіді  | відповідальний =  | посилання =  | місце =  | видавництво = Таврія  | рік = 1 990  | тому =  | сторінок = 320  | сторінки = 175  | isbn = 5-7780-0263-7 }}
  23. ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  24. ↑ Етнографія народів Криму. Греки. Депортація. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  25. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  26. ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
  27. ↑ Гржибовська, +1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області.
  28. ↑ Гржибовська, 1999, с. 443, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», від 1 січня 1965.
  29. ↑ Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкции. — 2007. Архівовано з джерела 24 вересня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.

Абрикосівка
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Крим»
  Означення у Вікісловнику?
  Проєкт «Населені пункти України»
  Проєкт «Крим»
  Абрикосівка у Вікісховищі?


  Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абрикосівка_(Феодосійський_район)&oldid=41396225