Відкрити головне меню

Андрі́й Льво́вич Абрико́сов (рос. Андрей Львович Абрикосов; 14 листопада 1906, Сімферополь — 20 жовтня 1973, Москва) — радянський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1968).

Андрій Абрикосов
рос. Андрей Абрикосов
Andrei Abrikosov 1935.JPG
Ім'я при народженні Андрій Львович Абрикосов
Народився 14 листопада 1906(1906-11-14)
Сімферополь
Помер 20 жовтня 1973(1973-10-20) (66 років)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор театру і кіно
Роки діяльності 1926—1973
Діти Г. А. Абрикосов
IMDb ID 0009372
Нагороди та премії
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораМедаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія — 1941Народний артист СРСР— 1968Народний артист РРФСРЗаслужений артист РРФСР

Андрій Абрикосов у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 14 листопада 1906(19061114) року в Сімферополі Таврійської губернії Російської імперії (нині Автономна Республіка Крим, Україна) в сім'ї агронома.

Чимало промандрувавши півднем імперії, врешті у 1925 році дістався Москви, де влаштувався працювати слюсарем. Вступив до кінематографічної студії О. С. Хохлової[ru], але незабаром залишив її й займався у З. С. Соколової[ru].

З 1926 року — актор студії Малого театру. У 1929 році затверджений на роль Григорія Мелєхова у екранізації роману М. О. Шолохова «Тихий Дон». Зйомки у цьому фільмі принесли актору широку популярність.

У 1931—1937 роках — актор московського Реалістичного театру[ru], де зіграв ролі Отелло («Отелло» В. Шекспіра), Громова («Аристократи» М. Погодіна), тощо.

З 1938 року — актор Театру імені Вахтангова, де грав до кінця свого життя, а у період з 1953 по 1959 роки був директором театру.

Помер 20 жовтня 1973 року. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

Нагороди і почесні званняРедагувати

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

ФільмографіяРедагувати

  • 1930 — Тихий Дон — Григорій Мелєхов
  • 1932 — Зустрічний[ru] — Павло Ілліч, начальник цеху
  • 1932 — Проспериті — Поль Аткінс, комуніст
  • 1933 — Одна радість
  • 1934 — Чотири візити Самуеля Вульфа — Нікітін, інженер
  • 1935 — Ворожі тропи — Інокентій Окатов
  • 1935 — Любов і ненависть — командир загону червоних
  • 1936 — Зорі Парижу[ru] — Етьєн, брат Катріни
  • 1936 — Партійний квиток — Павло Куганов, він же Іван Зюбін
  • 1938 — Олександр Невський — Гаврила Олексич, богатир
  • 1938 — Люди долини Сумбар — агроном Нурі
  • 1939 — Висока нагорода — Микола Михайлов, лейтенант держбезпеки
  • 1939 — Степан Разін — Степан Разін
  • 1940 — Баби — Степан Степанович Кладов
  • 1940 — П'ятий океан — Леоній Широков, льотчик
  • 1941 — Фронтові подруги — Сергій Коровін, лейтенант
  • 1942 — Принц і злидень — Майльс Гендон
  • 1944 — Морський батальйон — Сергій Петрович Маркін, лейтенант
  • 1944—1945 — Іван Грозний — Федір Количев
  • 1945 — Великий перелом — Кривенко Петро Михайлович, генерал-лейтенант
  • 1947 — Хлопчик з окраїни — член ЦК ВКП(б)
  • 1948 — Червоний галстук — військовий, Герой Радянського Союзу
  • 1949 — Алітет йде у гори — Микита Сергійович Лось, уповноважений ревкому
  • 1949 — Падіння Берліна — генерал армії Антонов
  • 1955 — Доля барабанщика — Микола Половцев, комдив
  • 1956 — Ілля Муромець — князь Володимир
  • 1956 — Серце б'ється знову — Микола Миколайович Кленов, професор
  • 1957 — Мета його життя — Роман Олександрович Азаров
  • 1958 — Справа «Пістрявих» — Силантьєв, комісар міліції
  • 1959 — Місто на світанку (фільм-вистава) — Добров
  • 1959—1961 — Піднята цілина — Іполит Шалий, коваль
  • 1962 — Сповідь — Фотій
  • 1963 — Генерали і маргаритки — садівник
  • 1963 — Секретар обкому — Артем Герасимович Артамонов
  • 1964 — Самотність — Данило
  • 1964 — Світло далекої зорі — Іван Федорович Осокін, генерал авіації
  • 1964 — Скарби республіки — Аркадій Петрович Симбірцев, контрреволюціонер
  • 1967 — Весілля у Малинівці — Балясний, батько отамана Грицияна
  • 1968 — Брати Карамазови — Кузьма Кузьмич Самсонов
  • 1969 — Оперативне відрядження (фільм-вистава) — Авер'янов
  • 1969 — Троє — Строганий
  • 1971—1972 — Руслан і Людмила — князь Володимир
  • 1973 — Пам'ять серця (фільм-вистава) — Максим Максимович

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати