Абауй-Торна
Абауй-Торна | ||
| ||
Герб комітату Абауй-Торна | ||
| ||
Заснований 1786 | ||
Скасований (1945 рік): | ||
Адміністративний центр (1910): Коша. | ||
Населення (1910): 202 288 | ||
Площа (1910): 3223 км² | ||
Сьогоднішня приналежність: |
Абауй-Торна (угор. Abaúj-Torna, словац. Abovsko-turnianska župa, нім. Abaúj-Torna, укр. Абауй-Торна) — історичний комітат (жупа) у північній частині Угорського королівства, який межував з Шароським і Спиським комітатами на півночі, Гемер-Кішхонт на заході, Боршод на південному заході та Земплінським комітатом на сході.
Вперше існував від 1786 до 1890 року. Його було знову утворено в період військової диктатури та централізації в Королівстві Угорщина після Угорської революції 1848 року, існував з 13 вересня 1850 року[1] до відновлення традиційних комітатів Угорщини в жовтні 1860 року. Він був частиною Військового округу Кашау в цей період. Комітати Абауй і Торна були об'єднані знову в 1881 році. Утворення Руської Країни в 1919 році передбачало включення заселених українцями (русинами) повітів комітату до української (русинської) автономії. Існував комітат Абауй-Торна до 1920 року, коли північна частина комітату як Абовсько-турнянська жупа перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина), що було визнано зацікавленими державами в Тріанонському договорі 1920 року. Комітат продовжував існувати в Чехословаччині як адміністративна одиниця до 1922 року. Південна половина залишилася в Угорщині як комітат Абауй-Торна з центром Сіксо.
Відповідно до положень Першої віденської арбітражної угоди, більшість чехословацької частини було віддано до Угорщини в листопаді 1938 року. Вона була додана до округу Абауй-Торна з центром Коша (сучасні Кошиці). Після Другої світової війни кордон Тріанону було відновлено, а угорську частину було перейменовано на комітат Абауй. У 1950 році його об'єднано з комітатом Боршод-Гемер і угорською частиною Земпліна, щоб утворити теперішнє медьє Боршод-Абауй-Земплен. З 1993 року, після розділення Чехословаччини, північна частина колишньої території повіту входить до Кошицького краю Словаччини.
1900
ред.У 1900 році населення комітату нараховувало 196 462 особи, і воно складалося з таких мовних спільнот[2]:
- Угорці: 140 050 (71,3%)
- Словаки: 45 072 (22,9%)
- Німці: 8734 (4,5%)
- Русини: 519 (0,3%)
- Хорвати: 74 (0,0%)
- Румуни: 60 (0,0%)
- Серби: 13 (0,0%)
- Інші або невідомо: 1940 (1,0%).
За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад[3]:
- Римо-католики: 113 447 (57,7%)
- Кальвіністи: 41 562 (21,2%)
- Греко-католики: 20 142 (10,3%)
- Євреї: 14 069 (7,2%)
- Лютерани: 7101 (3,6%)
- Православні: 106 (0,0%)
- Унітарії: 18 (0,0%)
- Інші або невідомо: 17 (0,0%).
1910
ред.Населення комітату в 1910 нараховувало 202 288 осіб і складалося з таких мовних спільнот[4]:
- Угорці: 156 668 (77,5%)
- Словаки: 36 067 (17,8%)
- Німці: 6520 (3,2%)
- Русини: 378 (0,2%)
- Румуни: 127 (0,0%)
- Хорвати: 63 (0,0%)
- Серби: 21 (0,0%)
- Інші або невідомо: 2444 (1,2%).
За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад[5]:
- Римо-католики: 118 179 (58,4%)
- Кальвіністи: 42 728 (21,1%)
- Греко-католики: 20 089 (9,9%)
- Євреї: 14 251 (7,1%)
- Лютерани: 6832 (3,4%)
- Православні: 161 (0,0%)
- Унітарії: 24 (0,0%)
- Інші або невідомо: 24 (0,0%).
У 1941 р. було: 203 438 угорців, 18 879 словаків, 2 581 Бунєвців, 904 німців, 623 цигани, 256 русинів, 72 румуни, 3 хорвати, 105 інших; 140 377 римо-католиків, 45 384 протестанти, 22 476 греко-католиків, 14 764 євреї, 4773 євангелісти, 339 православних, 116 баптистів і 55 унітаріїв.
Повіти
ред.Повіти (járás) | |
---|---|
Повіт | Повітовий центр |
Черегат | Сепші |
Фюзер | Гернаджадані |
Гйонц | Абауйсанто |
Коша | Коша |
Сіксо | Сіксо |
Торна | Торна |
Вільне місто (rendezett tanácsú város) | |
Коша |
Примітки
ред.- ↑ Verordnung des Ministeriums des Inneren vom 13. September 1850 wodurch in Gemäßheit der Allerhöchsten Entschließung vom 8. September 1850 nachstehende Bestimmungen über die Einrichtung der politischen Verwaltungsbehörden im Königreiche Ungarn erlassen und zur allgemeinen Kenntniß gebracht werden. ÖNB-ALEX - Historische Rechts- und Gesetztexte Online (нім.). 17 вересня 1850. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 6 грудня 2012.
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Процитовано 24 червня 2012.