Іша (річка)

Іша Річка Іша на мапі басейну Катуні 52°12′37″ пн. ш. 85°52′45″ сх. д. Витік с. Ускуч, Чойський район Республіки Алтай, Росія • координати 51°59′29″ пн. ш. 87°00′43″ сх. д. • висота, м 550 м Гирло с. Мост-Іша, Красногорський район Алтайського краю, Росія (права притока Катуні) • координати 52°12′37″ пн. ш. 85°52′45″ сх. д. • висота, м 220 м Басейн Катунь→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан Країни:  Росія Прирічкові країни: Росія: Республіка Алтай, Алтайський край Регіон Республіка Алтай Довжина 120 км Площа басейну: 3 400 км² Середньорічний стік 35,7 м³/с Притоки: Чойка (л.), Мала Іша (л.), Устюбень (пр.), Тайнушка (л.), Чапша (пр.), Ташта (л.), Карагуж (л.)  Медіафайли у Вікісховищі

Дані вимірювання стоку (м³/с) січень: 4,95 лютий: 4,16 березень: 5,54 квітень: 170,32 травень: 108,36 червень: 30,76 липень: 16,75 серпень: 18,63 вересень: 19,75 жовтень: 25,61 листопад: 19,14 грудень: 6,91 Усть-Іша (15 км від гирла), 1955–2000

Іша (рос. Иша) — річка у Росії, права притока Катуні, тече в Республіці Алтай і Алтайському краї.

Фізіографія

Іша бере початок в серед хребтів північного Алтаю на півночі Республіки Алтай на крайньому сході Чойського району біля кордону з Турочацьким районом на висоті приблизно 550 м над рівнем моря. Від витоку на значній відстані тече переважно на захід у широкій долині між горами висотою 500–1000 м. Після райцентру Чоя річка повертає на північний захід, приймає зліва води своєї найбільшої притоки Малої Іши і невдовзі після цього різко повертає на північ, утворюючи на цьому відрізку кордон між Республікою Алтай і Алтайським краєм. Відразу після виходу на територію Алтайського краю знову відхиляється до північного заходу і тече повз невисокий хребет Станова Грива до села Карагайка, де повертає на захід, після злиття з правою притокою Чапшею — на південний захід. Від села Новозиково тече на захід, перед селом Усть-Іша повертає на північ. Незадовго до села Нова Суртайка різко звертає на захід і через 10 км впадає в Катунь поблизу села Мост-Іша на висоті 220 м над рівнем моря. В районі гирла Іша має 90-130 м завширшки й глибину до 1 м; швидкість плину 0,4 м/с.

Основні притоки: Чойка, Мала Іша, Тайнушка, Ташта, Карагуж — ліві, Чапша й Устюбень — праві.

Гідрологія

Довжина річки 120 км, площа басейну 3 400 км². Середньорічний стік, виміряний за 15 км від гирла біля села Усть-Іша у 1932–2000 роках, становить 35,7 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у лютому (4,16 м³/с), максимум — у квітні (170 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (2 м³/с) спостерігався у січні 1956 року, абсолютний максимум (428 м³/с) — у травні 1966.

Інфраструктура

Річка тече по території Чойського району Республіки Алтай і Красногорського району Алтайського краю; басейн Іши також в основному лежить в межах цих районів; лише верхів'я деяких її приток розташовані на сході Маймінського і півдні Турочацького районів Республіки Алтай.

Населені пункти на річці: Ускуч, Ішинськ, Совєтське, Чоя, Гусевка, Кіска, Тайна, Івановка, Карагайка, Курлек, Новозиково, Карагуж, Горний, Усть-Іша, Нова Суртайка, Мост-Іша (Алтайський край).

Біля гирла Ішу перетинає автомобільний міст на федеральній автотрасі М52 Новосибірськ—монгольський кордон (Чуйський тракт); село Мост-Іша розташоване біля цього мосту.

Регіональна автодорога Горно-Алтайськ—Чоя—Артибаш, яка зв'язує столицю Республіки Алтай з Телецьким озером, проходить удовж верхньої течії Іши, подекуди віддаляючись від неї на кілька кілометрів. У селі Чоя річку перетинає міст, по якому дорога переходить з південного берега на північний; неподалік від витоку у селі Ускуч дорога перетинає річку у зворотному напрямку.

Джерела

• R-ArcticNET [Архівовано 16 вересня 2006 у Wayback Machine.], дані виміряння стоку: Нарлик [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] (91 км від гирла), Усть-Іша [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] (15 км) (англ.)