Італійський націоналізм

Італі́йський націоналі́зм — це політична ідеологія та рух, який стверджує, що італійці є нацією з єдиною однорідною ідентичністю. З італійського націоналістичного погляду італійськість визначається як претензія на культурне та етнічне походження від латинян, італійського племені, яке спочатку мешкало в Лаціо (Лації) та завоювало владу над Апеннінським півостровом та частиною Європи. Через це італійський націоналізм також історично дотримувався імперіалістичних теорій.

Прапор Італії

Романтична (або м'яка) версія таких поглядів відома як італійський патріотизм, тоді як їх інтегральна (або жорстка) версія відома як італійський фашизм. Часто вважається, що італійський націоналізм виходить з епохи Відродження[1], але виник лише як політична сила у 1830-х роках під керівництвом Джузеппе Мадзіні. Це спричинило Рісорджименто 1860-х — 1870-х років. Італійський націоналізм знову зміцнився під час Першої світової війни, італійських іредентистських претензій на території Австро-Угорщини та в епоху італійського фашизму.

Символи

ред.


Італійські націоналістичні партії

ред.

Сучасні

ред.

Колишні

ред.

Примітки

ред.
  1. Trafford, R. Cole. Italian Genealogical Records: How to Use Italian Civil, Ecclesiastical & Other Records in Family History Research. с. 15.

Література

ред.
  • Barbour, Stephen and Cathie Carmichael, eds. (2000). Мова та націоналізм в Європі (Oxford UP) розділ 8.
  • Кунсоло, Рональд С. "Італійський націоналізм в історичні перспективі." Історія європейських ідей 16.4-6 (1993): 759-766.
  • Кунсоло, Рональд С. Італійський націоналізм: від її витоків до Другої світової війни (Krieger Pub Co, 1990).
  • Кунсоло, Рональд С. "Італійська еміграція та її вплив на зростання націоналізму." Italian Americana 12.1 (1993): 62-72. in JSTOR