Вікіпедія

Зняття з хреста (ван дер Вейден)

(Перенаправлено з Ісуса знімають з хреста (Рогір))

«Зняття з хреста» (нід. Kruisafneming) — уславлена вівтарна картина XV ст., котру створив художник Рогір ван дер Вейден (1400—1464), мешканець Нідерландів французького походження[4].

Зняття з хреста
ісп. El Descenso del Salamanca a 2ª B
англ. Descent from the Cross (Deposition of Christ)[1]
Творець: Рогір ван дер Вейден ( 1400—1464 )
Замовник: Шутери
Час створення: бл. 1435 року
Розміри: 220 × 262 см
Висота: 204,5 см
Ширина: 261,5 см
Матеріал: деревина, дуб, олійні фарби
Жанр: сакральне мистецтво[3]
Зберігається: Мадрид, Іспанія
Музей: Національний музей Прадо
CMNS: Зняття з хреста у Вікісховищі

Розбіжності між біблією і художньою традицією ред.

Ісуса знімали з хреста перед похованням. Про це сповістили чотири канонічні євангелісти, як і про Йосипа Ариматейського та Никодима. Однак, жоден з євангелістів не писав про участь в події самої Богородиці, жінок-мироносиць або Івана Богослова.

Художня традиція, навпаки, приділяла чималу увагу саме Богородиці в цій події. Було створено чимало композицій, де сцена оплакування і сцена знімання Христа були поєднані. Рогір ван дер Вейден наслідував у вівтарі саме цю художню традицію.

Опис твору ред.

Подія відбувається на передньому плані. Практично всі персонажі картини наближені до глядачів, наче на скульптурному рельєфі. Це породило припущення, що вівтар колись мав скульптурні (різьблені ?) частини. Додаткових деталей на картині обмаль, впадають у око хрест і череп та залишки кістяка як натяк на першу людину — Адама.

 
Права частина диптиха, Музей мистецтв Філадельфії, США.

Дещо незвичною була поза Богородиці. Знепритомнівши, її тіло прийняло схожу позу з позою мертвого сина. Оточуючи клопочуться з ними обома. Є розбіжності між розпізнаванням персонажів. Незвично і те, що склянку з коштовним нардом (досить дорогим), атрибут Марії Магдалини, утримує не сама вона, а невідомий бородань, котрого називають слугою. Марія Магдалина традиційно одна із найемоційніших осіб в сцені.

Чимало уваги митець приділив Івану Богослову в червоному одязі, добре відомому ще за композицією уславленого диптиха (Музей мистецтв Філадельфії). На вівтарній картині з Прадо він і Богородиця наче постарішали від горя. Підрахували, що сім осіб з десяти на картині, щиро плачуть.

Художні характеристики персонажів мають всі ознаки нідерландської традиції, де пластична краса людини, як у італійців, відсутня. Акцент зроблений на красі розташування всіх дійових осіб на площині, красі самої групи. Водночас кожен з персонажів індивідуально окреслений, чому сприяють несхожі обличчя, психологічні стани і такий різний одяг кожного з них.

Побутування картини (провенанс) ред.

 
Крихітний арбалет, фрагмент

Вівтарна картина з трьох частин була створена для гільдії арбалетчиків-стрільців міста Левен[5]. Натяком на первісних замовників в картині були крихітні арбалети, вплетені в готичний декор у кутах головної стулки.

Вівтар первісно перебував в каплиці Діви Марії «що за фортечним муром»[5]. Оригінал художника вже тоді високо поціновували. Аби виміняти вівтар, замовили його копію художникові Міхіелю Коксі (1499—1592)[6]. Обмін здійснили, додавши до копії новий орган та п'ять сотень флоринів.

Володаркою вівтаря стала сестра імператора Карла V Марія Австрійська (з родини Габсбург)(1505—1558), намісниця імператора в тодішніх Нідерландах. Вівтар прикрасив каплицю замку у Бінчі, резиденції Марії Австрійської[5]. Під час перебування в Нідерландах принца Філіпа (майбутнього короля Іспанії) вівтар побачив його надвірний Вінсенте Альварес і сприяв перевезенню твору у Іспанію. Вівтарний образ роботи Рогіра ван дер Вейдена цього разу прикрасив каплицю мисливського палацу Ель-Пардо[5].

Король Філіп II пильно стежив за всіма етапами проєктування і будівництва комплексу Ескоріал. Він хотів підкреслити відхід його держави від попереднього, практично середньовічного етапу і надати європейського значення як державі, так і новій королівській резиденції. Цьому прагненню і був підкорений стиль споруди — орієнтований на італійські зразки, але через іспанське сприйняття ренесансної архітектури. Дослідники вбачають в цьому спрощеному стилі зв'язки зі стилем і образом великих іспанських шпиталів. Останні мали протяжні фасади, симетричні прямокутні плани з замкненими внутрішніми двориками та галереями, собор в центрі, вежі на кутах споруди. Дещо подібне вже мав шпиталь Санта Крус в місті Толедо.

Ескоріал — це перш за все монастир. Все найкраще (від будівельних матеріалів до релігійних картин) перевозили до Ескоріала. В переліку перевезених релігійних картин був і вівтар роботи Рогіра ван дер Вейдена. Картина «Ісуса знімають з хреста» згадана у інвентарі від 15 квітня 1574 року[7].

1936 року в Іспанії розпочалась громадянська війна як відбиток протистояння у Європі фашистського і комуністичного політичних рухів. Країна втрачала як людські ресурси, так і колосальне культурне надбання людства. Обидва ресурси мали непоправний, невідновлювальний характер. Керівництво іспанських республіканців розпочало заходи з рятування скарбів мистецтва з Іспанії. Вівтар «Ісуса знімають з хреста» був евакуйований до порту Валенсія і переправлений залізницею до Швейцарії. Низка евакуйованих шедеврів була передана на збереження у Женевський музей мистецтва і історії. У вересні 1939 року картину повернули до музею Прадо.

1939 року картину передали до музею Прадо в Мадриді[8]. Вівтар втратив бічні стулки. Збережена лише центральна частина.

Галерея фрагментів картини ред.

  •  
    Готичний декор
  •  
    Марія, що втратила свідомість (обличчя)
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Джерела ред.

  • Никулин Н. Н. «Нидерландская живопись 15-16веков в Эрмитаже», Ленинград, «Аврора», 1972
  • С. Дзуффи. Большой атлас живописи. — М.: Олма-Пресс, 2002. — С. 58. — 431 с. — ISBN 5-224-03922-3.
  • De Vos, Dirk. Rogier van der Weyden: The Complete Works. — Harry N. Abrams, 1999. — С. 185—186. — ISBN 0-8109-6390-6.
  • Powell, Amy The Errant Image: Rogier van der Weyden's Deposition from the Cross and its Copies = Art History. — 2006. — Т. 29. — № 4. — С. 540—552.Powell, (2006) The Errant Image: Rogier van der Weyden's Deposition from the Cross and its Copies, p.552

Відгук про твір ред.

Вінсенте Альварес, 1551 рік :

Це була найкраща картина в усьому замку (мова про замок-резиденцію у Бінчі намісниці у Нідерландах), я навіть вважаю, найкраща у світі, бо я бачив багато в цих землях добрих картин. Ніяка не може порівнятися з нею ні за відповідністю природі, ні за відданістю Богу. Всі, хто її бачив, тої ж думки.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Make Lists, Not War — 2013.
  2. ↑ а б в https://www.museodelprado.es/en/the-collection/art-work/the-descent-from-the-cross/856d822a-dd22-4425-bebd-920a1d416aa7
  3. ↑ https://www.museodelprado.es/coleccion/obra-de-arte/el-descendimiento/856d822a-dd22-4425-bebd-920a1d416aa7
  4. ↑ Никулин Н. Н. «Нидерландская живопись 15-16веков в Эрмитаже», Ленинград, «Аврора», 1972
  5. ↑ а б в г De Vos, Dirk. Rogier van der Weyden: The Complete Works. — Harry N. Abrams, 1999. — С. 185—186. — ISBN 0-8109-6390-6.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Powell, Amy The Errant Image: Rogier van der Weyden's Deposition from the Cross and its Copies = Art History. — 2006. — Т. 29. — № 4. — С. 540—552.Powell, (2006) The Errant Image: Rogier van der Weyden's Deposition from the Cross and its Copies, p.552
  8. ↑ Museo del Prado, Catálogo de las pinturas. — Madrid: Ministerio de Educación y Cultura, 1996. — С. 448. — ISBN 8487317537.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зняття з хреста (ван дер Вейден)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зняття_з_хреста_(ван_дер_Вейден)&oldid=41659250