І́спас — село в Україні, у Чернівецькій області, Вижницькому районі. Розташоване на мальовничому березі річки Черемош.

село Іспас
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Вижницький район
Рада Іспаська сільська рада
Код КОАТУУ 7320582501
Основні дані
Населення 5625
Поштовий індекс 59222
Телефонний код +380 3730
Географічні дані
Географічні координати 48°17′55″ пн. ш. 25°16′23″ сх. д. / 48.29861° пн. ш. 25.27306° сх. д. / 48.29861; 25.27306Координати: 48°17′55″ пн. ш. 25°16′23″ сх. д. / 48.29861° пн. ш. 25.27306° сх. д. / 48.29861; 25.27306
Середня висота
над рівнем моря
325 м
Місцева влада
Адреса ради 59222, Чернівецька область, Вижницький район, с.Іспас , тел. 2-45-31
Карта
Іспас. Карта розташування: Україна
Іспас
Іспас
Іспас. Карта розташування: Чернівецька область
Іспас
Іспас

CMNS: Іспас у Вікісховищі

Історія селаРедагувати

На початку минулого століття в селі мешкало понад дві тисячі осіб, що за тогочасними мірками було значущою цифрою. Переселенців приваблювало вигідне розміщення Іспасу на шляху із Чернівців до Вижниці і далі — на Франківщину та Галичину, яка до війни була у складі іншої держави. Крім українців, в Іспасі мешкали родини румунів, поляків, євреїв та вірменів.

У липні 1941 року місцеві «кузисти» (від назви пронацистської організації «Кузі») вчинили криваву бійню в сусідніх з Іспасом селах Мілієво та Банилів, де були винищені місцеві євреї. Те саме мало статися і в Іспасі, проте місцеві жителі не допустили розправи. Всі 15 єврейських родин села було врятовано: заради порятунку 100 осіб ризикували власним життям дві тисячі мешканців Іспаса.

Міжнароднй фонд толерантності, який досліджує історію Голокосту в різних країнах світу, ініціював встановлення в Іспасі пам'ятника «колективним праведникам». У 2008 році в селі урочисто заклали фундамент майбутнього монумента.

Село Іспас номіноване на внесення до почесного списку Праведників народів світу.[1]

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4353 особи, з яких 2075 чоловіків та 2278 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4443 особи[3].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,55 %
російська 0,38 %
білоруська 0,02 %
болгарська 0,02 %

Пам'ятки архітектуриРедагувати

  • Вознесенська церква та дзвіниця, споруджені 1856 року.
 
Вознесенська церква та дзвіниця

ОсобистостіРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Погода в селі