Ісмет Гірітлі
Ісмет Гірітлі (17 квітня 1924, Крим —3 лютого 2007, Стамбул) — професор і автор турецького права.
Ісмет Гірітлі | |
---|---|
Народився |
17 квітня 1924 Крим, СРСР |
Помер |
3 лютого 2007 (82 роки) Стамбул, Туреччина |
Країна | Туреччина |
Діяльність | викладач університету, письменник |
Alma mater | Kabataş Boys High Schoold |
Знання мов | турецька |
Заклад | Стамбульський університет |
Біографія ред.
Він народився у Криму в 1924 році. Отримавши тут початкову освіту, вступив до середньої школи Кабаташа. Потім — на юридичний факультет Стамбульського університету і став професором кафедри адміністративного права цього ж факультету у 1964 році[1].
Гірітлі — один із учених, який готував Конституцію 1961 року, обраний до складу Установчої ради як представник адвокатури.
Ісмет Гірітлі — очільник національної молодіжної організації Туреччини (TMGT) та голова турецької делегації Організації Об'єднаних Націй, консультант турецької делегації.
Він також був першим членом правління ТРТ і очолював її між 1964—1968 роками. Професор. У січні 1968 року Гірітлі очолив першу команду телевізійного мовлення.
Ісмет Гірітлі працював запрошеним викладачем юридичної школи Колумбійського університету між 1958—1959 роками та в Інституті Близького Сходу Колумбійського університету між 1968—1969 роками.
Опублікував підручник під назвою «П'ятдесят років турецького політичного розвитку 1919—1969 років».
У період з 1971 по 1972 рік у Джорджтаунському університеті Вашингтону, округ Колумбія, він викладав американо-радянську конкуренцію на Близькому Сході. Написав англійською мовою книгу «Супердержави на Близькому Сході», яка була серед видань у Міжнародних центрах наук Вудро Вілсона, вивчалася на юридичному факультеті Стамбульського університету.
У період з 1978 по 1979 рік як старший науковий співробітник він проводив семінари з нафтової політики в Університеті Глазго.
У період з 1982 по 1991 рік Гірітлі був членом дирекції вищої школи Університету преси та радіомовлення Мармари та Вищої ради радіо і телебачення, а також був головним членом вищої інституції Ататюрка, і обраний до Мексиканської академії міжнародного права у 1976 році.
Гірітлі, який отримав титул французької Palmes Academiques і титул Шевальє у 1985 році, знав англійську, російську та французьку мови.
Гірітлі, який опублікував понад 50 книг і безліч статей, з 1999 року був викладачем юридичного факультету Стамбульського університету Кюльтюр.
Дізнавшись про рак на голівці підшлункової залози у 2006 році, Гірітлі тривалий час лікувався у столичній лікарні Флоренс Соловей. Провівши останні 15 днів у реанімації, він помер 3 травня 2007 року.
Праці ред.
- Конституційне право, Державні публікації
- Ataturkism, Der Publications Today
- Комунікація сьогодні (події, проблеми-спостереження), публікації Der
- Сьогодні права людини, публікації Der
- Адміністративне право 1, Der Publishing
- Адміністративне право 2, видавництво Der
- Нафта та політика боротьби з чорним золотом, Toker Publishing
- Лівий націоналізм та Туреччина, публікації Token
- Історія турецької революції з ювілеями, публікації Der
- Ататюрк і Кемалізм у різних аспектах, публікації Der
- Адміністративна структура Туреччини, організація державного управління, Der Publications
- Нафта та політика боротьби з чорним золотом, Toker Publishing
- Atatürk and Kemalism, Der Publications
- Деякі події та проблеми під час переходу до 1990-х років, Der Yayınları
- Коротка історія турецької революції (визволення та встановлення), Бета-видавництво
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 20 травня 2020.
Посилання ред.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |