Ізабелла Валуа (королева Англії)
Ізабелла Французька (фр. Isabelle de France) або Ізабелла де Валуа (фр. Isabelle de Valois; 9 листопада 1389[3] — 13 вересня 1409)[4] — друга дружина короля Англії Річарда II. Після його смерті повернулася до Франції і одружилася з Карлом І, герцогом Орлеану.
| Ізабелла Валуа фр. Isabelle de France 
| |
 | |
 | |
| Народження: |
9 листопада 1389[1] Париж, Французьке королівство |
|---|---|
| Смерть: |
13 вересня 1409 (19 років) Блуа, Французьке королівство |
| Причина смерті: |
післяпологові ускладнення |
| Поховання: |
Couvent des Célestinsd |
| Країна: |
 Франція |
| Релігія: |
католицтво |
| Рід: |
Валуа |
| Батько: |
Карл VI Божевільний[2] |
| Мати: |
Ізабелла Баварська[2] |
| Шлюб: |
Річард II[2] і Шарль I[2] |
| Діти: |
Жана Аленсонd |
Біографія
ред.Ізабелла була другою з дочок французького короля Карла VI і Ізабелли Баварської. Згідно зі збереженими свідченнями сучасників принцеса була гарною і володіла вишуканими манерами[3].
В жовтні чи листопаді 1396 року в Кале відбулося весілля Ізабелли Французької і Річарда ІІ Англійського. Завдяки цьому союзу було продовжене тимчасове перемир'я між Англією і Францією у період Столітньої війни[5], окрім того за наречену було отримано багатий посаг у розмірі 800 тисяч франків золотом[6]. Попри те, що шлюб був укладений за політичними мотивами, подружжя ставилося одне до одного із симпатією.
Після весілля королева жила у в Віндзорському замку. Через те, що принцеса була юною, шлюб не був консумований[5]. У травні 1399 року Ізабелла переїхала у замок Воллінгфорд (англ. Wallingford Castle), а Річард тим часом провів військову кампанію в Ірландії. Скориставшись його відсутністю, із вигнання повернувся Генріх IV. При підтримці багатьох дворянських родів він організував заколот проти Річарда в результаті королья було скинуто у вересні 1399 року і ув'язнено в Тауер. Ізабелла втекла з Воллінгфорду, була схоплена за наказом Болінгброка і відправлена у Соннінг (англ. Sonning), маленьке село поблизу Редінга.
Після загадкової смерті Річарда в лютому 1400 року, французька рада регентів при недієздатному Карлі VI, вимагала відновити її в правах королеви, на що новий король Генріх IV відповідав, що Ізабелла залишиться в Англії як королева-вдова, допоки їй не знайдуть пару. Він мав намір одружити зі своїм сином, принцом Генріхом, але дізнавшись про це, Ізабелла опиралася. Одягнувшись в траур, вона відмовилася прийняти пропозицію[7], і врешті король погодився відпустити її назад до Франції, за умови, що її посаг залишиться в англійській казні[8].
Через кілька років після повернення на Батьківщину, 29 червня 1406 року, королева-вдова обвінчалася зі своїм кузеном Карлом, герцогом Орлеану. 13 вересня 1409 року Ізабелла Валуа померла після народження дочки Жанни від післяпологових ускладнень.
Родовід
ред.| 8. Іоанн II Добрий[10] | ||||||||||||||||
| 4. Карл V Мудрий[9] | ||||||||||||||||
| 9. Бона Люксембург[10] | ||||||||||||||||
| 2. Карл VI Божевільний | ||||||||||||||||
| 10. П'єр I де Бурбон[9] | ||||||||||||||||
| 5. Жанна де Бурбон[9] | ||||||||||||||||
| 11. Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона)[9] | ||||||||||||||||
| 1. Ізабелла Валуа | ||||||||||||||||
| 12. Стефан ІІ[12] | ||||||||||||||||
| 6. Стефан III[11] | ||||||||||||||||
| 13. Єлизавета Сицилійська[12] | ||||||||||||||||
| 3. Ізабелла Баварська | ||||||||||||||||
| 14. Бернабо Вісконті[13] | ||||||||||||||||
| 7. Таддея Вісконті[11] | ||||||||||||||||
| 15. Беатріче делла Скалла[13] | ||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ а б Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 10-11
- ↑ Isabelle de France (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 лютого 2010.
- ↑ а б RICHARD II, King of England (англ.). luminarium.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 лютого 2010.
- ↑ Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 15
- ↑ Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 28-29
- ↑ Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 32
- ↑ а б в г Anselm, 1726, с. 109—110.
- ↑ а б Anselm, 1726, с. 105—106.
- ↑ а б Anselm, 1726, с. 111—114.
- ↑ а б Riezler, Sigmund Ritter von (1893), "Stephan III.", Allgemeine Deutsche Biographie (ADB) (in German), 36, Leipzig: Duncker & Humblot, pp. 68–71
- ↑ а б Tuchman, Barbara W. (1978). A Distant Mirror. New York: Alfred A. Knopf Inc. с. 145. ISBN 9780394400266.
Література
ред.- Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest. — Philadelphia : Blanchard and Lea, 1848. — Vol. 3. — P. 253.