Відкрити головне меню

Ідомене́й (грец. Idomeneus) — критський володар, онук Міноса, син Девкаліона, батько Клісітіри; був одним із 80 женихів Єлени, які домовилися взяти участь у Троянській війні; уславився хоробрістю й завзятістю. Був одним з тих, кого вибрали для двобою з Гектором, а також серед воїнів, що сховалися в Троянському коні. За «Одіссеєю», Ідоменей щасливо повернувся додому. Згідно з пізнішими переказами, при поверненні додому Ідоменея захопила буря на морі. За свій порятунок він обіцяв Посейдонові принести в жертву першу істоту, яку побачить на Криті. Першим, кого він побачив, був його син; виконуючи присягу, Ідоменей приніс його в жертву. Ця жертва не сподобалась богам і вони покарали Ідоменея, прогнавши його з Криту. Він оселився в Калабрії, де й помер.

Ідоменей
Le retour d'Idomédée.JPG
Стать чоловіча
Посада king of Crete[d]
Батько Девкаліон (син Міноса)[1][2]
Мати Q1774144?
Діти Chalciope[d], Q3791772?, Клісітіра і Iphiclus[d]

Ідоменей у Вікісховищі?

Образ Ідоменея втілено в європейській драматургії (А. Аллегрі, П. Ж. Кребільйон, А. М. Лем'єр) та музиці (В. А. Моцарт, Ф. Паер та ін.).

ЛітератураРедагувати