Відкрити головне меню

Вовчанчин Ігор Ярославович

(Перенаправлено з Ігор Вовчанчин)

Вовчанчин Ігор Ярославович (народився 6 серпня 1973) — український спортсмен, професійний кікбоксер і спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон світу з кікбоксингу за версією IAKSA[1]. Чемпіон СНД з кікбоксингу. Чемпіон світового турніру з вале тудо (WVC[2]) у важкій ваговій категорії. В змішаних бойових мистецтвах: чемпіон турніру IFC[3], дворазовий чемпіон і віце-чемпіон турнірів IAFC[4], переможець і призер багатьох турнірів з боїв змішаного стилю в Україні, Росії і Білорусі. Ветеран Бійцівського чемпіонату PRIDE (27 боїв).

Ігор Вовчанчин
Igor Vovchanchyn.jpg
Загальна інформація
Повне ім'я Ігор Ярославович Вовчанчин
Прізвисько Ice Cold (англ. Холоднокровний)
Громадянство Україна Україна
Народження 6 серпня 1973(1973-08-06) (46 років)
  Харківська область, Золочів
Місце проживання Харків, Україна
Зріст 173—175 см
(дані різняться)
Вагова категорія Важка (понад 93 кг)
Стійка правша
Стиль Кікбоксинг, боротьба
Команда "Team Vovchanchyn"
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 25 вересня 1995
Останній бій 28 серпня 2005
Боїв 71
Перемог 59
Поразок 10
Нічиїх 1
Не відбулося 1

БіографіяРедагувати

Ігор Ярославович Вовчанчин народився 6 серпня 1973 у смт. Золочів, Української РСР. З шкільних років займався спортом: легкою атлетикою, боксом. За власним свідченням, в школі багато шкодив і бився, але вчився нормально. У профільний для себе кікбоксинг Ігор прийшов вже на запрошення тренерів, маючи відповідний рівень боксерської техніки і добру фізичну підготовку[5].

В 1993 році, у 20-річному віці, Ігор Вовчанчин здобув титул чемпіона світу з кікбоксингу за версією IAKSA. Цього ж року він завойовує титул чемпіона з кікбоксингу в СНД.

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвахРедагувати

Початок

В квітні 1995 року в Харкові проходив один із перших українських турнірів з боїв змішаного стилю — «Честь воїна». Ігор Вовчанчин, як успішний кікбоксер, був запрошений до участі у змаганнях турніру і переміг двох суперників, але у третьому бою був здоланий незнайомою для себе технікою: екс-чемпіон СРСР з самбо харків'янин Андрій Бесєдін провів больовий прийом на ногу Ігоря. По завершенню змагань Вовчанчин із завзяттям взявся до опанування технік боротьби.

На чемпіонат світу зі змішаних бойових мистецтв, що проводився в Москві організацією IAFC 25-26 вересня 1995 року, Ігор Вовчанчин поїхав вже з навичками борця. Він здобуває три перемоги: двічі на вихованцем клану Ґрейсі бразильцем Аділсоном Лімою, а також над росіянином Сергієм Акінєном. В четвертому бою, проти тульського самбіста Михайла Ілюхіна, Вовчанчин зазнав поразки. Втім, перемогу росіянина не прийнято вважати чистою, оскільки удушення, яке намагався провести Ілюхін супроводжувалось тиском підборіддя на око, чого не помітив рефері. Цей факт зафіксований у вітчизняній і західній статистиці обох бійців[6].

В січні 1996 року Ігор Вовчанчин вирушає на третій для себе турнір — «Містер Силач Секай», що проводився у Мінську під патронатом компанії «Секай» і мав на меті популяризацію бойової техніки організаторів турніру — «секай-но кемпо». Відповідно, більша частина учасників змагань була із східним профілем підготовки: ушу, дзюдзюцу і вже згадане секай-но кемпо. Тяжкий ударник Ігор Вовчанчин без видимих труднощів переміг трьох суперників за вечір: українця Сергія Бондаровича, білорусів Романа Тікунова і Миколу Яцука. Таким чином він здобув першу для себе перемогу у професійному турнірі зі змішаних бойових мистецтв.

Закріплення успіху

Урожайний 1996 рік приносить українському спортсмену перемоги на багатьох турнірах: «Українському октагоні» в Донецьку, де Вовчанчин здобуває три перемоги за вечір, щоразу нокаутом, Першому чемпіонаті України з боїв змішаного стилю і першому турнірі Міжнародного бійцівського чемпіонату (англ. IFC) в Києві. Останній, рекламований на заході як «Kombat in Kiev», а в Києві — як «Ніч діаманта», зібрав у змаганнях за титул чемпіона знаних бійців світового рівня. Зокрема Вовчанчину довелось змагатися із американськими бійцями, які значно переважали його у вазі і зрості — ветераном UFC, аляським велетнем Полом «Полярним ведмедем» Варелансом, а також з ударниками «Великим Джоном» Діксоном та Фредом Флойдом, на прізвисько «Коток». Здолавши всіх суперників, Ігор Вовчанчин отримав титул чемпіона турніру. За його власними словами, призових коштів (25 000 доларів) він так і не отримав[7], але свою перемогу на цьому турнірі вважає найвеличнішою в кар'єрі[8]. Варто зазначити, що цей турнір був першим для IFC, який згодом розгорнувся у повноцінний чемпіонат з MMA, що проводиться й дотепер[9]. До кінця року Вовчанчин бере участь у турнірі в Донецьку, де виграє три бої нокаутом і удушеннями, виступає в головних боях на змаганнях в Харкові і Москві.

В травні 1997 року Ігор Вовчанчин виступає на українському турнірі з саньда, в Одесі. Вигравши два бої, Ігор виходить зі змагань через травму — перелом правої руки. Через три місяці, 29 серпня, Ігор знову виступає в Москві, на змаганнях IAFC за Кубок Росії. Вигравши один бій у росіянина Василя Кудіна, Ігор автоматично вийшов у фінал змагань, оскільки його суперники, виснажені попередніми боями, відмовлялись від виходу на ринг. На початку осені Вовчанчин нокаутує трьох суперників на змаганнях із боїв вільного стилю в Донецьку, і починає готуватись до змагань за Кубок світу в Ізраїлі. IAFC проводить Чемпіонат світу 12 листопада 1997 року в Тель-Авіві. Тут Вовчанчин здобуває декілька важких перемог, зокрема у 35-хвилинному двобої з вірменином Михаїлом Аветісяном і у півгодинному бою з американцем Ніком Нуттером, якому Вовчанчин ламає головою ніс. Таким чином він стає дворазовим чемпіоном IAFC[7].

3 лютого 1998 року Ігор Вовчанчин стає чемпіоном престижного бразильського турніру з вале тудо — WVC. Опонентами українця стали бразильські бійці Палярес і Родрігес, а також Нік Нуттер, якого Вовчанчин знову відправляє у нокаут, цього разу — коліном. Згодом Ігор ще двічі відвідає Бразилію для виступів у головних боях (т.з. супербої) на 6-му і 7-му турнірах WVC.

PRIDE

11 жовтня 1998 року Вовчанчин дебютує в Бійцівському чемпіонаті PRIDE. Його опонентом стає досвідчений кікбоксер, зірка східних чемпіонатів з бойових мистецтв, канадець Гері Ґудрідж. Вовчанчин перемагає його технічним нокаутом на шостій хвилині першого раунду.

З 1999 року Вовчанчин регулярно виступає в PRIDE. Протягом року він перемагає Акіру Шоджиї, Карлоса Баретто, Марка Керра і Франціско Буено. Після бою з останнім, до Ігоря підійшов президент K-1 і нагородив його тисячею доларів за нокаут, «подібних якому він ще не бачив»[7]. Результат же бою з Марком Керром був згодом анульований за рішенням суддів. Причина: заборонені удари з боку Вовчанчина. Бій визнали таким, що не відбувся.

У проміжку між змаганнями в PRIDE Ігор проводить два бої на батьківщині, у важкій ваговій категорії, в рамках міжнародного турніру «Інтерпрайд». В обох боях виграє і здобуває чергову нагороду.

2000 рік починається для Вовчанчина на новому рівні: він бере участь у Гран-прі Чемпіонату PRIDE. На відкритті він виграє у Алекса Оцукі, а в фіналі у досвідчених бійців Казуші Сакураби і, вже вдруге, у Гері Ґудріджа, у обох технічним нокаутом, та врешті поступається легендарному американському борцю Марку Колмену.

Тривалий час Ігор виступає лише в PRIDE. Він не пропускає жодного етапу чемпіонату з 4-го по 15-й, і записує в свій актив перемоги над багатьма сильними суперниками. Дає реванш Марку Керру, і вдруге перемагає його. В листопаді 2001 року Вовчанчин приїздить у Вільнюс на запрошення організаторів чемпіонату RINGS, але суперник, із яким мав битися Ігор, не зміг виступити на змаганнях, і Вовчанчину призначають іншого опонента. Бій вийшов не видовищний: в силу домовленостей, Ігор не мав права наносити удари руками і працював низькими ударами ніг, все ж перемігши технічним нокаутом. По цьому знову повертається в PRIDE. Проводить бої проти Валентайна Оверіма, Хіта Хіррінґа, Куінтона Джексона, Мірко Філіповича. Останнім трьом програє. Особливо сильно дісталось Вовчанчину від Джексона (два сильні кидки, і в результаті — травма) і від хорватського кікбоксера Філіповича (нокаут від удару ноги в голову).

У 2004 році Ігор здобуває низку рішучих перемог — дві в PRIDE (дострокові, нокаутами) і одну на вітчизняному турнірі з фрі-файту «Вода Пересвіту» (дострокову, больовим на ногу)[10].

Завершення кар'єри

2005 рік стає для Ігоря Вовчанчина переламним. Продовжуючи виступи в PRIDE, він здобуває дві впевнені перемоги над японцями Йошікі Такахаші та Юкі Кондо, але влітку, припустивши помилку, програє удушенням Алістару Оверіму і неоднозначним рішенням суддів — чемпіону світу з дзюдо Казухіро Накамурі (під час виснажливої боротьби в партері Вовчанчин демонстрував достатню перевагу над суперником, і рішення суддів спровокувало велику дискусію). Через деякий час, під час чергового тренування, у Ігоря стався рецидив старої травми — перелому правої руки, посилений накопиченою за довгі роки втомою організму. Для повернення працездатності йому була необхідна операція і курс реабілітації. Психологічно ж, на чемпіона тиснули останні поразки[11]. Зваживши ситуацію, Ігор Вовчанчин прийняв рішення залишити спорт.

Родина і особисте життяРедагувати

Ігор Вовчанчин одружений, має доньку. Після завершення спортивної кар'єри він займається бізнесом і повертатися на ринг не збирається[5]. Втім, Ігор є регулярним почесним гостем багатьох вітчизняних і зарубіжних турнірів, крім того, він бере участь у підготовці українських бійців змішаного стилю.

Вовчанчин займається ресторанним бізнесом. Йому належить ресторан «Фараон» в Харкові[7].

Ігор Вовчанчин раніше захоплювався байкінгом, і підтримував дружні стосунки із харківськім мотоклубом «Street Warriors»[12].

Цікаві фактиРедагувати

  • Т.з. «удар Вовчанчина» — специфічна ударна техніка, вироблена Ігорем на протязі своєї кар'єри, була запозичена багатьма бійцями, зокрема відомим бійцем українського походження, чемпіоном світу зі змішаних бойових мистецтв Федором Ємельяненком[8].
  • Спортивна команда «Team Vovchanchyn», куди, крім самого Вовчанчина, входять бійці Генадій Мацигора, Ігор Шпатенко та Ігор Копалів, в різні часи входила у двадцятку найкращих команд світу за співвідношенням виступів і перемог[13].

Статистика в змішаних бойових мистецтвахРедагувати

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка   Казухіро Накамура Рішення суддів (одностайне) 2 5:00 02005-08-2828 серпня 2005   Сайтама, Японія Турнір PRIDE «Final Conflict 2005»
Поразка   Алістар Оверім Здача (удушення) 1 1:20 02005-06-2626 червня 2005   Сайтама, Японія Турнір PRIDE «Critical Countdown 2005»
Перемога   Юкі Кондо Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-04-2323 квітня 2005   Осака, Японія Турнір PRIDE «Total Elimination 2005»
Перемога   Йошікі Такахаші Нокаут (удар кулаком) 1 1:10 02005-02-022 лютого 2005   Сайтама, Японія 29 етап PRIDE
Перемога   Сергій Терезімов Здача (больовий прийом на ногу) 1 1:34 02004-12-033 грудня 2004   Київ, Україна Турнір «Вода Пересвіту»
Перемога   Кацухіза Фуджії Нокаут (удари кулаками) 1 4:02 02004-10-1414 жовтня 2004   Осака, Японія Турнір PRIDE «Bushido 5»
Перемога   Ден Бобіш Технічний нокаут (удари кулаками) 2 1:45 02004-02-011 лютого 2004   Осака, Японія 27 етап PRIDE
Поразка   Мірко Філіпович Нокаут (удар ногою) 1 1:29 02004-08-1010 серпня 2004   Сайтама, Японія Турнір PRIDE «Total Elimination 2003»
Перемога   Боб Шрайбер Здача (удушення) 2 4:05 02003-06-088 червня 2003   Амстердам, Голландія Локальний турнір
Поразка   Куінтон Джексон Здача (травма) 1 7:17 02002-09-2929 вересня 2002   Наґоя, Японія 22 етап PRIDE
Поразка   Хіт Хіррінґ Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02002-02-2424 лютого 2002   Сайтама, Японія 19 етап PRIDE
Перемога   Валентайн Оверім Здача (больовий прийом на ногу) 1 4:35 02001-12-2323 грудня 2001   Амстердам, Голландія Локальний турнір
Перемога   Рікардас Роцевічус Технічний нокаут (удари ногами) 2 Н/Д 02001-11-1010 листопада 2001   Вільнюс, Литва Турнір RINGS Особливі умови двобою:
Вовчанчин не мав права наносити удари руками.
Поразка   Маріо Сперрі Здача (удушення) 1 2:52 02001-11-033 листопада 2001   Токіо, Японія 17 етап PRIDE
Перемога   Масаакі Сатаке Здача (больовий прийом на ногу) 1 4:35 02001-12-2323 грудня 2001   Амстердам, Голландія 15 етап PRIDE
Перемога   Гілберт Айвел Здача (удушення) 1 1:52 02001-05-2727 травня 2001   Йокогама, Японія 14 етап PRIDE
Поразка   Трейсі Теллігмен Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02001-03-2525 березня 2001   Сайтама, Японія 13 етап PRIDE
Перемога   Марк Керр Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02000-12-099 грудня 2000   Сайтама, Японія 12 етап PRIDE
Перемога   Нобухіко Такада Здача (удари кулаками) 2 5:17 02000-10-3131 жовтня 2000   Осака, Японія 11 етап PRIDE
Перемога   Енсон Іноуе Технічний нокаут (рішення лікаря) 1 10:00 02000-08-2727 серпня 2000   Токіо, Японія 10 етап PRIDE
Перемога   Дайдзіро Мацуі Технічний нокаут (розсічення) 1 5:03 02000-06-044 червня 2000   Наґоя, Японія 9 етап PRIDE
Поразка   Марк Колмен Здача (удари коліньми) 2 3:09 02000-05-011 травня 2000   Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (фінал) Нагороджений, як фіналіст Гран-прі.
Перемога   Казуші Сакураба Технічний нокаут (рішення кутового) 1 15:00 02000-05-011 травня 2000   Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (фінал)
Перемога   Гері Ґудрідж Технічний нокаут 1 10:14 02000-05-011 травня 2000   Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (фінал)
Перемога   Александер Оцука Рішення суддів (одностайне) 3 15:00 02000-01-3030 січня 2000   Токіо, Японія Гран-прі PRIDE (відкриття)
Перемога   Франціску Буену Нокаут (удари кулаками) 1 1:23 01999-11-2121 листопада 1999   Токіо, Японія 8 етап PRIDE
zНе відбувся   Марк Керр Нокаут (удари коліньми) 2 Н/Д 01999-09-1212 вересня 1999   Йокогама, Японія 7 етап PRIDE Бій визнаний таким, що не відбувся.
Причина: заборонені удари з боку Вовчанчина.
Рішення прийнято після оголошення Вовчанчина переможцем, результат бою анульований.
Перемога   Карлос Баретто Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 01999-07-044 липня 1999   Йокогама, Японія 6 етап PRIDE
Перемога   Вепчо Барданашвілі Здача (удушення) Н/Д Н/Д 01999-05-088 травня 1999   Харків, Україна Турнір «Інтерпрайд»
Перемога Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д 01999-05-088 травня 1999   Харків, Україна Турнір «Інтерпрайд»
Перемога   Акіра Шоджиї Рішення суддів (одностайне) 2 10:00 01999-04-2929 квітня 1999   Наґоя, Японія 5 етап PRIDE
Перемога   Едсон Карвалью Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:16 01999-02-022 лютого 1999   Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 7»
Перемога   Алоїзіу Фреітас Нету Здача (під ударами) 1 7:26 01998-11-011 листопада 1998   Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 6»
Перемога   Гері Ґудрідж Технічний нокаут 1 5:58 01998-10-011 жовтня 1998   Токіо, Японія 4 етап PRIDE
Перемога   Нік Нуттер Нокаут (удар коліном) 1 0:14 01998-02-033 лютого 1998   Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 5» Виграв титул чемпіона
Перемога   Ельяс Родрігес Здача (удари кулаками) 1 10:35 01998-02-033 лютого 1998   Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 5»
Перемога   Туліу Палярес Здача (удари кулаками) 1 5:35 01998-02-033 лютого 1998   Бразилія Турнір WVC «World Vale Tudo Championship 5»
Перемога   Нік Нуттер Здача (удар головою) 1 24:02 01997-11-1212 листопада 1997   Тель-Авів, Ізраїль Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship III» Виграв титул чемпіона.
Перемога   Михаїл Аветісян Рішення суддів (одностайне) 1 35:00 01997-11-1212 листопада 1997   Тель-Авів, Ізраїль Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship III»
Перемога   Валерій Пілєв Здача (удари кулаками) 1 7:13 01997-11-1212 листопада 1997   Тель-Авів, Ізраїль Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship III»
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д   Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д   Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д   Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога   Михаїл Аветісян Технічний нокаут (рішення кутового) 0 0:00 01997-08-2929 серпня 1997   Москва, Росія Турнір IAFC «Кубок Росії» Виграв титул чемпіона. Аветісян відмовився проводити бій.
Перемога   Ігор Герус Технічний нокаут (рішення кутового) 0 0:00 01997-08-2929 серпня 1997   Москва, Росія Турнір IAFC «Кубок Росії» Герус відмовився проводити бій.
Перемога   Василь Кудін Здача (удари ногами) 1 Н/Д 01997-08-2929 серпня 1997   Москва, Росія Турнір IAFC «Кубок Росії»
Перемога   Аслан Хамза Н/Д Н/Д Н/Д 01997-05-2323 травня 1997   Одеса, Україна Турнір «Кубок зірок»
Перемога   Дмитро Панфілов Технічний нокаут Н/Д Н/Д 01997-05-2323 травня 1997   Одеса, Україна Турнір «Кубок зірок»
zНічия   Леонардо Кастелло Бранко Рішення суддів 1 35:00 01997-05-022 травня 1997   Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship II»
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д   Харків, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Здача (удушення) Н/Д Н/Д Н/Д   Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога   Ігор Ахметов Здача (удушення) Н/Д Н/Д Н/Д   Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога Н/Д Нокаут Н/Д Н/Д Н/Д   Донецьк, Україна Локальний турнір
Перемога   Фред Флойд Здача (удари кулаками) 1 13:14 01996-03-3030 березня 1996   Київ, Україна Турнір IFC Виграв титул чемпіона.
Перемога   Пол Вареланс Технічний нокаут (удари кулаками) 1 6:20 01996-03-3030 березня 1996   Київ, Україна Турнір IFC
Перемога   Джон Діксон Здача (зламаний ніс) 1 9:10 01996-03-3030 березня 1996   Київ, Україна Турнір IFC
Перемога   Ігор Ахметов Здача (удушення) Н/Д Н/Д Н/Д   Київ, Україна Чемпіонат України Пройшов відбір на участь в турнірі IFC.
Перемога Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д   Київ, Україна Чемпіонат України
Перемога   Ігор Герус Нокаут 1 1:41 01996-03-011 березня 1996   Донецьк, Україна Турнір «Український октагон» Виграв турнір «Український октагон».
Перемога   Сергій Шеремет Нокаут 1 1:27 01996-03-011 березня 1996   Донецьк, Україна Турнір «Український октагон»
Перемога   Олег Тищенко Нокаут 1 0:05 01996-03-011 березня 1996   Донецьк, Україна Турнір «Український октагон»
Перемога   Роман Тікунов Технічний нокаут (удар кулаком) 1 2:19 01996-01-2323 січня 1996   Мінськ, Білорусь Турнір «Містер Силач Секай» Виграв турнір «Містер Силач Секай».
Перемога   Сергій Бондарович Нокаут (удари кулаками) 1 0:19 01996-01-2323 січня 1996   Мінськ, Білорусь Турнір «Містер Силач Секай»
Перемога   Микола Яцук Технічний нокаут (удар кулаком) 1 0:50 01996-01-2323 січня 1996   Мінськ, Білорусь Турнір «Містер Силач Секай»
Поразка   Михаїл Ілюхін Здача 1 6:30 01995-09-2525 вересня 1995 2526 вересня 1995   Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I» Рефері не помітив порушення правил:
Ілюхін натиснув підборіддям на око Вовчанчина.
Перемога   Сергій Акінєн Технічний нокаут (зламана рука) 1 2:40 01995-09-2525 вересня 1995 2526 вересня 1995   Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I»
Перемога   Аділсон Ліма Нокаут 1 0:56 01995-09-2525 вересня 1995 2526 вересня 1995   Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I»
Перемога   Аділсон Ліма Технічний нокаут (зламаний ніс) 1 1:12 01995-09-2525 вересня 1995 2526 вересня 1995   Москва, Росія Турнір IAFC «Absolute Fighting Championship I»
Поразка   Андрій Бесєдін Здача (больовий прийом на ногу) 1 1:20 квітень 1995   Харків, Україна Турнір «Честь воїна»
Перемога   Сергій Бондарович Технічний нокаут (удари кулаками) 1 0:18 квітень 1995   Харків, Україна Турнір «Честь воїна»
Перемога   Олександр Мандрик Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:06 квітень 1995   Харків, Україна Турнір «Честь воїна»

Статистика в кікбоксингуРедагувати

Проведених боїв: 62 Перемог: 60 Поразок: 2

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д

ПриміткиРедагувати

  1. Міжнародна спортивна асоціація любительського кікбоксингу (англ. International Amateur Kick boxing Sports Association).
  2. Чемпіонат світу з вале тудо (англ. World Vale Tudo Championship).
  3. Міжнародний бійцівський чемпіонат (англ. International Fighting Championship).
  4. Міжнародна рада з абсолютних боїв (англ. International Absolute Fighting Council)
  5. а б http://www.mixfight.ru/info/interviews/2008/2/10/Igor-Vovchanchyn-exclusive-interview/
  6. http://budo.tulaguide.ru/viewtopic.php?f=28&t=918[недоступне посилання з червень 2019]
  7. а б в г http://forum.mixfight.ru/archive/index.php/t-32.html[недоступне посилання з червень 2019]
  8. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009. 
  9. http://www.sherdog.com/organizations/International-Fighting-Championship-15
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтень 2008. Процитовано 13 жовтень 2009. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2009. 
  12. http://h.ua/story/142110/
  13. http://www.sherdog.com/fightfinder.php?search=yes&association=Team+Vovchanchyn

ПосиланняРедагувати