Івницький Михайло Борисович
Михайло Борисович Івни́цький (19 лютого 1926, Стрижавка — 14 квітня 1996, Одеса) — український художник театру, член Спілки радянських художників України; заслужений художник УРСР з 1980 року. Чоловік художниці Зої Івницької.
| Івницький Михайло Борисович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 19 лютого 1926[1] Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область[1] | |||
| Смерть | 14 квітня 1996 (70 років) | |||
| Одеса, Україна[1] | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1953) | |||
| Діяльність | сценограф, викладач | |||
| Вчитель | Мучник Леонід Овсійович і Фруміна Діна Михайлівна | |||
| Працівник | Одеський обласний академічний драматичний театр, Одеське театрально-художнє училище і Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 19 лютого 1926 року в селі Стрижавці (нині селище міського типу Вінницького району Вінницької області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1944 року. У 1948—1953 роках навчався в Одеському художньому училищі, був учнем Леоніда Мучника. Дипломна робота — картина «Декрет про мир» (олія, керівник Діна Фруміна). Член ВКП(б) з 1949 року.
Протягом 1953—1967 років працював в Одеському російському драматичному театрі імені Андрія Іванова. Одночасно у 1958—1964 роках викладав у Одеському театральному художньо-технічному училищі. З 1967 року працював в Одеському театрі музичної комедії.
Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Лейтенанта Шмідта, № 20, квартира № 3. Помер в Одесі 14 квітня 1996 року.
Творчість
ред.Працювавє в галузі театрально-декораційного мистецтва. Оформив вистави:
- «Дон Сезар де Базан» Адольфа Філіппа д'Еннері і Філіппа Дюмануара (1954);
- «Дерева вмирають стоячи» Алехандро Касони (1956);
- «Д-р» Бранислава Нушича (1956);
- «Кам'яне гніздо» Гелли Вуолійокі (1958);
- «Остання зупинка» Еріх Марії Ремарка (1958);
- «Дамоклів меч» Назима Хімкета (1959);
- «Битва в шляху» за однойменним романом Галини Ніколаєвої (1959);
- «Привиди» Генріка Ібсена (1960);
- «Третя голова» Марселя Еме (1961);
- «День народження Терези» Георгія Мдівані (1962);
- «Король Лір» Вільяма Шекспіра (1963);
- «Шинкарка» Карло Ґольдоні (1964);
- «Цар Федір Іоаннович» Олексія Толстого (1964);
- «Різдво в домі сеньйора Куп'єлло» Едуардо де Філіппо (1964);
- «Дої Кіхот веде бій» Вадима Коростильова (1965);
- «Три товстуни» за однойменною казкою Юрія Олеші (1965);
- «Біг» Михайла Булгакова (1968);
- «Пушкін в Одесі» Юрія Динова (1969);
- «Забути Герострата» Григорія Горіна (1973);
- «Цезар і Клеопатра» Бернарда Шоу (1986);
- «Сьомий подвиг Геракла» Михайла Рощина (1987);
- «Занепад» (1987), «Присмерк» (1988) Ісака Бабеля;
- «Ревізор» Миколи Гоголя (1989);
- «Антихрист» Дмитра Мережковського (1990);
- «Гроза» Олександра Островського (1991).
- «Вєрка… Надія, Любов» М. Н. Ліфшиця і Г. І. Портнова (1967);
- «Біла ніч» Тихона Хреннікова та Євгена Шатуновського (1968);
- «Весела вдова» Францв Легара (1968);
- «Майя» Сабольча Феньєша (1969);
- «Потрібна героїня» Веніаміна Баснера (1969);
- «Журавель у небі» Олександра Колкера (1970);
- «Циганський барон» Йоганна Штрауса (1971);
- «Вік жінки» В. Семенова (1971);
- «П'ятий зайвий» Олександра Красотова (1972);
- «Принцеса цирку» Імре Кальмана (1972);
- «Донна Люція, або Здрастуйте, я ваша тітка» (1975), «Старі будинки» (1979) Оскар Фельцмана;
- «Пізня серенада» (1976), «Місто на світанку» (1979) Вадима Ільїна;
- «На світанку» Оскара Сандлера (1982);
- «Кажан» Йоганна Штраусса (1983);
- «Моя чарівна леді» Фредеріка Лоу (1984);
- «Слон» В. Гроховського (1988);
- «Великий Мікадо, або Шлюб по-японськи» Артура Саллівана (1989).
- «97» Миколи Куліша (1967; Перша премія Міністерства культури УРСР, 1967; заохочувальна премія Міністерства культури СРСР, 1967);
- «Мій бідолашний Марат» Олексія Арбузова (1972);
- «Тев'є-молочник» за Шолом-Алейхемом (1984).
- «Король Матіуш» Януша Корчака (1968).
- «Три мішки смітної пшениці» Володимира Тендрякова (1974).
- «Погода на завтра» Михайла Шатрова (1974);
- «Ешелон» Михайла Рощина (1975).
- «Старик» Максима Горького (1968).
Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.
Примітки
ред.Література
ред.- Івницький Михайло Борисович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 178.;
- Івницький Михайло Борисович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 92.;
- Ивницкий, Михаил Борисович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 466. (рос.);
- Івницький Михайло Борисович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 275. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Івницький Михайло Борисович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 273. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Ю. В. Сагіна. Івницький Михайло Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.