Відкрити головне меню

Іван де ла Пенья (ісп. Iván de la Peña, нар. 6 травня 1976, Сантандер) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. За час своєї кар'єри, де ла Пенья заробив прізвиська «Маленький Будда» (ісп. El Petit Buda) та «Лисий» (ісп. Lo Pelat) через його голену голову і невеликий зріст[1].

Ф
Іван де ла Пенья
DelaPeña1.JPG
Особові дані
Повне ім'я Іван де ла Пенья Лопес
Народження 6 травня 1976(1976-05-06) (43 роки)
  Сантандер, Іспанія
Зріст 171 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?–1991
1991–1993
Іспанія «Расінг»
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993–1995 Іспанія «Барселона Б» 37 (5)
1995–1998 Іспанія «Барселона» 80 (11)
1998–2002 Італія «Лаціо» 15 (0)
1999–2000   Франція «Марсель» 12 (1)
2000–2001   Іспанія «Барселона» 9 (0)
2002–2011 Іспанія «Еспаньйол» 156 (8)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1991–1992 Іспанія Іспанія U-16 17 (2)
1992 Іспанія Іспанія U-17 4 (1)
1994 Іспанія Іспанія U-18 7 (3)
1995 Іспанія Іспанія U-20 5 (2)
1995–1996 Іспанія Іспанія U-21 10 (1)
1996 Іспанія Іспанія U-23 4 (0)
2005 Іспанія Іспанія 5 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2011 Італія «Рома» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 червня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 червня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Більшу частину кар'єри провів у іспанській Прімері, граючи за «Барселону», вихованцем якої і був, та «Еспаньйол». За 12 сезонів у цьому турнірі він провів 269 матчів та забив 19 голів. Крім того виступав за італійський «Лаціо» та французький «Марсель», а також провів 5 матчів за національну збірну Іспанії.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 6 травня 1976 року в місті Сантандер. Розпочав футбольну кар'єру в академії клубу з рідного Сантандера — «Расінгу». Там він швидко проявив себе, почавши виступати за збірну Іспанії у віці до 16 років. Після цього його стали запрошувати до себе провідні іспанські команди, серед яких були мадридський «Реал» та «Барселона»[2]. Саме до складу академії «блаугранас» Іван приєднався у 1991 році.

«Барселона»Редагувати

Потрапивши в «Барселону», де ла Пенья почав грати за молодіжний склад каталонського клубу, а в 1993 році дебютував у дублі «Барселони», за який провів 37 матчів і забив 5 м'ячів у Сегунді. Головний тренер основної команди «Барселони» Йоган Кройф вперше випустив де ла Пенью на заміну 3 вересня 1995 року в матчі проти «Вальядоліда», в якому «Барселона» здобула перемогу з рахунком 2:0, а сам Іван забив гол[3]. У свої 19 років він був сприйнятий футбольною громадськістю як майбутній наступник Хосепа Гвардіоли, але незабаром перестав потрапляти в основу, хоча і забив за перший сезон 1995/96 7 голів у Ла Лізі.

З приходом нового тренера Боббі Робсона у 1996 році де ла Пенья отримав другий шанс. Він став другом зоряного новачка «Барси» Роналдо та основним гравцем команди, яка виграла Кубок Іспанії, Кубок Кубків УЄФА і Суперкубок Європи у 1997 році. За це він був обраний найкращим молодим гравцем Іспанії в 1996 і 1997 роках[4].

З відходом Робсона і приходом на пост тренера Луї ван Гала де ла Пенья знову став залишатись частіше на лаві запасних[5] і не був основним гравцем у сезоні 1997/98, в якому «барса» оформила золотий дубль.

«Лаціо»Редагувати

Влітку 1998 року Іван разом з партнером по команді Фернанду Коуту був проданий італійському «Лаціо» за 15 млн. євро[2]. В серпні того ж року Іван здобув з «орлами» перший трофей, відігравши усю грі на Суперкубок Італії проти «Ювентуса» (2:1). Проте, закріпитись в Серії А іспанець не зумів і вже в наступному сезоні відправився в оренду в марсельський «Олімпік», де його гра також не була успішною через травми[2], і він спробував повернутися в «Барселону», якою був орендований у сезоні 2000/01, але тренер «Барси» Лоренсо Серра Феррер не довіряв де ла Пеньї, і він повернувся в «Лаціо», де провів ще один сезон на лаві для запасних, зігравши за рік лише по одному матчі в національному чемпіонаті і кубку.

«Еспаньйол»Редагувати

У сезоні 2002/03 де ла Пенья знову приїжджає в Барселону, але вже в інший клуб — «Еспаньйол»[6], де відразу отримав стабільне місце в основі і довіру тренерського штабу, поступово ставши одним із лідерів команди та її капітаном. У 2005 році «Еспаньйол» став п'ятим в чемпіонаті, завойовуючи місце в Кубку УЄФА, а у 2006 році «Еспаньйол» переміг у фіналі Кубка Іспанії, вигравши 4:1 в «Сарагоси», причому де ла Пенья організував два голи команди[7]. Завдяки цьому успіху «Еспаньйол» знову потрапив в Кубок УЄФА, де дійшов до фіналу, програвши лише «Севільї» у серії пенальті.

В листопаді 2009 року де ла Пенья почав замислюватися про завершення кар'єри через проблеми з м'язами ноги, через які він за два з половиною роки провів лише 9 матчів[8]. У сезоні 2009/10 де ла Пенья отримав травму великої гомілкової кістки[9], і йому була зроблена операція на коліні[10]. Лише у вересні 2010 року Іван відновився після ушкодження[11], але в тому ж місяці знову травмувався[12].

19 травня 2011 року гравець оголосив про завершення спортивної кар'єри через травми[13][14], він сказав:

Я б дуже хотів грати ще кілька років, але, на жаль, не зможу. Дякую всім за підтримку. Моя голова хоче продовжити кар'єру, але тіло говорить, що достатньо. Я сподіваюся, що зможу вийти на поле останній раз, щоб попрощатися. Найближча гра буде складною для мене. Вона буде важкою і радісною[15].

Виступи за збірніРедагувати

1991 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії, взяв участь у 28 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 6 забитими голами.

Протягом 1995–1996 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи 1996 року[16]. На турнірі Іван забив вирішальний гол у півфінальній грі проти Шотландії (2:1), який вивів іспанців у фінал, проте там не реалізував післяматчевий пенальті, через що золото турніру дісталось італійцям. Всього на молодіжному рівні зіграв у 19 офіційних матчах, забив 3 голи.

Того ж року року захищав кольори олімпійської збірної Іспанії на іграх 1996 року в Аталанті, де збірна дійшла до чвертьфіналу. У складі цієї команди провів 4 матчі.

9 лютого 2005 року, у віці 28 років і 9 місяців, дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в матчі відбору на чемпіонат світу 2006 року проти збірної Сан-Марино (5:0)[17][18]. До кінця року зіграв ще у двох матчах відбору до «міндіалю», а також двох товариських зустрічах, після чого перестав залучатись до матчів «фурії рохи».

Кар'єра тренераРедагувати

Завершивши кар'єру гравця, 8 червня 2011 року де ла Пенья увійшов в тренерський штаб італійської «Роми», яку очолив Луїс Енріке, колишній партнер Івана по «Барселоні»[19]. Проте вже 11 серпня 2011 року де ла Пенья залишив «Рому» з особистих причин «на тимчасовий період»[20][21].

СтатистикаРедагувати

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиКонтинент. змаг.Всього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
ІспаніяЛіга Кубок Іспанії Кубок іспанської ліги ЄвропаВсього
1995/96   «Барселона» Ла Ліга 31 7 4 0 0 0 7 2 42 9
1996/97 33 2 2 0 1 1 6 0 41 3
1997/98 17 2 2 0 0 0 2 0 21 2
ІталіяЛіга Кубок Італії Кубок Ліги ЄвропаВсього
1998/99   «Лаціо» Серія A 14 0 1 0 0 0 4 1 19 1
ФранціяЛіга Кубок Франції Кубок Ліги ЄвропаВсього
1999/00   «Марсель» Дивізіон 1 12 1 0 0 0 0 7 0 19 1
ІспаніяЛіга Кубок Іспанії Кубок іспанської ліги ЄвропаВсього
2000/01   «Барселона» Ла Ліга 9 0 1 0 0 0 2 0 12 0
ІталіяЛіга Кубок Італії Кубок Ліги ЄвропаВсього
2001/02   «Лаціо» Серія A 1 0 1 0 0 0 0 0 2 0
ІспаніяЛіга Кубок Іспанії Кубок іспанської ліги ЄвропаВсього
2002/03   «Еспаньйол» Ла Ліга 29 0 0 0 0 0 0 0 29 0
2003/04 25 1 0 0 0 0 0 0 25 1
2004/05 29 3 1 0 0 0 0 0 30 3
2005/06 30 0 6 0 0 0 8 0 44 0
2006/07 26 0 1 0 1 0 10 1 38 1
2007/08 12 0 3 0 0 0 0 0 15 0
2008/09 22 4 0 0 0 0 0 0 22 4
2009/10 4 0 1 0 0 0 0 0 5 0
2010/11 2 0 0 0 0 0 0 0 2 0
Країна Іспанія 269 19 21 0 2 1 35 3 327 24
Італія 15 0 2 0 4 1 21 1
Франція 12 1 7 0 19 1
Всього 296 20 23 0 2 1 46 4 367 26

Титули і досягненняРедагувати

КомандніРедагувати

«Барселона»: 1997-98
«Барселона»: 1996
«Барселона»: 1996-97, 1997-98
«Еспаньйол»: 2005-06
«Лаціо»: 1998
«Барселона»: 1996-97
«Лаціо»: 1998-99
«Барселона»: 1997

ОсобистіРедагувати

  • Найкращий молодий гравець року за версією журналу «El País»: 1995-96, 1996-97
  • Найкращий молодий гравець року за версією журналу «Don Balón»: 1995-96

ПриміткиРедагувати

  1. Espanyol bank on 'Little Buddha'; UEFA.com, 16 May 2007
  2. а б в Додому в Каталонію. Іван Барселонский. sports.ru. Архів оригіналу за 2012-08-07. Процитовано 2015-12-17. 
  3. Йде натура. Іван де ла Пенья
  4. Spain – Footballer of the Year; at RSSF
  5. The lost boys of Barcelona. Ezilon. 16 October 2005. Архів оригіналу за 8 червень 2011. Процитовано 10 February 2011. 
  6. De la Peña seals Spanish return; UEFA.com, 29 August 2002
  7. ¡Increíble Espanyol! [Incredible Espanyol!] (Spanish). Mundo Deportivo. 13 April 2006. Процитовано 6 March 2014. 
  8. Де ла Пенья має намір завершити кар'єру. Архів оригіналу за 28 листопад 2009. Процитовано 17 грудень 2015. 
  9. Де ла Пенья: сподіваюся, в наступному сезоні буду в повному порядку[недоступне посилання з лютий 2019]
  10. «Еспаньйол» втратив де ла Співу на кілька місяців[недоступне посилання з лютий 2019]
  11. Де ла Пенья повернеться на поле після 10-місячної відсутності. Архів оригіналу за 12 вересень 2010. Процитовано 17 грудень 2015. 
  12. Де ла Пенья знову отримав травму. Архів оригіналу за 19 вересень 2010. Процитовано 17 грудень 2015. 
  13. L'adéu emocionat d'un mite perico (es). Sitio oficial del RCD Espanyol. 19.05.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 19 May 2011. 
  14. Iván de la Peña in lacrime per il suo addio al calcio (it). Corriere dello Sport. 19.05.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 19 May 2011. 
  15. Де ла Пенья прийняв рішення завершити професійну кар'єру. Архів оригіналу за 22 травень 2011. Процитовано 17 грудень 2015. 
  16. Italia ya ganó un Europeo a España en el 1996 (Italy has already won European Championships against Spain in 1996) Архівовано 13 November 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine.; Orgullo Bianconero, 18 June 2013 (ісп.)
  17. De la Peña in line for debut. UEFA.com. 4 February 2005. Процитовано 10 December 2015. 
  18. España le enseña la manita a San Marino [España shows open hand to San Marino] (Spanish). El País. 9 February 2005. Процитовано 10 December 2015. 
  19. Roma, ufficializzato l ingaggio di Luis Enrique (it). Соггіеге dello Sport. 20.06.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 20 June 2011. 
  20. Comunicato AS Roma (it). RomaNews.eu. 11.08.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 12 August 2011. 
  21. De La Pena lascia Roma "per periodo temporaneo" (it). Corriere dello Sport. 12.08.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 12 August 2011. 

ПосиланняРедагувати