Відкрити головне меню

Іваннє (до 23 вересня 2008 року — Іванне) — село в Україні, в Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 987 осіб.

село Іваннє
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада/громада Іваннівська сільська рада
Код КОАТУУ 5621682001
Основні дані
Засноване 1412
Населення 987
Площа 1,761 км²
Густота населення 560,48 осіб/км²
Поштовий індекс 35620
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°28′04″ пн. ш. 25°44′56″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 25.74889° сх. д. / 50.46778; 25.74889Координати: 50°28′04″ пн. ш. 25°44′56″ сх. д. / 50.46778° пн. ш. 25.74889° сх. д. / 50.46778; 25.74889
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми Іква
Місцева влада
Адреса ради 35620, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Іваннє, вул. Центральна, 20, тел. 55-2-85
Карта
Іваннє. Карта розташування: Україна
Іваннє
Іваннє
Іваннє. Карта розташування: Рівненська область
Іваннє
Іваннє
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перші поселення людей на території Іваннівської сільської ради відомі з часів неоліту.

В період роздробленості Київської Русі ці землі належали Галицько-волинському князівству. В 1259 року перенесли не без втрат татаро-монгольську навалу.

У XI столітті входять в Литовську державу, а після Люблінської унії відходять до Польщі.

З кінця 1980-х почалося відкриття раніше закритих храмів і зростання числа приходів.

НаселенняРедагувати

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 004 особи[1].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,71 %

ПерсоналіїРедагувати

Учасники Другої світової війни[3]Редагувати

  • Базильчук Григорій Степанович народився 7 січня 1919 року в с. Майдан Дубенського району у багатодітній сім'ї. У травні 1941 р. був призваний до лав Радянської армії. А в червні уже молодого солдата забрали на фронт до регулярної армії. Спочатку перебував з військовою частиною в м. Туабсе (Молдова). Був у протитанковій піхоті. Брав участь у битвах під Сталінградом, під Новоросійськом, під Орлом. У битві під Сталінградом був контужений. В складі своєї військової частини визволяв землі Чехії, дійшов до Берліна. Додому мобілізований в 1947 році. До мобілізації перебував зі своєю військовою частиною у Німеччині. В мирний час працював у колгоспі в будівельній бригаді. За бойові заслуги отримав нагороди: «За взяття Берліна», «За взяття Сталінграда», «За взяття Новоросійська». 27 вересня 2005 року Григорій Степанович помер, похоронений на місцевому кладовищі с. Івання.
  • Базильчук Хома Ананійович народився у 1920 році в селі Майдан Мізоцького району Рівненської області в багатодітній сім'ї. У 1939 році Хома одружився з Якобською Тетяною Антонівною, яка була родом з села Івання Дубенського району. Подружжя проживало в селі Івання. У 1940 році в молодій родині народилась донечка. У 1943 році Хому забрали на фронт. За взяття міст Бервальде, Темпельбург, Фалькенбург, Драмбург, Вангерин, Лабес, Фрайєн-Вальде, Шифельбайн, Ретенвальде, Карелін, Штаргард, Наугард, Польцин, Бельгард, Трептов, Грайфенберг, Каммін, Гюльцов, Плате Базильчук Хома одержав три подяки і нагороди. Під час важких боїв був тричі поранений. 28 квітня 1945 року у військовому шпиталі на території Німеччини після важкого поранення молодий солдат Хома Ананійович помер. Похоронений у місті Найдат, парк Крохмального заводу, вулиця Звінцева.
  • Собчук Михайло Климович народився 1911 року в селі Івання. Весною 1944 року Собчука Михайла призвали на фронт. В с. Озеряни був військовий призовний пункт, звідти відправили солдата воювати. 27 липня 1944 року біля села Озаричі Калинковицького району Гомельської області під час боїв за визволення Білорусі Собчук Михайло загинув. Після війни був перезахоронений на братському військовому кладовищі у с. Дубрава Світлогорського району Гомельської області.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати