Єфросинія Полоцька

Єфросинія Полоцька — полоцька княжна з династії Рюриковичів, черниця, у миру Предслава Святославна (* біля 1105 — † 1173), одна з найосвіченіших жінок ХІІ століття. Свята. День пам'яті 23 травня (5 червня).

Єфросинія Полоцька
Euphrosyne of Polatsk (icon).jpg
Народилася 25 січня 1110(1110-01-25)
Полоцьк, Полоцьке князівство
Померла 1173
Єрусалим, Єрусалимське королівство
Поховання Полоцьк
Країна Полоцьке князівство
Діяльність чернець
Знання мов давньоруська
Титул Князь
Посада абатиса
Конфесія православ'я
Батько Святослав Всеславич
Мати Q62781065?
Брати, сестри  • Гордислава Святославна, Василько Святославич, Вячко Святославич і Давид Святославич (князь Вітебський)
EufrasinniaPolackaja.jpg

Походила з полоцької династії Ізяславичів була донькою полоцького князя Святослава Всеславича[1] і княжни Софії[2] та правнучкою в п'ятому поколінні святого рівноапостольного князя Володимира Великого

ДжерелаРедагувати

Основним джерелом свідчень про життя і духовний подвиг Єфросинії Полоцької стала агіографічна повість, що називається «Повість житія і представлення святої і блаженної і преподобної Єфросинії, ігумені монастирів Святого Спаса і Пречистої Його Матері, що в місті Полоцьку». Твір є цінним пам'ятником старобілоруської літератури. Повість дійшла до наших часів більш ніж в ста списках XVI — XX століть в шести редакціях.

Автор повісті невідомий. Скоріш за все це був монах — людина близька по духу Преподобній Єфросинії, сучасник ігумені, що добре знав її життя, подвиги та наміри. Можливо автором була її сестра і соратниця Євпраксія, що провела поруч з Єфросинією довгі роки.

БіографіяРедагувати

 
20 рублів Білорусі присвячені Єфросинії Полоцькій

Ранні рокиРедагувати

Народилась Предслава близько 1105 року. Місце її народження достовірно невідоме. З дитячих років вона була навчена читанню Псалтиря та інших книг Священного Писання[3]. Любов до книжного навчання поєднувалася в неї із старанною молитвою, зовнішня краса — з цнотливістю і глибокою зосередженістю. Слава про її мудрість і красу розповсюдилася далеко за межі Полоцької землі. Коли княжні виповнилось 12 років[4], батьки вирішили віддати її заміж. Багато князів просили руки Предслави, проте всі пропозиції про шлюб вона відкидала. Одного разу, дізнавшись, що батьки хочуть обручити її з одним із знатних князів, вона таємно пішла з дому в обитель, де була настоятелькою її тітка, ігуменія Романія (вдова князя Романа Всеславича). Не зважаючи на молодість і красу Предслави, ігуменія не злякалася можливого гніву її батьків, призвала священномонаха та повеліла йому постригти молоду княгиню в чернечий образ під іменем Єфросинія (з грецької мови — «радість») на честь Єфросинії Александрійської.

В чернецтвіРедагувати

З благословення єпископа Полоцького Ілії юна черниця стала жити при Софійському соборі, наслідуючи тим самим перебування Пресвятої Богородиці в Єрусалимському храмі. Тут вона не тільки вивчала книги в бібліотеці собору, але й займалася їх переписуванням. Виручені від продажу книг гроші преподобна Єфросинія таємно роздавала бідним.

Одного разу у сні святій Єфросинії з'явився Ангел Господній, який велів їй заснувати обитель недалеко від Полоцька в містечку під назвою Сільце. Це видіння повторилося ще двічі. З тим же повчанням Ангел з'явився і єпископу Полоцкому Ілії. Через деякий час при князі Борисі Всеславичу в 1125 році — єпископ Ілія з належним торжеством передав святій Єфросинії Преображенський храм в Сільці для заснування при ньому жіночого монастиря. Вирушивши туди, преподобна Єфросинія узяла з собою тільки свої книги — «весь свій маєток».

 
Фрагмент фрескового розпису Спасо-Преображенського храму[5].

Поступово, рік за роком, Спасо-Преображенський монастир розширювався[6], кількість його насельниць зростала. З часом тут були пострижені в чернецтво сестри преподобної Єфросинії: рідна — Євдокія (у миру Гордислава) і двоюрідна — Євпраксія (у миру Звенислава). Преподобна вчила молодих послушниць грамоти, переписування книг, співу, шиття й інших ремеслел, щоб з юності вони знали Закон Божий і мали навички до працьовитості. Заснована святою Єфросинією при монастирі школа сприяла швидкому зростанню обителі. Через деякий час невеличка дерев'яна церква вже не вміщала всіх хто молиться і ігуменія заклала нову церкву кам'яну Святого Спаса, що була зведена за 30 тижнів. Інтер'єр церкви Спаса був багато прикрашений фресковим розписом. Храм зберігся до нашого часу, проте в XIX столітті у зв'язку з проведеним ремонтом зовнішній вигляд Спаської церкви значно змінився.

Предметом особливого піклування Преподобної Єфросинії був заснований нею Богородицький монастир. Для нього свята просила Патріарха Константинопольського Луку і візантійського імператора Мануїла прислати їй список з чудотворної Ефеської ікони Божої Матері[7], колись написаний святим євангелістом Лукою.

Свою просвітницьку діяльність і працю з облаштування монастиря свята Єфросинія суміщала з турботою про примирення сусідів, запобігаючи сваркам і розбратам між князями, боярами і простими людьми. Усім охочим жити благочестиво преподобна давала духовні поради. Знаючи силу її молитви, багато хто приходив до неї по духовну допомогу і знаходили її.

Останні роки. СмертьРедагувати

 
Рака з мощами Єфросинії Полоцької

На схилі віку преподобна Єфросинія, передчуваючи швидку кончину, бажала поклонитися Живоносному Гробу Господньому. Доручивши монастир управлінню своєї сестри Євдокії, вона разом з іншою сестрою Євпраксією і племінником Давидом відправилася в Святу Землю. Після паломництва до святинь Константинополя вона прибула до Єрусалиму. Поклонившись Гробу Господньому, свята Єфросинія прийняла мирну і блаженну кончину в руському монастирі на честь Пресвятої Богородиці в Єрусалимі 23 травня 1173 року. (За іншими відомостями, вона була похована в обителі святого Феодосія в паперті храму Пресвятої Богородиці).

МощіРедагувати

3 жовтня 1187 року Єрусалим завоював султан Саладін, який зажадав від християн в п'ятидесятиденний термін покинути місто, заздалегідь викупивши своє життя. Ченці монастиря, повертаючись на батьківщину, узяли з собою святі мощі білоруської княжни, які були перенесені ними в Києво-Печерську Лавру. У 1910 році мощі преподобної Єфросинії були урочисто перенесені в Полоцьк, в заснований нею монастир, де вони покояться в даний час.

Вшанування пам'ятіРедагувати

 
Золота монета
 
Пам'ятник у Полоцьку

У 1984 році Єфросинія Полоцька була зарахована до Собору Білоруських Святих. Її ім'я носять церкви в міста Саут-Рівер (США) і Торонто (Канада). Щорічно в Полоцьку на початку липня відмічається день народження святої. Організовується служба, винесення Єфросинівського хреста. На цьому заході завжди присутній митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший екзарх всієї Білорусі.

Полоцький міськвиконком прийняв про присвоєння міській школі № 18 імені преподобної Єфросинії. Заходи на честь видатної землячки регулярно організовуються у всіх культурно-просвітницьких установах Полоцька. В Полоцьку і Мінську білоруській святій встановлено пам'ятники.

Білоруська Православна Церква заснувала орден преподобної Єфросинії Полоцької.

4 червня 2001 року Національним банком Білорусі в обіг були випущені пам'ятні монети номіналом 20 (срібна, якості «пруф») і 1 (мідно-нікелева якості «пруф-лайф») білоруських рублів з нагоди 900-річчя від дня народження Єфросинії Полоцької. Монети були відчеканені на Монетному дворі Польщі у Варшаві накладом по 2000 штук кожна.

28 листопада 2008 року Банк Білорусі випустив в обіг золоті пам'ятні монети номіналом 50 білоруських рублів «Преподобна Єфросинія Полоцька».

У 2003 році Заслужена артистка Республіки Білорусь Анжеліка Агурбаш випустила сингл «Присвячення Єфросинії Полоцькій».

ПриміткиРедагувати

  1. Різні джерела подають і Святослав і Георгій. Проте це одна людина. У нього подвійне ім'я — Святослав-Георгій (скоріш за все Святослав при народженні і Георгій при хрещенні)
  2. Деякі історики вважають, що княжна Софія була онукою Ярослава Мудрого
  3. В Житії не вказується де отримувала освіту княжна, скоріш за все її навчав хто-небуть з духовенства — священик чи монах, чи, можливо в школі при якомусь монастирі
  4. Саме з такого віку дівчинка тоді рахувалась нареченою
  5. Деякі дослідники вважають, що на фресці зображена сама Єфросинія Полоцька
  6. Пізніше він став називатись Спасо-Єфросинінським
  7. Ікона відома також під назвою Корсунської

ЛітератураРедагувати

  • Ефросиния Полоцкая. Мінськ. «ФУАинформ» 2007. ISBN 978-985-6721-69-7(рос.)

ПосиланняРедагувати