Єсін Дмитро Олександрович

український футболіст

Дмитро Олександрович Єсін (15 квітня 1980, Шахтарськ УРСР) — колишній російський[1] футболіст українського походження, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри став футбольним тренером.

Ф
Дмитро Єсін
Дмитро Єсін
Дмитро Єсін
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро
Олександрович Єсін
Народження 15 квітня 1980(1980-04-15) (44 роки)
  СРСР Шахтарськ, УРСР
Зріст 171 см
Вага 65 кг
Громадянство Росія Росія
Позиція Півзахисник
Юнацькі клуби
Росія «Спартак» М
Україна «Шахтар» Д
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997—2001 Україна «Шахтар-2» 99 (1)
2000—2001 Україна «Шахтар-3» 2 (0)
2002—2008 Україна «Іллічівець» 154 (7)
2008—2012 Україна «Ворскла» 92 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012—2015 Україна «Іллічівець» (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Насамперед відомий виступами під керівництвам Миколи Павлова у «Іллічівці» та «Ворсклі».

Біографія ред.

Ігрова кар'єра ред.

Вихованець московського «Спартака» та донецького «Шахтаря»[2]. Виступав за «Шахтар-2» і «Шахтар-3», проте пробитися в основну команду не зумів.

У 2002 році перейшов в маріупольський «Іллічівець». У вищій лізі деб'ютував 21 квітня 2002 року в матчі проти сімферопольської «Таврії» (3:1). 15 липня 2004 року дебютував у Кубку УЄФА в 1-м кваліфікаційному раунді в матчі проти єреванського «Бананца» (2:0)[3]. В наступномуматчі в гостях 29 липня 2004 року забив гол «Бананцу» (2:0)[4].

В лютому 2008 року перейшов в полтавську «Ворсклу», за 100.000 євро.[5] Куди незадовго до цього перейшов головний тренер «Іллічівця» Микола Павлов. 31 травня 2009 року разом з командою здобув кубок України, в фіналі «Ворскла» перемогла донецький «Шахтар» (1:0)[6]. 11 липня 2009 року взяв участь в матчі за Суперкубок України, де полтавчани поступилися київському «Динамо», по пенальті (4:2, основний час 0:0)[7].

В кінці сезону 2011/12 завершив кар'єру футболіста[8].

Тренерська кар'єра ред.

На початку червня 2012 року приєднався до тренерського штабу «Іллічівця» (U-19)[9].

Особисте життя ред.

Одружений, має сина Дем'яна[10].

Статистика виступів ред.

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Єврокубки
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1997-1998   Шахтар-2 Перша ліга 6 1 0 0
1998-1999   Шахтар-2 Перша ліга 20 0 0 0
1999-2000   Шахтар-2 Перша ліга 25 0 0 0
2000-2001   Шахтар-2 Перша ліга 32 0 0 0
2000-2001   Шахтар-3 Друга ліга 1 0 0 0
2001-2002   Шахтар-2 Перша ліга 16 0 0 0
2001-2002   Шахтар-3 Друга ліга 1 0 0 0
2001-2002   Іллічівець Вища ліга 8 0 0 0
2002-2003   Іллічівець Вища ліга 25 1 1 0
2003-2004   Іллічівець Вища ліга 25 1 4 1
2004-2005   Іллічівець Вища ліга 29 0 2 0 4 1
2005-2006   Іллічівець Вища ліга 26 0 5 0
2006-2007   Іллічівець Вища ліга 26 4 4 1
2007-2008   Іллічівець Перша ліга 15 1 4 0
2007-2008   Ворскла Вища ліга 12 2 0 0
2008-2009   Ворскла Прем'єр-ліга 27 2 4 0
2009-2010   Ворскла Прем'єр-ліга 25 1 1 1 2 1
2010-2011   Ворскла Прем'єр-ліга 21 2 2 0
2011-2012   Ворскла Прем'єр-ліга 7 0 1 0 2 0

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. Есин — Красноперов: играют два товарища. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 8 вересня 2012.
  2. Дмитрий Есин: «Выводил „Спартак“ в Лиге чемпионов». Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  3. «Іллічівець» — «Бананц» (2:0) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Бананц» — «Іллічівець» (0:2) [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Профіль на сайті «transfermarkt.de»[недоступне посилання з лютого 2019] (нім.)
  6. «Ворскла» здобуває Кубок України! [Архівовано 2014-05-13 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Динамо» здобуває Суперкубок України [Архівовано 2014-05-13 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. UA-Футбол. Вадим Евтушенко: «Рассчитываем сохранить лидеров». Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 8 вересня 2012.
  9. UA-Футбол. Дмитрий Есин стал тренером. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 8 вересня 2012.
  10. Есін: «В кожному матчі граємо на перемогу» [Архівовано 11 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.