Єнне́фер з Венґерберґа (пол. Yennefer z Vengerbergu), також Єнна або Єн (пол. Yenna, Yen), справжнє ім'я — Янка (пол. Yanka) — чародійка, одна з головних персонажів циклу «Відьмак», написаного Анджеєм Сапковським. Кохана Ґеральта та на́звана мати Цірі.

Єннефер з Венґерберґа
Yennefer z Vengerbergu
Косплей Єннифер за мотивами гри «Відьмак 3: Дикий Гін».
Косплей Єннифер за мотивами гри «Відьмак 3: Дикий Гін».
Поява Твори:
«Останнє бажання»,
«Меч призначення»,
«Кров ельфів (роман)»,
«Час зневаги (роман)»,
«Хрещення вогнем»,
«Вежа Ластівки (роман)»,
«Володарка Озера»,
«щось закінчується, щось починається»
Комп. ігри:
«Відьмак 2: Вбивці королів»,
«Відьмак 3: Дикий Гін»
Автор Анджей Сапковський
Виконавець Фільм/серіал:
Гражина Вольщак,
Аня Чалотра
Інформація
Статус

Член Капітула Чарівників (раніше)

Член Ложі Чародійок (раніше)
Стать жінка
Вік 95 років (Володарка Озера)
Рід занять Чародійка
Народження Белтейн, 1173 рок (літочислення саги)
Смерть 28 вересня 1268 рік
Причина смерті Втрата життєвих сил
Вид (раса) квартерон
Громадянство Едірнd
Проживання Vengerbergd
Родичі Цірілла (прийомна дочка)
CMNS: Єннефер у Вікісховищі

У польському фільмі «Відьмак» (2001) та однойменному телесеріалі (2002) роль Єннефер виконала Гражина Вольщак. У вебсеріалі Netflix «Відьмак» (2019) її роль виконує Аня Чалотра.[1] В іграх серії «Відьмак» героїню озвучують Деніз Гоф (англ.), Беата Євяж (польск.).

ДитинствоРедагувати

Єннефер народилася у Венґерберзі, столиці королівства Аедірн, на Белтейн 1173 року (за літочисленням саги).[2]

Мало хто знає про її дитинство, сама ж Єннефер не дуже любила розмови на цю тему. Проте деякі факти з таємниці її дитинства вдалося з'ясувати: складно повірити, проте красуня-чародійка, що розбила не одне серце, в дитинстві такою не була. Народилася вона, скоріше за все, в повноцінній сім'ї, але народилася настільки потворною, що викликала відразу у власних батьків, не кажучи вже про можливих наречених. Спотворював її горб на спині.[3]

Незважаючи на це, дівчина проявила непогані магічні здібності, що стало великою радістю для її батьків, котрі якомога швидше віддали її для навчання в школу магії на острів Танедд. У подальшому дівчина не згадувала своїх батьків, забувши їх чи відчуваючи антипатію. Її таланти та старання вражали, й скоро вона стала однією з найкращих учениць.

Спочатку Тессая Де Вріе відмовилась бути її наставницею в магії, тоді Єннефер спробувала покінчити життя самогубством, перерізавши собі вени. Після цього Тессая погодилася навчати її та виправити вроджені дефекти зовнішності.

Подальша доляРедагувати

Єннефер брала участь у битві на Содденському пагорбі. Познайомилася з Ґеральтом у Рівії, коли той шукав спосіб урятувати Любистка від наслідків зустрічі з джином. Це знайомство Єннефер і Ґеральта стало початком їхнього кохання.

Через заняття магією Єннефер, як й інші чародійки, не могла мати дітей, що робило її долю схожою на долю Ґеральта. Відьмаки також утрачали можливість мати дітей через процес мутації, який вони обов'язково проходили. Але материнський інстинкт не залишив її, тому, бажаючи за будь-яку ціну народити дитину, вона спочатку спробувала захопити джина, що був випадково звільнений Любистком, а пізніше взяла участь у невдалому полюванні на золотого дракона.

Коли Цірі покинула Каер Морен, Єннефер стала її наставницею у вивченні магії та ґречності. Скоро вони заприятелювали, а потім Єннефер стала Цірі за матір, і таким чином втілила свою мрію про власну дитину.[2]

Під час заколоту на острові Танедд Єннефер намагалася врятувати Цірі, через що її мали за спільницю Вільгефорца та зрадницю. Була перетворена Франческою Фіндабайр закляттям «Артефактної компресії» на нефритову статуетку. Пізніше, після декомпресії, за рекомендацією Франчески увійшла до складу Великої Ложі в Монтекальво. З першого очного засідання Ложі втекла за допомогою Фрінгілли Віго для чергової спроби порятунку Цірі.

Після втечі із засідання Ложі Єннефер звернулась за допомогою до Краха ан Крайта, ярла Скелліге. Дізнавшись про нові подробиці загибелі принцеси Паветти та її чоловіка Дані, Єннефер вирішила потрапити на місце їхньої можливої смерті — до Безодні Сідни, де насправді перебував магічний насос Вільгефорца, що здатний втягувати й телепортувати кораблі. Єннефер зібралася, використовуючи себе як приманку, добутися до таємного сховища Вільгефорца, але в результаті сама потрапила до нього в полон. Вільгефорц вирішив використати Єннефер для магічного сканування розташування Цірі, але йому це не вдалося. Проте під тортурами Єннефер виказала розташування Ґеральта, що дозволило Вільгефорцу підіслати до відьмака найманого вбивцю — напівельфа Шірру. У подальшому Єннефер було багаторазово піддано тортурам, доки її не врятували Ґеральт та Цірі. Брала участь у фінальній битві в цитаделі Стігга, проте місяці проведені в темниці та жахливі тортури не дозволили їй використати всю свою магічну силу, саме тому вирішальну роль у битві з Вільгефорцем зіграв саме Ґеральт.

Після порятунку з цитаделі, Ложа наказала Єннефер негайно привести Цірі на засідання. На цьому засіданні повинна була вирішитись доля Цірілли — вона мусила стати наложницею принца Танкреда, сина короля Ковіра. Після довгого обговорення Цірі було дозволено попрощатися з Ґеральтом в Рівії, куди вона відправилась у супроводі Єннефер та Трісс Мерігольд. У момент їх прибуття, в Рівії бушував погром. Єннефер разом з Трісс зупинили погром закляттям, проте витратила на це багато енергії.

Намагаючись вилікувати смертельну рану Ґеральта, Єннефер сама знепритомніла. Цірі за допомогою єдинорога Іуарраквакса привезла їх обох в інший світ, в якому Ґеральт та Єннефер залишаються жити на момент закінчення дії саги.

Зовнішність та характерРедагувати

Єннефер постає жінкою надзвичайної краси (розкішне хвилясте волосся кольору воронячого крила, струнка фігура). На шиї носить обсидіанову зірку, що є сильним магічним артефактом.

Єннефер розумна, цинічна й владна, але водночас жіночна та здатна на сильну любов. У книзі «Час погорди» згадується, що Єннефер користується гламарією — еліксиром краси. У неї було добре серце — вона врятувала сім'ю банкіра-низушка під час одного з погромів у Венґерберзі.

Серед предків Єннефер за материнською лінією були ельфи, в тому числі — ельфійські чародійки. Можливо, цим і пояснюється доволі високий рівень її магічних здібностей (Єннефер була членом Ради Ордена Магів аж до її розпуску після Танеддського бунту).[4]

Участь в сюжетіРедагувати

Вперше Єннефер з'являється в розповіді «Останнє бажання» та діє протягом всієї саги.

У розповіді «Щось закінчується, щось починається», котра, за словами автора, є не «альтернативним фіналом» саги, а жартом, написаним на прохання фан-клубу,[5] описується весілля Єннефер та Ґеральта.

Єннефер в похідних творахРедагувати

  • 2001 — 130-хвилинний фільм «Відьмак», режисер Марек Бродський (польська кінокомпанія Heritage Films). Фільм змонтований з матеріалів телесеріалу 2002 року.
  • 2002 — 13-серійний телесеріал «Відьмак», режисер Марек Бродський (польська кінокомпанія Heritage Films).
  • 2020 — 8-серійний телесеріал «Відьмак», режисери Томаш Багінський та Алік Сахаров (американська кінокомпанія Netflix).

ПриміткиРедагувати

Використана літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати