Браунсберзька єзуїтська колегія
Браунсбе́рзька єзуї́тська коле́гія — у 1565—1773 роках навчальний заклад Товариства Ісуса в місті Браунсберг, Вармійське князівство, Пруссія (сучасне Бранево, Польща). Заснований кардиналом Станіславом Гозієм. Інша назва — Го́зієва коле́гія (лат. Collegium Hosianum). Була одним із найбільших єзуїтських навчальних закладів, найважливішим центром Контрреформації та підготовки католицького кліру у Східній Європі. Розпущена за рішенням прусського уряду; 1780 року відновлена як Академічна гімназія (лат. Gymnasium Academicum), що з 1818 року звалася Гозієвським ліцеєм (лат. Lyceum Hosianum), а з 1912 року отримала статус державної академії.
| ліцей | ||||
| Браунсберзька єзуїтська колегія | ||||
 | ||||
| 54°22′53.770008100005″ пн. ш. 19°49′20.780004100003″ сх. д. / 54.38160° пн. ш. 19.82244° сх. д. | ||||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто | Бранево | |||
| Засновано | 1564[1] | |||
| Випускники | Категорія:Випускники і студенти Браунсберзької єзуїтської колегії | |||
 | ||||
 Браунсберзька єзуїтська колегія у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.Браунсберзька колегія вирізнялася з-поміж інших єзуїтських шкіл, що були в Європі, обсягом навчальних предметів, які у ній викладалися. З 1566 року тут, окрім звичних дисциплін, навчали німецької мови, математики, співу та діалектики. Після відкриття Єпархіальної та Папської семінарії було впроваджено деякі богословські дисципліни, а у 1592 — філософські, які стали ознакою високого освітнього рівня закладу.
Колегія мала міжнародний статус. Окрім німецьких студентів, тут навчалися студенти з усієї Європи. Переважно це були поляки, починаючи з 1580 року завдяки старанням Антоніо Поссевіно — шведи та русини (українці, білоруси). У Браунсберзькій колегії навчалися представники єпископату Української греко-католицької церкви періоду XVI—XVIII ст.: три митрополити і 16 єпископів, а також семеро протоархимандритів Василіянського Чину.[2]
Видатні особи
ред.Професори
ред.- Павел Бокша, ректор у 1597—1599 роках
- Ян Ґружевський, професор філософії в 1613—1614 роках
- Шимон Пруський, префект студій у 1613—1615 роках
- Тобіаш Арент, ректор у 1690—1693 роках
- Карл Веєрштрас (1815–1897), професор математики в 1848—1856 роках
Студенти
ред.- Рафаїл (Корсак) — протоархимандрит Василіянського Чину (1626—1640), митрополит Київської унійної митрополії (1637—1640)
- Гавриїл (Коленда) — протоархимандрит Василіянського Чину (1667—1674), митрополит Київської унійної митрополії (1665—1674)
- Пилип (Володкович) — митрополит Київської унійної митрополії (1762—1778)
- Маркіян (Білозор) — архієпископ Полоцький (1697—1707)
- Венедикт (Глинський) — єпископ Володимирський і Берестейський (1666—1679)
- Атанасій (Пакоста) — єпископ Холмський і Белзький (1619—1625)
- Прокіп (Хмельовський) — єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяноцький (1652—1664)
- Андрій Кваснинський-Злотий — архієпископ Смоленський (1640—1654)
- Юрій (Малеєвський) — архієпископ Смоленський (1690—1696)
- Полікарп (Мигуневич) — протоархимандрит Василіянського Чину (1743—1747), архієпископ-номінат Смоленський
- Пахомій (Война-Оранський) — єпископ Пінський і Турівський (1637—1653)
- Павло (Овлучинський) — єпископ-коад'ютор Перемишльський, Самбірський і Сяноцький (1637—1649)
- Михайло (Пашковський) — архієпископ Смоленський (1666—1670)
- Сильвестр (Пешкевич) — архієпископ Полоцький і Вітебський (1710—1714)
- Митрофан (Соколинський–Друцький) — архієпископ Смоленський (1671—1690)
- Лаврентій (Соколинський-Друцький) — архієпископ Смоленський (1719—1727)
- Яків (Суша) — протоархимандрит Василіянського Чину (1661—1666), єпископ Холмський і Белзький (1652—1687)
- Пилип (Шумборський) — єпископ Холмський і Белзький (1830—1851)
- Михайло (Тарновський-Ґротус) — архієпископ Смоленський (1714—1718)
- Антоній (Томилович-Лебецький) — протоархимандрит Василіянського Чину (1730—1736), архієпископ Смоленський (1736—1745)
- Антонін (Жолкевський) — єпископ Пінський і Турівський (1697—1702)
- Стефан Мартишкевич-Бусинський — протоархимандрит Василіянського Чину (1679—1686)
- Йосиф Моргулець — протоархимандрит Василіянського Чину (1780—1786)
- Йосиф Пєткевич — протоархимандрит Василіянського Чину (1686—1690)
- Онуфрій Братковський — Унівський архимандрит (1773—1790)
- Теодосій Ґойжевський — архимандрит Дерманського монастиря (1793—1821)
- Ян-Юрій Радзивілл — князь, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського часів Речі Посполитої
- Ян Казимир Сапега — великий гетьман литовський та урядник Речі Посполитої
- Конрад Цузе — винахідник комп'ютерів
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Collegium-Hosianum;3887320.html
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 30. (англ.)
Джерела
ред.- Brunsberg, Brunsberga, Brunsberk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 387. (пол.) — S. 387—388. (пол.)
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браунсберзька єзуїтська колегія