Єзерищенський замок
Єзерищенський замок (біл. Езярышчанскі замак, Азярышчанскі замак) — дерев'яно-земляне оборонне укріплення на околиці колишнього містечка Єзерище Великого Князівства Литовського (нині в Городоцькому районі Вітебської області, на півночі Білорусі). Існував в XIV-XVII століттях.
Єзерищенський замок | |
---|---|
55°50′39″ пн. ш. 30°01′32″ сх. д. / 55.84417° пн. ш. 30.02556° сх. д.Координати: 55°50′39″ пн. ш. 30°01′32″ сх. д. / 55.84417° пн. ш. 30.02556° сх. д. | |
Статус | Державний історичний музей-заповідник |
Країна | ![]() |
Розташування | Вітебська область, Городоцький район, острів на оз. Єзерище за 3 км від смт Єзерище |
Матеріал | дерево, камінь, земля |
Перша згадка | XIV століття |
Стан | зруйнований |
![]() |
Опис
ред.Замок був збудований за 3 км на схід від сучасного міського селища Єзерище, на півострові озера Єзерище, на північ від села Містечко. Мав чотирикутну форму із розмірами сторін 100×120 м. Був оточений земляними валами (заввишки 2-4 м), із 3 вежами (діаметром близько 15 м) та ровом, який відокремлював замок від решти частини півострова і стародавнього містечка. Із східної і північної сторін ці вали ще збереглися. Добре видно місця, де були розташовані вежі. Під час паводків і повеней низька частина півострова заливалася водою і замок перетворювався на острівну фортецю.[1] У посушливі роки протока пересихає і острів знову стає півостровом. За даними археологічних досліджень, острів був заселений, ще задовго до побудови тут замку. За описами польського хроніста Р. Гейденштейна, замок мав значні укріплення і разом з Полоцьким замком панував «над усім краєм». Це була фортеця на російсько-литовському пограниччі, що прикривала Вітебськ та Полоцьк, захищала внутрішні райони Великого князівства Литовського.
Історія
ред.- XIV-XV століття — ймовірний період побудови замку та відновлення веж.
- 1558-83 — бої під час Лівонської війни.
- 1565 — російське військо під проводом Шереметьєва та Токмакова обложило замок. На допомогу обложеному гарнізону фортеці вітебський воєвода Пац послав загін під керівництвом Снєпорода. Напавши на московські війська останній розгромив їх і вважаючи свою місію виконаною повернувся до Вітебська. Противник же зібравши всі залишки армії, напав на замок і в кривавій різанині знищив всіх захисників. Згоріла і фортеця. Але потім була відбудована відповідно до указу Івана IV Грозного.
- 1579 — війська короля об'єднаної польсько-литовської держави Речі Посполитої Стефана Баторія взяли Езерище. Під час штурму замок згорів, але за наказом короля був відбудований.
- На початку XVII століття в замку знову сталася пожежа і всі укріплення знову згоріли.
- 1616 — замок знову був відновлений єзерищенським старостою, князем К. Соколинським за наказом короля Сигізмунда III Вази.
- У серпні 1654 замок знову був захоплений та зруйнований російськими військами на чолі із воєводою С. Стрешневим. Збереглися лише залишки валів.
Археологічні дослідження
ред.У 1950 році замчище було обстежене археологом Л. В. Алексєєвим. 1971 року археолог Г. В. Штих виконав план замчища і зробив шурф (2х2 м). 1979 року археолог В. М. Левко провела розкопки на площі 100 м² і прорізку південної вежі з валом. Дослідження показало, що висота насипу від центру до основи 6 м., радіус — 12 м., ядро початкового валу виконано із щільної яскраво-червоної глини, висота 1,5 м. Вал та насип під основою вежі розділялися ровом завглибшки 0,8-1 м. На майданчику, що був основою вежі, виявлений фрагмент (близько 1 м.) із суміші глини, піску, гравію і дрібних каменів. Вище нього залягав прошарок тьмяного забарвлення із вугілля та попелу. Над ним зафіксовані залишки дерев'яних конструкцій, перекритих культурним шаром товщиною близько 1 м, де знаходився пізніший фундамент вежі, складений із 2 ярусів великих валунів. Знайдена кераміка свідчить, що побудова і відновлення веж замку належить до XIV-XV століть. Це підтверджується письмовими згадками, згідно із якими в XIV столітті існувала Озерищенська волость із центром у містечку Озерищи (нині Єзерище). Замок, ймовірно, був побудований для захисту населення прикордонної волості. При розкопці на південній околиці городища біля валу культурний шар має товщину 0,15-0,4 м. У материковому шарі виявлено багато ям, заповнених попелом та шлаком. Більшість кераміки належить до XIV-XV століть. Вона близька за формою і орнаментом до матеріалів із Орешка та Пскова, датованих тим же часом. Одиничні знахідки XVI-XVII століть (поливана кераміка, кахель) свідчать, що в цей період замок використовувався населенням як сховище під час військових дій. Частина кераміки належить до 3-ї чверті I-го тисячоліття та до VIII-X століть, що підтверджує існування тут поселення до побудови замку.
Примітки
ред.- ↑ Після побудови у 1959 році на річці Оболь, що витікає із озера Єзерище, гідроелектростанції, рівень води в озері піднявся і рештки замку опинилися на острові.
Джерела
ред.- Брэжго Б. Замкі Віцебшчыны / / Б. Брэжго. — Вільня : Друкарня Я. Левіна, 1933. — 38 с. (біл.)
- Ляўко В. Азярышчанскі замак / Вольга Ляўко // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: У 2 т. Т. 1: А — К / Рэдкал: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — 2-е выданне. — Мн.: БелЭн, 2007. — 688 с.: іл. — С. 210. — ISBN 978-985-11-0393-1. (біл.)
- Ляўко В. М. Езярышчанскі замак / В. М. Ляўко // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.]. Т. 1: А — К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492, [1] c. — С. 331. — ISBN 978-985-11-0354-2. (біл.)
- Ляўко В. М. Замак Езярышча / В. М. Ляўко // Помнікі мастацкай культуры Беларусі: Новыя даследаванні: Зборнік артыкулаў / Акадэмія навук БССР, Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэд. С. В. Марцэлеў. — Мн.: Навука і тэхніка, 1989. — 204 с.: іл. — С. 180 — 183. — ISBN 5-343-00290-0. (біл.)
Посилання
ред.- Наш край. Езерище [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аркуш карти N-36-1 Межа. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1985 р. (рос.)