Відкрити головне меню

Іван Григорович Єдунов (рос. Иван Григорьевич Едунов; 21 січня 1924 — 5 грудня 1988) — у роки німецько-радянської війни стрілець-розвідник взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу ( 1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше гвардії майор.

Іван Григорович Єдунов
Иван Григорьевич Едунов
Єдунов Іван Григорович Герой Радянського Союзу.jpg
Народження 21 січня 1924(1924-01-21)
с. Дади, зараз Атяшевського району, Мордовія
Смерть 5 грудня 1988(1988-12-05) (64 роки)
м. Тула
Поховання Тула
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ стрілецькі війська
Роки служби 1942—1955
Партія КПРС
Звання гвардії CCCP army Rank major infobox.svg Майор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Битва за Дніпро
Битва за Київ (1943)
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 21 січня 1924 року в с. Дади, зараз Атяшевський район, Мордовія. Закінчив 9 класів школи і ФЗУ в м. Владивосток, працював слюсарем.

В Червоній Армії з 1942 року. З квітня 1943 року Єдунов став розвідником взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився І. Г. Єдунов при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В нагородному листі командир 212-го гвардійського стрілецького полку гвардії полковник Борисов М. С. написав, що в ніч з 21 на 22 вересня 1943 року Єдунов у складі розвідвзводу гвардії лейтенанта Полякова В. Х. переправився через Дніпро в районі сіл Козаровичі — Литвинівка. Ворог виявив розвідників, але вони прийняли нерівний бій та, здобувши цінні відомості про розташування противника в місці форсування Дніпра частинами 75-ї гвардійської стрілецької дивізії, повернулися в дивізію. Єдунов діяв сміливо, рішуче і відважно[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Єдунову Івану Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].

Після війни Єдунов продовжив службу в армії. В 1946 році закінчив Тульське військове збройно-технічне училище[4]. З 1955 року гвардії майор Єдунов в запасі.

Жив і працював у м. Тула. Помер 5 грудня 1988 року.

НагородиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

  • Ім'я Героя носить одна з вулиць м. Тула.
  • Імя Єдунова І. Г. увічнено на стелі у сквері туляків-героїв в м. Тула.
  • На будинку № 22 у Промисловому проїзді м. Тули, де жив Герой, встановлено меморіальну дошку.

ПриміткиРедагувати

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite ЦАМО — фонд 33, оп. 793756, д. 15, запись 150010170, стр. 171(рос.)
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
  4. Тульский артиллерийский инженерный институт Архівовано 6 грудень 2013 у Wayback Machine.(рос.)

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)