Відкрити головне меню

Борисов Михайло Семенович (21 січня 1904 — 9 лютого 1944) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії полковник[1].

Борисов Михайло Семенович
Борисов Михайло Семенович Герой Радянського Союзу.jpg
Народження 21 січня 1904(1904-01-21)
с. Барське-Рикіно, зараз Володимирська область, РФ
Смерть 9 лютого 1944(1944-02-09) (40 років)
біля м. Калинковичі, Гомельська область, Білорусь
Поховання Калинковичі
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ стрілецькі війська
Освіта Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військd
Роки служби 1923–1943
Партія КПРС
Звання гвардії полковник
Командування 212-м гвардійським стрілецькимо полком 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна Сталінградська битва — Битва на Курській дузі — Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Орден «Знак Пошани» Медалі

БіографіяРедагувати

Народився 8 (21) січня 1904 року у с. Барське-Рикіно, зараз Володимирська область РФ в родині селянина. Закінчив 4 класи школи, в 12 років почав працювати на фабриці В.Ф.Демидова в селі Ярцево (зараз місто В'язники).

У Червоній Армії з жовтня 1923 року. В 1926 році закінчив Саратовську піхотну школу. Служив у Прикордонних військах командиром взводу, помічником начальника і начальником прикордонної застави, командиром дивізіону, начальником полкової школи. В 1936 році закінчив вечірній факультет Військової академії ім. Фрунзе.

З вересня 1941 року на посаді заступника командира полку командує 90-м стрілецьким полком 95-ї стрілецької дивізії (2-го формування), яка брала активну участь в обороні Сталінграду. По закінченні боїв у Сталінграді командир 95-ї стрілецької дивізії полковник Василь Горишній в представленні до нагороди підполковника Борисова М. С. орденом Червоного Прапора написав, що як командир полку, він проявив особисту мужність і хоробрість, безпосередньо в бойових лавах керував відбиттям атак противника. 18 вересня 1942 року полк зходу, без підтримки атрилерії, захопив північні і північно-східні схили Мамаєвого кургану і утримав їх, відбиваючи чисельні контратаки. Під час боїв у районі заводу «Барикади» утримував позиції, а потім перейшов в атаку і заволодів дев'ятьма вулицями[2].

За оборону Сталінграда 95-й стрілецькій дивізії було присвоєно найменування гвардейской, вона стала 75-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а 90-й стрілецький полк став 212-м гвардійським стрілецьким полком.

У битва на Курській дузі 212-й гвардійський стрілецький полк під командуванням гвардії підполковника Борисова відбивав наступ німецьких військ в районі Понирі-Ольховатка. Протягом 6 і 7 липня 1943 року полк знищив 34 танки противника, відбивши чотири масовані атаки втримав свої позиції[3], а в подальшому перейшов в наступ.

Наказом по 13-й Армії Центрального фронту № 136/н від 24.08.1943 р. М. С. Борисов був нагороджений орденом Червоної Зірки[4].

Гвардії полковник Борисов особливо відзначився в форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва, в боях при захопленні і утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка і Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В нагородному листі командир 75-ї гвардійської стрілецької дивізії генерал-майор Горишній В. А. відзначив його героїзм, рішучість і відвагу, в результаті чого 23.09.1943 року к 6.00, використовуючи підручні засоби, 6-та рота 212-го полку форсувала Дніпро південніше села Глібівка і окопалася. В 7.15 того ж числа рота захопила пароплав з баржею, забезпечивши переправу частин полку на плацдарм. З 14.00 полк повів наступ на Ясногородку. Протягом дня полк відбив 8 контратак противника силою до батальйону кожна, наступного дня ще 6 контратак, підтримуваних артилерією, мінометним вогнем і танками. Форсуванням Дніпра і закріпленім на його правому березі Борисов забезпечив переправу інших частин дивізії на плацдарм[5].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії полковнику Борисову Михайлу Семеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[6].

Михайло Борисов загинув у бою за визволення Білорусі 9 лютого 1944 року біля м. Калинковичі. Похований у братській могилі воїнів 75-ї гвардійської стрілецької дивізії в м. Калинковичі.

НагородиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

  • Ім'ям Михайла Семеновича Борисова названо провулок в м. Калинковичі.
  • Ім'я Героя увічнено на Алеї Слави біля Вічного вогню у м. В'язники.
  • В селі Станки В'язниковського району Володимирської области РФ ім'ям Борисова названо школу і встановлено меморіальну дошку.

ПриміткиРедагувати

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травень 2019] Фонд 33. — Оп.682525, д.190, запись 4010300, стр. 19 (рос.)
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травень 2019] Фонд 33. - Оп.682526, д.674, запись 16432445, стр. 28 (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травень 2019] Фонд 33. — Оп.682526, д. 674, запис 16432445. С. 3 (рос.)
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липень 2012 у WebCite - Фонд 33. - Оп.793756, д.6, запись 150003390, стр. 439 (рос.)
  6. http://www.podvignaroda.mil.ru/ — Архівовано 29 липень 2012 у WebCite Фонд 33. — Оп.682525, д.48, запись 12057300 (рос.)

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и исправл. — Минск: Гл.ред. Белорус.сов.энцикл., 1984 (рос.)
  • О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз.(рос.)
  • Нагорный А. Ф., Травкин В. В. Владимирцы — Герои Советского Союза. — Владимир. — 1964 (рос.)