Єдиний національний рух (груз. ერთიანი ნაციონალური მოძრაობა, Ертиані націоналурі модзраоба) — колишня провідна правоцентристська партія і найбільша опозиційна сила Грузії. Протягом 2004 — 2012 років була панівною партією в країні, однак після поразки на виборах 2012 року вона втратила більшість у парламенті. 12 січня 2017 року в ЄНР стався розкол, унаслідок чого з неї вийшов 21 депутат на чолі з Ґіґі Уґулавою, які заснували власну партію «Європейська Грузія».

Єдиний національний рух

ერთიანი ნაციონალური მოძრაობა
Країна  Грузія
Голова партії Мелія Никанор Анзорович
Засновник Саакашвілі Міхеїл Ніколозович
Дата заснування жовтень 2001
Штаб-квартира Тбілісі
Ідеологія ліберальний консерватизм, ліберальний націоналізм
проєвропеїзм
Союзники та блоки Міжнародний демократичний союз
Європейська народна партія (спостерігач)
Кількість членів  350 000[1]
Офіційний сайт unm.ge

Історія ред.

ЄНР створив у жовтні 2001 року Міхеїл Саакашвілі. Після парламентських виборів 2012 року вона є основною опозиційною партією.

Ідеологія ред.

Це реформаторська партія, що виступає за вступ до НАТО і ЄС і за відновлення контролю Тбілісі над теренами сепаратистських самопроголошених Абхазії і Південної Осетії.

Лідери ЄНР визначають самих себе як ліберал-консерваторів, у вересні 2007 партія стала спостерігачем у правоцентристській Європейській народній партії.

Її політична ідеологія змістилась з лівоцентристської до правоцентристської після Революції Троянд і поєднує політичний, економічний і культурний лібералізм із державним націоналізмом. Також до пріоритетів партії належать: покращення соціальної допомоги бідним — головній електоральній базі партії; боротьба з корупцією і полегшення умов підприємництва.

Участь у виборах ред.

Парламентські вибори 2008 та 2012 ред.

На парламентських виборах 2008 року ЄНР набрав 59,1 % голосів виборців. Однак на виборах 2012 року вони впали до 40,3 %, ставши другою за величиною партією в парламенті після «Грузинської мрії». Після виборів 2012 року ЄНР втратив кількох членів своєї фракції у парламенті, які перейшли до інших фракцій.[2][2]

Парламентські вибори 2020 ред.

Під час парламентської виборчої кампанії партію Єдиний національний рух консультувала команда українського Інституту когнітивного моделювання щодо соціальних технологій і діджитал-стратегії.[3] ЄНР набрав біля 27 % голосів виборців, отримавши 36 депутатів зі 150 у парламенті Грузії.[4][5][6]

Вибори Лідер Голоси % Місця +/– Місце Уряд
2003 Міхеіл Саакашвілі 345,197 18.1
32 / 150
32 3-є Ні
2004 Ніно Бурджанадзе 1,027,070 67.0
135 / 150
103 1-ше Так
2008 Давид Бакрадзе 1,050,237 59.18
119 / 150
16 1-ше Так
2012 Іване Мерабішвілі 873,233 40.34
65 / 150
54 2-е Ні
2016 Давид Бакрадзе 477,143 27.11
27 / 150
38 2-е Ні
2020 Міхеіл Саакашвілі 523,127 27.18
36 / 150
9 2-е Ні

Місцеві вибори ред.

На місцевих виборах у Грузії, що відбулися 30 травня 2010 ЄНР здобула близько 66 % виборців[7].

Примітки ред.

  1. http://www.kavkaz-uzel.ru/articles/169399/
  2. а б Georgia: Proposed Reform Could Tilt Electoral Field Toward Incumbents | Eurasianet. eurasianet.org (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  3. Інститут когнітивного моделювання консультує грузинську партію Єдиний національний рух. ФАКТИ ICTV (укр.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  4. Welle (www.dw.com), Deutsche. На выборах в Грузии побеждает правящая партия, оппозиция готовит митинг | DW | 01.11.2020. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  5. Правящая партия получила 90 из 120 мандатов в парламенте Грузии. www.kommersant.ru (рос.). 3 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  6. Вибори у Грузії: спроба зайти в ту саму річку втретє, або Саакашвілі залишається з нами. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
  7. Georgia's Ruling Party Wins Local Elections, Radio Free Europe, 2 червня 2010. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 12 серпня 2011.

Посилання ред.