Відкрити головне меню

Ні́но Анзо́рівна Бурджана́дзе (груз. ნინო ბურჯანაძე; нар. 16 липня 1964, Кутаїсі, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський політик. У період із 23 листопада 2003 по 25 січня 2004 року була виконувачем обов'язків президента Грузії, 28 березня 2004 року обрана головою грузинського парламенту. Очільниця політичної партії «Демократичний рух — Єдина Грузія».

Ніно Бурджанадзе
груз. ნინო ბურჯანაძე
Ніно Бурджанадзе

Час на посаді:
9 листопада 2001 — 7 червня 2008
ПопередникЗураб Жванія
НаступникДавид Бакрадзе

Час на посаді:
23 листопада 2003 — 25 січня 2004
ПопередникЕдуард Шеварднадзе
НаступникМіхеіл Саакашвілі

Народилася16 липня 1964(1964-07-16) (55 років)
Кутаїсі, Грузинська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Грузія Грузія
Національністьгрузинка
Політична партіяДемократичний рух — Єдина Грузія
ЧоловікБадрі Біцадзе

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Має вчене звання професора з міжнародного права.

ЖиттєписРедагувати

Батьком Ніно Бурджанадзе є Анзор Бурджанадзе. Вона закінчила факультет права Тбіліського державного університету, та навчалась у Московському державному університеті в 19861989. Закінчила його із ступенем кандидата міжнародного права в 1990 р. Починаючи з 1991 р. була асоційованим професором факультету міжнародного права Тбіліського державного університету.

Підтримка анексії Криму РосієюРедагувати

16 квітня 2015 р. Бурджанадзе заявила в ефірі телеканалу «Імеді»:

Факт, що Крим сьогодні є частиною Росії і більше ніколи він не стане частиною України. Українська влада при певному потуранні Заходу допустила радикальні і принципові помилки, наслідком яких стали події, що розгорнулися в Криму. Сьогодні факт, що міжнародне співтовариство взагалі забуло про Крим <…> це факт, що більше жодна держава не говорить про Крим.[1][2]

Вона також вважає кримський «референдум» 2014 року легітимним і що в ньому начебто взяли участь 93 % жителів[3].

Відгуки про діяльність Н. БурджанадзеРедагувати

Ніно Бурджанадзе — національний зрадник, яка всі коридори російські виходила, скаржачись на Грузію. Вона не погребувала з'явитися в країну, яка є окупантом Грузії. Це все одно, що якби хтось із англійських політиків під час Другої світової війни поїхав у Берлін, щоб Гітлеру скаржитися на Черчілля[4][5]

ВиноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати