Красносільське (Ніжинський район)

село Красносільське
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Громада	Комарівська сільська громада
Облікова картка	Картка ВР
Основні дані
Засноване	XVII століття
Населення	794 мешканці
Площа	3 км²
Поштовий індекс	16443
Телефонний код	+380 4653
Географічні дані
Географічні координати	51°12′00″ пн. ш. 32°06′36″ сх. д. / 51.20000° пн. ш. 32.11000° сх. д.Координати: 51°12′00″ пн. ш. 32°06′36″ сх. д. / 51.20000° пн. ш. 32.11000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	126 м
Відстань до; районного центру	30 км
Місцева влада
Адреса ради	16442, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Комарівка, вул. Соборна, буд. 4
Карта
	Красносільське
	Красносільське
Мапа
	Красносільське у Вікісховищі

Красносі́льське (до 1949 року — Євлашівка) — село у Борзнянському районі Чернігівської області України. До 2016 центр Красносільської сільської ради. Населення — 794 особи (2012 рік)^[1].

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Красносільське.

Географія ред.

Село розташоване на заході району, за 30 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 31 км^[2]) та за 14 км від залізничної станції Крути. Висота над рівнем моря — 126 м^[3].

Історія ред.

Євлашівка згадується в історичних джерелах з першої половини XVII століття.

Під час революції 1905—1907 років в Євлашівці відбувся виступ селян під керівництвом матроса-балтійця В. Г. Євтушенко.

До Другої Світової війни село входило до складу Ніжинського району Чернігівської області. Село постраждало внаслідок голодомору 1932—1933 років, організованого урядом СРСР. Список мешканців села Євлашівка (колишня назва села) — жертв комуністичного терору голодом — міститься у Національній книзі пам'яті жертв голодомору в Україні.

353 євлашівці брали участь у Другій світовій війні, 200 з них нагороджені орденами і медалями СРСР, 203 — загинули. Уродженецю Евлашівки Івану Красносільському, який загинув 7 листопада 1941 року поблизу села Дуванкой на підступах до Севастополя, посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу. На честь воїнів-односельців, полеглих у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, у селі споруджено обеліск Слави. Споруджені пам'ятники на і братських могилах 148 воїнів, які віддали життя при визволенні села, перетвореного німецькими військами на потужний опорний пункт на підступах до Ніжина.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «13-річчя Жовтня», за яким було закріплено 3236 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2053 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

У селі є школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниці, відділення зв'язку.

У відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч підписав розпорядження згідно якого вулиця селища Червона була перейменована на вул. Богдана Хмельницького^[4].