Ветлина

(Перенаправлено з Wetlina)

Ветли́на (пол. Wetlina) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Належить до прадавньої етнічної української території. Населення — 301 особа (2011[1]).

Село
Ветлина
пол. Wetlina
Церква Царя Христа
арх. Яків Рудницький
(побудована між 1913 та 1928 рр,
зруйнована у 1950 р.)

Координати 49°08′35″ пн. ш. 22°29′04″ сх. д. / 49.14333000002777396° пн. ш. 22.484720000027778042° сх. д. / 49.14333000002777396; 22.484720000027778042Координати: 49°08′35″ пн. ш. 22°29′04″ сх. д. / 49.14333000002777396° пн. ш. 22.484720000027778042° сх. д. / 49.14333000002777396; 22.484720000027778042

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Межує з

сусідні нас. пункти
Затварниця
Смерек Береги Горішні
Збой Нова Седлиця
Перша згадка 1553
Географічна зона Буковський Верх
Водойма Ветлінаd
Населення 301 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-608
Автомобільний код RLS
SIMC 0347927
GeoNames 755991
OSM r6315811  ·R
Ветлина. Карта розташування: Польща
Ветлина
Ветлина
Ветлина (Польща)
Ветлина. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Ветлина
Ветлина
Ветлина (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Село розташоване над потоком Ветлина, на кордоні Тиснянсько-Вітлинського ландшафтного парку і Бещадського національного парку, на воєводській дорозі 897. Із заходу і півдня село знаходиться в оточенні гірських піків — Яворник, Папортна (1198 м), з півночі простягається Полонина Ветлинська з піком Рох (Бещадський) (1255 м).

Історія

ред.

Назва походить від слова «ветлина» — одного з найменувань верби білої.

Ймовірно, поселення існувало ще раніше згадки в документах на праві руському.

Уперше згадується в документі 1553 року, власник Петро Кміта Собенський (Piotr Kmita Sobieński), а після його смерті — бездітна вдова його Барбара Кміта (Barbara Kmita). Після її смерті в 1580 р. власність переходить до її брата Станіслава Гербурта (Stanisław Herburt).

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Населення

ред.

З 1772 р. до 1918 року в складі Австро-Угорщини.

Згідно кадастрових документів у 1785 році село населяло 604 греко-католики, 16 римо-католиків і 19 юдеїв. Селу належало 60,57 км² земель.

  • 1840 — 604 греко-католики.
  • 1859 — 724 греко-католики.
  • 1879 — 743 греко-католики.
  • 1881 — 819 мешканців, село у власності Станіслава Конарського (Stanisława hr. Konarskiego).
  • 1899 — 949 греко-католиків.
  • 1926 — 866 греко-католиків.
  • 1936 — 1015 греко-католиків.

Парафія належала до Балигородського (з 1924 року до Тіснянського) деканату Перемиської єпархії.

25 вересня 1944 р. село було окуповане радянськими військами[2]. До 1945—1947 рр. село населяли бойки.

У період між 1945 і 1947 роками в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянськими військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, в 1947 році під час операції «Вісла» були перевезені на територію північної Польщі. Село практично припинило існування і було знову заселене в кінці 50-х — на початку 60-х рр. XX ст., переважно робітниками лісогосподарської галузі, на 2004 р. — 307 осіб.

Церкви села

ред.
 
Давня церква св. Димитрія та дзвіниця
на фоні будівництва храму Царя Христа
  • Відома церква Св. Великомученика Дмитра, дерев'яна, побудована в 1786 р., розміром приблизно 22 × 8,5 метра, тридільна. Розібрана в 1928 р.
  • Мурована кам'яна церква Христа Царя почала будуватися до 1914 р. біля старої. Будівництво завершене в 1928 р. Ця мурована церква була однією із найбільших в Карпатах — п'ятикупольна хрестоподібна. Проєкт виконав архітектор Яків Рудницький[3]. У плані мала форму хреста 60 × 40 метрів. 7 червня 1946 р. сільський парох о. Василь Бужко був побитий прикладами карабінів солдатами KBW (військо спецпризначення комуністичної Польщі) і разом із мешканцями насильно переселений в СРСР. Ще влітку 1946 року під час жнив польські селяни спали в церкві на сіні. Після закінчення жнив, сіно було підпалене і церква обгоріла. Згодом була підірвана в 1950 р. Тепер на її місці стоїть римо-католицький костел. У Музеї Ікон в м. Сянік зберігається ікона XVIII ст. з місцевої церкви[4]. Церква мала дерев'яну дзвіницю на захід від основної будівлі. Зараз не існує. Парафіяльний цвинтар теж повністю знищений. Збереглися тільки декілька старих лип.

Демографія

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 156 22 112 22
Жінки 145 23 88 34
Разом 301 45 200 56

Примітки

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ветлина

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2 січня 2015.
  3. Дрібні оголошення // Діло. — 1927. — 13 травня. — № 104 (11072). — С. 4.
  4. Klasztor OO. Bernardynów w Wetlinie *. www.bernardyni.ofm.pl. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

ред.

Посилання

ред.