Перегузня

рід ссавців
(Перенаправлено з Vormela)

Перегузня (Vormela Blasius, 1884) — рід хижих ссавців родини мустелових (Mustelidae). Згідно з Fossilworks, окрім сучасного виду (Vormela peregusna) рід містить викопного Vormela beremendensis Pertényi 1864 (syn. Vormela petenyii Kretzoi, 1942).

Перегузня
Період існування: пліоценнаш час
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Мустелові (Mustelidae)
Підродина: Ictonychinae
Рід: Перегузня (Vormela)
Blasius, 1884
Види
Вікісховище: Vormela

Перегузня беремендська (V. beremendensis) (від угорського села Beremend) розглядається як безпосередній попередник V. peregusna, якого він дуже нагадує як за розмірами, так і за морфологією зубів. Зазначається, що голова дещо вужча у викопного виду. Вид відомий з п'яченського ярусу, віллафранкського ярусу й раннього середнього плейстоцену в Угорщині та Польщі. Ймовірно перегузня беремендська як і її живий нащадок, була степовою твариною, яка полювала на рийних гризунів.

Походження роду Vormela остаточно невизначене. Найімовірніше, роди Ictonyx, †Baranogale і Vormela еволюціонували від спільного предка порівняно пізно у третинному періоді[1].

Таксономія

ред.

Перегузня — найбільш відокремлений рід тхорів у складі фауни України (і загалом Європи), якого запропоновано разом з африканськими родами Zorilla, Poecilictis, Poecilogale виокремити у підродину Zorillinae (Абелєнцев, 1968) з типовим родом Zorilla Goeffroy, 1826 (=Ictonyx Kaup). Надалі перегузню віднесли до триби Ictonychini Pocock, 1922 (Павлинов, Россолимо, 1987) або триби Zorillini (Аристов, Барышников, 2001) у склад підродини Mustelinae (Загороднюк, 2001, Аристов, Барышников, 2001, Wilson, Reeder, 2005) і тепер — у склад підродини Ictonychinae Pocock, 1921 (Nascimento 2014).

У фауні України і Європи загалом рід представлений одним сучасним видом — перегузня звичайна (Vormela peregusna (Güldenstaedt, 1770)).

Морфологія

ред.

Відмінності перегузні від інших родів тхоревих фауни України і суміжних країн за зовнішньою морфологією пов'язані з унікальним для тхоревих строкатим забарвленням. За морфологією черепа перегузню можна відрізними за таким набором ознак:

1) Розміри середні: CBL 50–65 мм. Крилоподібні кістки не мають вільних відростків, і останні зрощені зі слуховим барабаном кістковою перемичкою. Міжорбітальний проміжок відносно вузький, і мозкова капсула виглядає майже строго ромбоподібною. Нижній хижий зуб (M1) має додатковий горбок на передньо-внутрішній поверхні. Вершина вінцевого відростка нижньої щелепи закруглена.
>>> Vormela

2) Розміри дуже різні: CBL від 30 до 170 мм. Крилоподібні кістки закінчуються вільними відростками, які не зростаються зі слуховим барабаном. Міжорбітальний проміжок широкий, і мозкова капсула має округлий передній край. Нижній хижий зуб (M1) без додаткового горбка на передньо-внутрішній поверхні. Вершина вінцевого відростка нижньої щелепи трикутної форми, гостровершинна.
>>> Meles, Gulo, Martes, Mustela.

Примітки

ред.
  1. Kurtén B. Pleistocene Mammals of Europe. — London and New York : Routledge, 2017. — С. 96, 97. — ISBN 9781351499484. (англ.)

Література

ред.