Вікіпедія

The College Dropout

дебютний альбом Каньє Веста

The College Dropout — дебютний студійний альбом американського репера та продюсера Каньє Веста, випущений 10 лютого 2004 року на лейблах Def Jam Recordings і Roc-A-Fella Records. У роки, що передували релізу, Вест отримав похвалу за свою продюсерську роботу над альбомами таких виконавців, як Jay-Z і Talib Kweli, але зіткнувся з труднощами, коли представники музичної індустрії не сприйняли його як самостійного артиста. Маючи намір продовжити сольну кар'єру, він підписав контракт із звукозаписною компанією Roc-A-Fella та записував альбом протягом чотирьох років, починаючи з 1999 року.

The College Dropout
Студійний альбом
ВиконавецьКаньє Вест
Дата випуску10 лютого 2004
Записаний1999–2003
Жанрхіп-хоп
свідомий хіп-хоп
поп-реп
Тривалість76:13
Моваанглійська
Студія звукозаписуBaseline (Нью-Йорк), Full Time Dreamer (Нью-Йорк), Light @ the End of the Tunnel (Нью-Йорк), Quad (Нью-Йорк), Sony Music (Нью-Йорк), Conway (Лос-Анджелес), Larrabee Sound North (Лос-Анджелес), Digital Insight (Лас-Вегас), Edie Road (Аргайл), The Enterprise (Бербанк), Record Plant (Голлівуд)
ЛейблDef Jam
Roc-A-Fella
ПродюсерКаньє Вест
Хронологія Каньє Вест
Попередній
←
Late Registration
(2005)
Наступний
→
Сингли з The College Dropout
  1. «Through the Wire»
    Випущений: 30 вересня 2003
  2. «Slow Jamz»
    Випущений: 2 грудня 2003
  3. «All Falls Down»
    Випущений: 24 лютого 2004
  4. «Jesus Walks»
    Випущений: 25 травня 2004
  5. «The New Workout Plan»
    Випущений: 31 серпня 2004
Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
Metacritic 87/100[1]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 5/5 зірок[2]
Blender 4/5 зірок[3]
Entertainment Weekly A−[4]
Los Angeles Times 3/4 зірки[5]
Mojo 4/5 зірок[6]
Pitchfork 8.2/10[7]
Rolling Stone 3.5/5 зірок[8]
Spin B+[9]
USA Today 3.5/4 зірки[10]
The Village Voice A[11]

Продакшном The College Dropout в основному займався сам Каньє Вест, і він демонстрував його музичний стиль «бурундука», який використовував прискорені, змінені по висоті вокальні семпли з записів соулу та ритм-енд-блюзу, на додаток до власного програмування ударних Веста, струнного акомпанементу, і госпел хори.

Альбом містить гостьові куплети від Jay-Z, Mos Def, Jamie Foxx, Сайліна Джонсон, Twista, Common, Ludacris та інших. Відрізняючись від панівної на той час гангстерської персони в хіп-хопі, лірика Веста стосується тем сім'ї, самосвідомості, матеріалізму, релігії, расизму та вищої освіти. Альбом рекламувався такими синглами, як «Through the Wire», «Jesus Walks», «All Falls Down», «Slow Jamz» і «The New Workout Plan»[12][13].

Історія створення

ред.

Каньє Вест розпочав свою ранню продюсерську кар’єру в середині 1990-х років, створюючи біти переважно для місцевих виконавців, зрештою розвинувши стиль, який передбачав прискорення вокальних семплів із класичних соул-записів. Згодом він створив і став продюсером для Go-Getters, чиказької реп-групи кінця 1990-х, до складу якої входили він, GLC, Timmy G, Really Doe і Arrowstar[14][15]. Група випустила свій перший і єдиний студійний альбом World Record Holders у 1999 році. Потім Каньє отримав визнання завдяки своєму продюсерському внеску в альбом Jay-Z The Blueprint 2001 року[7]. The Blueprint був названий 252-м найкращим альбомом усіх часів за версією журналу Rolling Stone, а успіх альбому викликав значний інтерес до Каньє Веста як продюсера[16]. Виконуючи функції внутрішнього продюсера для Roc-A-Fella Records, він продюсував альбоми для інших виконавців лейблу, таких як Beanie Sigel, Freeway і Cam'ron. А також він створював хіти для Ludacris, Аліши Кіз, Talib Kweli та Джанет Джексон[7][2][17][18].

Незважаючи на свій успіх як продюсер, Каньє Вест прагнув стати репером, але йому було важко укласти контракт із яким-небдь лейблом[17]. Компанії звукозапису ігнорували його, тому що він не мав образу гангстера, який був домінуючим у мейнстрімі хіп-хопу того часу[19]. Після серії зустрічей з Capitol Records йому врешті-решт відмовили в угоді[20]. За словами керівника Capitol Record Джо Вайнбергера, Каньє майже підписав з ним угоду, але інша особа в компанії переконала президента Capitol цього не робити[20]. Відчайдушно намагаючись утримати Веста від переходу на інший лейбл, тодішній голова лейблу Roc-A-Fella Деймон Деш неохоче підписав Веста на лейбл. Jay-Z, колега Веста та один із його наставників, пізніше зізнався, що Roc-A-Fella спочатку не хотіли підтримувати Веста як репера, стверджуючи, що багато хто бачив у ньому перш за все продюсера, і що він дуже відрізнявся від інших виконавців на лейблі за походженням і стилем[19][21].

23 жовтня 2002 року, Каньє Вест, їдучи додому з каліфорнійської студії звукозапису після пізньої роботи, заснув за кермом і потрапив у автокатастрофу, яка ледь не закінчилася смертю[22]. Аварія залишила його з роздробленою щелепою, наяку довелося накласти дроти. Аварія надихнула Веста: через два тижні після госпіталізації він записав пісню «Through the Wire» із закритою щелепою[22]. Ця пісня розповідає про досвід Каньє після аварії та допомогла закласти основу для його дебютного альбому, оскільки, за словами Веста, «усі найкращі артисти виражали те, через що вони проходили»[23][24]. Він додав, що «альбом був моїми ліками», оскільки робота над ним відволікала його від болю[25]. «Through the Wire» вперше з'явилася на мікстейпі Get Well Soon..., який вийшов у грудні 2002 року[26]. Тоді ж Каньє Вест оголосив, що працює над альбомом під назвою The College Dropout, загальною темою якого було «Приймай свої власні рішення. Не дозволяй суспільству говорити вам: «Це те, що ти повинен зробити»[27].

Запис

ред.

Каньє Вест почав записувати The College Dropout у 1999 році[28]. Запис відбувався на студії Record Plant у Лос-Анджелесі. За словами Джона Монополі, друга, менеджера та ділового партнера Веста, альбом «... [не мав] конкретної дати початку. Він збирав біти роками. Він завжди продюсував їх з наміром стати репером. Тут є біти, які він буквально зберігав для себе роками». Каньє Вест записав більшу частину матеріалу у власній квартирі в Гобокені, Нью-Джерсі. Оскільки це була двокімнатна квартира, Каньє зміг створити домашню студію в одній із кімнат, а свою спальню — в іншій[17][29]. Він приносив у студію рюкзак Louis Vuitton, наповнений старими дисками та демозаписами, створюючи треки менш ніж за п’ятнадцять хвилин за раз. Він записав решту альбому в Лос-Анджелесі, відновлюючись після автомобільної аварії. Коли він завершив роботу над альбомом, він став просочуватися в мережу за кілька місяців до дати виходу[17]. Однак Каньє вирішив скористатися можливістю, щоб переглянути альбом, і The College Dropout був значно реміксований, перемастерований і перероблений перед випуском. Як наслідок, деякі треки, спочатку призначені для альбому, були згодом усунуті, серед них «Keep the Receipt» з Ol' Dirty Bastard, «The Good, the Bad, and the Ugly» з Consequence та оригінальна версія «Homecoming». Каньє Вест ретельно вдосконалив постановку, додавши струнні аранжування, госпел-хори, покращивши програмування барабанів і додавши нові куплети[17]. У своєму особистому блозі в 2009 році Вест заявив, що його найбільше надихнув The Miseducation of Lauryn Hill і він щодня слухав альбом, працюючи над The ​​College Dropout[30].

Каньє Вест закінчив запис приблизно в грудні 2003 року, за словами його старшого кузена та співака Тоні Вільямса, якого репер залучив до роботи за два тижні до кінцевого терміну випуску альбому, щоб додати вокал. Він вразив Веста своїми імпровізаціями на «Spaceship» під час однієї з їхніх спільних поїздок. Пізніше співак розповів про запис The College Dropout на Record Plant: «Я зайшов, зайшов до кабінки, почав наспівувати на «Spaceship» і закінчив її. У той момент він сказав: «Добре, давай, я побачу, що ти робиш у цій пісні». Я думаю, що саме тоді ми зробили «Last Call». Одна пісня за другою, і до кінця вихідних у мене було приблизно п'ять пісень, а потім ми записали «I'll Fly Away»[31]. У січні 2020 року в інтерв’ю GQ Каньє Вест розповів, що близько 30–40 відсотків альбому було записано на Roland VS-1680[32].

Композиція

ред.

The College Dropout сильно відрізнявся від домінуючого на той час образу гангстера в хіп-хопі на користь більш різноманітних, актуальних тем для пісень[24]. Протягом усього альбому Каньє Вест торкається низки різних питань, взятих із власного досвіду та спостережень, включаючи релігію, сім’ю, секс, надмірний матеріалізм, самосвідомість, працю з мінімальною оплатою праці, інституційні упередження та особисту боротьбу[33][34][35]. Музичний журналіст Келефа Саннех написав: «Протягом усього альбому містер Вест глузує з усіх, хто не вірив у нього: вчителів, директорів звукозапису, поліцейських, навіть свого колишнього боса в Gap»[36]. Вест пояснив: «Я такий, що я звичайна людина. Просто подумайте про те, через що ви пройшли минулого тижня, і в моєму альбомі є пісня про це»[37]. Альбом був примітний у музичному відношенні тим, що Каньє розвинув унікальний стиль продюсування під назвою «бурундучий соул»[38], у якому R&B та соул-музика прискорювалися та змінювалися тональності[39][40].

Назва та обкладинка

ред.
 
Графіті із зображенням ведмедя з обкладинки альбому

Назва альбому частково є посиланням на рішення Каньє Веста кинути коледж, щоб здійснити свою мрію стати музикантом[41]. Цей вчинок дуже не сподобався його матері, яка була професором університету, з якого він пішов. Пізніше вона сказала: «Мені вбили в голову, що коледж — це квиток до гарного життя... але деякі кар’єрні цілі не вимагають коледжу. Для того, щоб Каньє створив альбом під назвою [The] College Dropout, це було більше про те, щоб мати сміливість прийняти те, ким ти є, а не йти шляхом, який суспільство проклало для тебе»[42]. Обкладинку для альбому розробив Ерік Дювошель, який тоді був частиною внутрішньої команди дизайнерів бренду Roc-A-Fella. Вест уже сфотографувався в костюмі ведмедя, який знову з'явиться в його пізніших роботах, і Дювошель вибрав зображення, де він сидить на трибунах, оскільки його приваблювала самотність того, що мало бути «найпопулярнішим представленням школи». Зображення обрамлено золотими прикрасами, які Дювошель знайшов у книзі ілюстрацій 16-го століття, і Вест хотів використати, щоб «привнести відчуття елегантності та стилю в те, що зазвичай було гангстерським образом реп-виконавців». Внутрішня обкладинка містить щорічник коледжу з фотографіями гостьових виконавців із їхньої юності[43]. оригінальний випуск альбому має коричневий фон на обкладинці, пізніші ремастери альбому мають білий фон[44].

Комерційний успіх

ред.

The College Dropout дебютував під номером 2 в американському чарті Billboard 200, продавши 441 000 копій за перший тиждень. Це був масштабний комерційний успіх, ставши найбільш продаваним альбомом Веста в Сполучених Штатах на той час, з внутрішніми продажами понад 3,4 млн копій до 2014 року[45][46], а 23 листопада 2020 року Асоціація індустрії звукозапису Америки (RIAA) надала альбому 4-кратний платиновий статус. Загалом розійшовся тиражем понад 4 мільйони копій по всьому світу[47].

Критика

ред.

Маючи широкий успіх у критиків, The College Dropout був високо оцінений за продюсування Веста, жартівливий та емоційний реп, а також баланс самоперевірки та мейнстрімової чутливості в музиці. Альбом приніс реперові кілька нагород, включаючи номінацію на «Альбом року» та перемогу в категорії «Найкращий реп-альбом» на «Греммі» 2005 року.

Відтоді численні видання назвали його одним із найкращих альбомів усіх часів. У 2005 році Pitchfork поставили його на 50 місце у своєму списку найкращих альбомів 2000—2004 років[48]. У 2006 році альбом був названий Time одним із 100 найкращих альбомів усіх часів[49]. У своєму ретроспективному номері 2007 року XXL присудив йому рейтинг «XXL»; цю ідеальну оцінку раніше журнал давав лише шістнадцяти іншим альбомам[50]. У 2012 році Complex назвав альбом одним із класичних альбомів останнього десятиліття[51] та 20-м найкращим дебютним альбомом у стилі хіп-хоп[52]. Dagsavisen вказав альбом одинадцятим у своєму списку сорока найкращих альбомів 2000-х років[53]. Альбом також увійшов до книги 1001 альбом, який ви повинні почути перед смертю[54]. NME помістив альбом на 273 місце у своєму списку 500 найкращих альбомів усіх часів 2013 року[55], тоді як Rolling Stone поставив його на 74 місце у своєму списку 500 найкращих альбомів усіх часів у 2020 році[56].

Спадищна та вплив

ред.

The College Dropout спровокував відродження соціально свідомого репу в середині 2000-х[57], коли поп-реп був насичений піснями з продакт-плейсментом і надзвичайно насильницькими текстами, уособленням яких стали такі репери, як 50 Cent, Nelly, Ja Rule, Ludacris та інші[58]. Натомість Каньє Вест створив простір у мейнстрімі для реперів, щоб виразити себе та темношкіру ідентичність, не вдаючись до поширеної в хіп-хопі теми культури вуличних банд[59]. Рауль Верма з The Independent сказав, що «Весту доручено довести, що мейнстрімовий хіп-хоп має совість, своїми живильними посланнями, що летять проти аморальної більшості, яка увічнює кліше про зброю, дівчат і ювелірку»[60], тоді як старший редактор Vibe Ной Каллахан-Бевер стверджував, що вливання Каньє Веста «поп-чуттєвості» в його інакше прогресивний хіп-хоп «подолало розрив» і спонукало реперів більше тяжіти до центру між мейнстрімовими й альтернативними формами[61]. Today прокоментував, що «The College Dropout виділявся в реп-ландшафті своєю нетиповою прозою. Він уникав звичайних сюжетних ліній про секс, гроші та насильство та торкався всього, від віри до страху перед невдачею та інших життєвих криз»[62].

З виходом альбомом Каньє Вест почав набирати слухачів, які не могли віднестись до текстів, що прославляли гангстерський спосіб життя, але все ще насолоджувалися реп-музикою та більше пов’язували її з роздумами про сім’ю та кохання[59]. Музичний журналіст Ендрю Барбер сказав: «Я міг ідентифікувати себе з цим проектом найбільше, тому що я навчався в коледжі в той час, і я почувався аутсайдером у своєму власному житті. Слова Веста в «Last Call» надихнули мене слідувати моїм мріям і мотивували закінчити навчання, незважаючи на назву альбому». Крейг Дженкінс назвав альбом «переломним моментом в історії репу 2000-х, коли ботаніки увірвалися в школу, щоб захопити контроль у спортсменів, і ця зміна відзначилася двома альбомами пізніше, коли Graduation Каньє переміг альбом Curtis 50 Cent під час їх битви продажів у 2007 році»[63].

Список композицій

ред.
#НазваАвторПродюсер(и)Тривалість
1.«Intro (Skit)»Каньє ВестКаньє Вест0:19
2.«We Don't Care»
Каньє Вест3:59
3.«Graduation Day»
Каньє Вест1:22
4.«All Falls Down» (за участю Syleena Johnson)
Каньє Вест3:43
5.«I'll Fly Away»Albert E. BrumleyКаньє Вест1:09
6.«Spaceship» (за участю GLC і Consequence)
  • West
  • Leonard Harris
  • Dexter Mills
  • Marvin Gaye
  • Gwen Gordy Fuqua
  • Sandra Greene
Каньє Вест5:24
7.«Jesus Walks»
  • West
  • Rhymefest
  • Che Smith
  • Ben-Ari
  • Curtis Lundy
Каньє Вест3:13
8.«Never Let Me Down» (за участю Jay-Z і J. Ivy)
Каньє Вест5:24
9.«Get Em High» (за участю Talib Kweli і Common)
Каньє Вест4:49
10.«Workout Plan (Skit)»WestКаньє Вест0:46
11.«The New Workout Plan»
  • West
  • Stephens
  • Bosco Kante
  • Sumeke Rainey
  • Ben-Ari
Каньє Вест5:22
12.«Slow Jamz» (Twista за участю Kanye West і Джеймі Фокса)
Каньє Вест5:16
13.«Breathe In Breathe Out» (за участю Ludacris)
  • West
  • Brian Miller
Каньє Вест, Браян Міллер4:06
14.«School Spirit (Skit 1)»WestКаньє Вест1:18
15.«School Spirit»
Каньє Вест3:02
16.«School Spirit (Skit 2)»WestКаньє Вест0:43
17.«Lil Jimmy (Skit)»WestКаньє Вест0:53
18.«Two Words» (за участю Mos Def, Freeway і The Boys Choir of Harlem)
Каньє Вест4:26
19.«Through the Wire»
Каньє Вест3:41
20.«Family Business»WestКаньє Вест4:38
21.«Last Call»
  • West
  • Michael Perretta
  • Tony Williams
  • Ken Lewis
Каньє Вест, Evidence, Porse12:40
76:13
Японський спеціальний випуск 2005 року

Чарти

ред.

Щотижневі чарти

ред.
У 2004 році
Чарт (2004) Найвища
позиція
  Канада Canadian Albums (Nielsen SoundScan)[64] 11
  Канада Canadian R&B Albums (Nielsen SoundScan)[65] 5
  Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[66] 53
  Франція French Albums (SNEP)[67] 98
  Німеччина German Albums (Offizielle Top 100)[68] 77
  Ірландія Irish Albums (IRMA)[69] 13
  Норвегія Norwegian Albums (VG-lista)[70] 27
  Шотландія Scottish Albums (OCC)[71] 23
  Швеція Swedish Albums (Sverigetopplistan)[72] 39
  Швейцарія Swiss Albums (Schweizer Hitparade)[73] 96
  Велика Британія UK Albums (OCC)[74] 12
  Велика Британія UK R&B Albums (OCC)[75] 2
  США Billboard 200[76] 2
  США Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard)[77] 1
У 2022 році
Чарт (2022) Найвища
позиція
  Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[78] 55
  Канада Canadian Albums (Billboard)[79] 38
  Данія Danish Albums (Hitlisten)[80] 30
  США Billboard 200[81] 11

Річні чарти

ред.
У 2004 році
Чарт (2004) Позиція
  Велика Британія UK Albums (OCC)[82] 34
  США Billboard 200[83] 12
  США Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard)[84] 4
Світові чарти (IFPI)[85] 21
У 2005 році
Чарт (2005) Позиція
  США Billboard 200[86] 176
  США Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard)[87] 94
У 2016 році
Чарт (2016) Позиція
  Австралія Australian Urban Albums (ARIA)[88] 94
У 2022 році
Чарт (2022) Позиція
  США Billboard 200[89] 97
  США Top R&B/Hip-Hop Albums (Billboard)[90] 68

Сертифікації

ред.
Сертифікації і продажі для The College Dropout
Регіон Сертифікація Продажі
Канада (Music Canada)[91] Платиновий 100 000^
Данія (IFPI Denmark)[92] Платиновий 20 000 
Нова Зеландія (RIANZ)[93] Золотий 7500^
Велика Британія (BPI)[94] 3× Платиновий 900 000 
США (RIAA)[95] 4× Платиновий 4 000 000 

^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях
 продажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

ред.
  1. ↑ Reviews for College Dropout by Kanye West. Metacritic. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 26 грудня 2009.
  2. ↑ а б Kellman, Andy. The College Dropout – Kanye West. AllMusic. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 21 січня 2011.
  3. ↑ Pareles, Jon (April 2004). Kanye West: The College Dropout. Blender. New York (25): 124. Архів оригіналу за 9 квітня 2005. Процитовано 4 липня 2016.
  4. ↑ Endelman, Michael (13 лютого 2004). The College Dropout. Entertainment Weekly. New York. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 23 липня 2009.
  5. ↑ Baker, Soren (12 лютого 2004). You'll know his name. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 23 липня 2009.
  6. ↑ Kanye West: The College Dropout. Mojo. London (126): 102. May 2004.
  7. ↑ а б в Mitchum, Rob (20 лютого 2004). Kanye West: The College Dropout. Pitchfork. Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 23 липня 2009.
  8. ↑ Caramanica, Jon (14 березня 2004). The College Dropout. Rolling Stone. New York. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 26 грудня 2009.
  9. ↑ Ryan, Chris (November 2003). Kanye West: The College Dropout. Spin. New York. 19 (11): 111—12. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 29 серпня 2016.
  10. ↑ Jones, Steve (9 лютого 2004). 'Dropout': Well schooled. USA Today. McLean. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 17 січня 2017.
  11. ↑ Christgau, Robert (9 березня 2004). Edges of the Groove. The Village Voice. New York. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
  12. ↑ Does Kanye West's 'The College Dropout' Stand the Test of Time?. The Boombox. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.
  13. ↑ Kanye West's "The New Workout Plan": Revisit His Hilariously Brilliant 'College Dropout' Single. Idolator. 10 лютого 2014. Процитовано 27 жовтня 2018.
  14. ↑ Barber, Andrew (23 липня 2012). 93. Go-Getters "Let Em In" (2000). Complex. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.
  15. ↑ Reid, Shaheem (30 вересня 2005). Music Geek Kanye's Kast of Thousands. MTV. Архів оригіналу за 15 квітня 2006. Процитовано 23 квітня 2006.
  16. ↑ 500 Greatest Albums of All Time: #464 (The Blueprint). Rolling Stone. 18 листопада 2003. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 21 червня 2007.
  17. ↑ а б в г д Reid, Shaheem (9 лютого 2005). Road to the Grammys: The Making Of Kanye West's College Dropout. MTV. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 4 січня 2009.
  18. ↑ Serpick, Evan. Kanye West [Архівовано December 16, 2011, у Wayback Machine.]. Rolling Stone. Retrieved December 26, 2009.
  19. ↑ а б Hess, p. 556
  20. ↑ а б Calloway, Sway; Reid, Shaheem (20 лютого 2004). Kanye West: Kanplicated. MTV. Архів оригіналу за 6 квітня 2009. Процитовано 21 квітня 2009.
  21. ↑ Williams, Jean A (1 жовтня 2007). Kanye West: The Man, the Music, and the Message.(Biography). The Black Collegian. Архів оригіналу за 25 січня 2015. Процитовано 27 квітня 2008.
  22. ↑ а б Kearney, Kevin (September 30, 2005). Rapper Kanye West on the cover of Time: Will rap music shed its "gangster" disguise? [Архівовано February 24, 2016, у Wayback Machine.]. World Socialist Web Site. Retrieved September 23, 2007.
  23. ↑ Birchmeier, Jason (2007). (англ.) Kanye West – Biography. AllMusic. Процитовано 24 квітня 2008.
  24. ↑ а б Davis, Kimberly. "The Many Faces of Kanye West" [Архівовано January 6, 2016, у Wayback Machine.] (June 2004) Ebony.
  25. ↑ Davis, Kimberly. "Kanye West: Hip Hop's New Big Shot" [Архівовано January 6, 2016, у Wayback Machine.] (April 2005) Ebony.
  26. ↑ Kamer, Foster (11 березня 2013). 9. Kanye West, Get Well Soon... (2003) – The 50 Best Rapper Mixtapes. Complex. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
  27. ↑ Reid, Shaheem (December 10, 2002). "Kanye West Raps Through His Broken Jaw, Lays Beats For Scarface, Ludacris [Архівовано December 28, 2013, у Wayback Machine.]". MTV. Retrieved October 23, 2007.
  28. ↑ Sarad (10 лютого 2015). Today in Hip Hop History: Kanye West Drops His 'College Dropout' LP 11 Years Ago. The Source. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
  29. ↑ Touré (29 квітня 2004). Kanye West: Head of the Class. Rolling Stone. Процитовано 22 лютого 2022.
  30. ↑ The College Dropout is EW's Top Album of the Decade. KanyeUniverseCity. 7 грудня 2009. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  31. ↑ Martins, Jordan (19 квітня 2010). Tony Williams of G.O.O.D. Music Talks Most Memorable Studio Sessions With Kanye. Complex. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 18 січня 2019.
  32. ↑ Welch, Will (15 квітня 2020). Kanye West on His Next Album, Designing Yeezy, and Kobe Bryant. GQ. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  33. ↑ Love, Josh. Review: The College Dropout [Архівовано September 15, 2006, у Wayback Machine.]. Stylus Magazine. Retrieved July 23, 2009.
  34. ↑ Cinquemani, Sal (14 березня 2004). Kanye West: The College Dropout. Slant Magazine. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 26 грудня 2009.
  35. ↑ James, Jim (27 грудня 2009). Music of the decade. The Courier-Journal. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 17 червня 2011. Alt URL [Архівовано November 7, 2012, у Wayback Machine.]
  36. ↑ Sanneh, Kelefa (9 лютого 2004). No Reading And Writing, But Rapping Instead. The New York Times. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 5 серпня 2012.
  37. ↑ Kanye West Biography. Artistdirect. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.
  38. ↑ Unrecorded. Архів оригіналу за 1 лютого 2014.
  39. ↑ Sabotage Times. Архів оригіналу за 24 лютого 2016.
  40. ↑ Burrell, Ian (22 вересня 2007). Kanye West: King of rap. The Independent. UK. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 26 квітня 2008.
  41. ↑ West, Donda, p. 106
  42. ↑ Hess, p. 558
  43. ↑ Pasori, Cedar; McDonald, Leighton (17 червня 2013). The Design Evolution of Kanye West's Album Artwork: The College Dropout. Complex. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 7 серпня 2013.
  44. ↑ Ahmed, Isanul (11 лютого 2014). 15 Things You Didn't Know About Kanye West's "The College Dropout". Complex. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
  45. ↑ Grein, Paul (24 червня 2014). USA: Top 20 New Acts Since 2000. Yahoo! Music. Архів оригіналу за 14 липня 2014.
  46. ↑ Cibola, Marco (14 червня 2013). Kanye West: How the Rapper Grew From 'Dropout' to 'Yeezus'. Billboard. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  47. ↑ Columnist. Mr Confidence puts it all on the line [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. The Sun-Herald (August 1, 2005). Retrieved August 27, 2007.
  48. ↑ The Top 100 Albums of 2000–04. Pitchfork. 7 лютого 2005. Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 31 липня 2011.
  49. ↑ Time 100 Best Albums of All Time. Time. 2 листопада 2006. Архів оригіналу за 21 жовтня 2011. Процитовано 25 травня 2010.
  50. ↑ XXL (December 2007). Retrospective: XXL Albums. XXL.
  51. ↑ Drake, David. 25 Rap Albums From the Past Decade That Deserve Classic Status: Kanye West, The College Dropout (2004). Complex. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
  52. ↑ The 50 Greatest Debut Albums in Hip-Hop History: 20. Kanye West, The College Dropout. Complex. Архів оригіналу за 2 січня 2013. Процитовано 27 листопада 2012.
  53. ↑ Top 40 Albums of the 2000s. Dagsavisen (дан.). 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 5 серпня 2019.
  54. ↑ Dimery, Robert; Lydon, Michael (7 лютого 2006). 1001 Albums You Must Hear Before You Die: Revised and Updated Edition. Universe. ISBN 0-7893-1371-5.
  55. ↑ NME: The 500 Greatest Albums of All Time : October 2013. Rocklist. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 5 серпня 2019.
  56. ↑ The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. 22 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  57. ↑ Edlund, Martin (21 червня 2005). The Return of Socially Conscious Rap. The New York Sun. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 25 листопада 2019.
  58. ↑ Larrow, Aundre (12 лютого 2014). Thoughts on the tenth birthday of Kanye West's The College Dropout. Chicago Reader. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2019.
  59. ↑ а б Okwerekwu, Ike (13 травня 2019). Where's the Old Kanye. Medium. Процитовано 25 листопада 2019.
  60. ↑ Verma, Rahul (25 листопада 2004). Kanye West, Brixton Academy, London. The Independent. Архів оригіналу за 4 квітня 2020.
  61. ↑ Darling, Cary (24 липня 2005). Stylish hip-hop thrives. Fort Worth Star-Telegram. Процитовано 15 липня 2021.
  62. ↑ Kanye West nets 10 Grammy nominations. Today. 7 грудня 2004. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 31 січня 2020.
  63. ↑ The Definitive Kanye West Album Rankings: A Roundtable. Noisey. 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 25 листопада 2019.
  64. ↑ Albums : Top 100. Jam!. 4 березня 2004. Архів оригіналу за 14 грудня 2004. Процитовано 12 квітня 2023.
  65. ↑ R&B : Top 50. Jam!. 1 квітня 2004. Архів оригіналу за 7 квітня 2004. Процитовано 29 січня 2023.
  66. ↑ «Kanye West — The College Dropout» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien. Процитовано 15 грудня 2019.
  67. ↑ «Kanye West — The College Dropout» (французькою). Lescharts.com. Hung Medien. Процитовано 22 вересня 2019.
  68. ↑ "Offiziellecharts.de – Kanye West – The College Dropout" (in German). GfK Entertainment Charts. Retrieved 22 вересня 2019.
  69. ↑ «Kanye West — {{{album}}}». Irishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 9 лютого 2020.
  70. ↑ «Kanye West — The College Dropout» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 15 грудня 2019.
  71. ↑ «20040606 Top 40 Scottish Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано 12 квітня 2023.
  72. ↑ «Kanye West — The College Dropout» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien. Процитовано 22 вересня 2019.
  73. ↑ «Kanye West — The College Dropout» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien. Процитовано 15 грудня 2019.
  74. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company. Процитовано 22 вересня 2019.
  75. ↑ «20040411 Top 40 R&B Albums Archive | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company. Процитовано 22 вересня 2019.
  76. ↑ "Kanye West Chart History (Billboard 200)". Billboard. Процитовано 22 вересня 2019.
  77. ↑ «Kanye West Album & Song Chart History» Billboard Top R&B/Hip Hop Albums for Kanye West. Prometheus Global Media. Процитовано 22 вересня 2019.
  78. ↑ «Kanye West — The College Dropout» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 6 березня 2022.
  79. ↑ Billboard Canadian Albums. FYIMusicNews. Процитовано 7 березня 2022.
  80. ↑ Hitlisten.NU – Album Top-40 Uge 8, 2022. Hitlisten. Процитовано 2 березня 2022.
  81. ↑ {{{title}}}. Процитовано 17 липня 2022.
  82. ↑ End of Year Album Chart Top 100 – 2004. Official Charts Company. 8 січня 2005. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  83. ↑ Kanye West – Chart history. Billboard. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 8 липня 2014.
  84. ↑ 2004 Year-End Charts – Billboard R&B/Hip-Hop Albums. Billboard. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 28 лютого 2015.
  85. ↑ "Top 50 Global Best Selling Albums for 2004" (PDF). IFPI. Archived from the original on April 10, 2011. Retrieved December 7, 2019.
  86. ↑ 2005 Year End Charts – The Billboard 200 Titles. Billboard. 26 листопада 2005. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2019.
  87. ↑ 2005 Year-End Charts - Billboard R&B/Hip-Hop Albums. Billboard. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  88. ↑ Top 100 Urban Albums 2016. ARIA Charts. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  89. ↑ 2022 Year End – Billboard 200 Albums. Billboard. Процитовано 3 грудня 2022.
  90. ↑ 2022 Year-End - Top R&B/Hip-Hop Albums. Billboard. Процитовано 3 грудня 2022.
  91. ↑ Canadian album certifications – Kanye West – The College Dropout. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 22 вересня 2019.
  92. ↑ Danish album certifications – Kanye West – The College Dropout. IFPI Данія. Процитовано 23 січня 2020.
  93. ↑ Помилка: Поле id (номер чарту) має бути надана для Новозелендської сертифікації.
  94. ↑ British album certifications – Kanye West – The College Dropout (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 26 квітня 2022.
  95. ↑ American album certifications – Kanye West – The College Dropout (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 25 листопада 2020.

Бібліографія

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_College_Dropout&oldid=43114200