Поп-реп

жанр музики, що поєднує в собі риси хіп-хопу та поп-музики

Поп-реп (англ. Pop-rap або хіп-поп (англ. hip-pop)[1][2] - гібрид хіп-хопу з масивним мелодійним заповненням, який традиційно є частиною хорової секції в структурі звичайної поп-композиції[3]. Поп-реп має тенденцію до зниження агресії та збільшення ліричної цінності в порівнянні з вуличним репом[3][4], хоча в середині-кінці 90-х років деякі музиканти змішували цей стиль з елементами хардкор-репу, намагаючись запобігти негативній реакції публіки щодо легкості та загальнодоступності їхньої музики[3].

Поп-реп
Стилістичні походження
Походження
кінець 1980-х, Нью-Йорк, США
Типові інструменти
Інші теми
альтернативний хіп-хоп, нью-джек-свінг

Характеристика ред.

Стиль поп-реп зародився наприкінці 80-х років, коли такі виконавці, як Run-D.M.C., LL Cool J та Beastie Boys, почали виходити на основну музичну сцену. Незабаром після цього такі репери, як Tone Loc, Young MC, DJ Jazzy Jeff & The Fresh Prince записали кілька синглів з упором на їхніх можливостях говорити зі сцени доброзичливі життєві історії, що і стало причиною їхнього великого фурору в чартах[3][4].

Їх приклад наслідували багато музикантів, випустивши цілу низку однотипних мелодій для вечірок. Оскільки можливість загального прийняття інших напрямів була реальною, інші музиканти у цей час почали розвивати джаз-фьюжн з R&B і танцювальною музикою. Вони використовували семпли для створення мелодій[3][4].

З появою в 1989 році робіт MC Hammer і Vanilla Ice напрямок поп-реп часто піддавалося глузуванням (а іноді навіть піддавалося судовим переслідуванням) за бажання наслідувати широко відомим хітам, не вносячи в них жодних значних змін, або взагалі їх не змінюючи[5]. У той же час поп-реп набував все більшої популярності завдяки таким трекам, як «Can't Touch This» МС Hammer'а, а також роботам гуртів Naughty by Nature та House of Pain[6]. З кінця 90-х років небувалий зліт поп-репу спостерігається в Європі завдяки таким командам, як Nana, Down Low, R'n'G та ін.

До кінця 1990-х - початку 2000-х репери, такі як Ja Rule, поєднували теми гангста-репу з елементами поп-музики та соулу 1980-х; поп-реп став домінуючим жанром[3].

Потім він повернувся в мейнстрім з успіхом The Black Eyed Peas, у яких були такі хітові сингли, як «Where Is the Love?» з їхнього альбому Elephunk[7]. Наприкінці 2000-х - початку 2010-х з'явилося багато поп-реп-виконавців, таких як Дрейк, will.i.am, Flo Rida, LMFAO, B.o.B, Нікі Мінаж та Віз Халіфа[8].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Charnas, Dan. The Big Payback: The History of the Business of Hip-Hop. — Penguin, 2011.
  2. Molanphy, Chris (31 липня 2015). Feat. Don’t Fail Me Now: The rise of the featured rapper in pop music. Slate. Процитовано 11 січня 2018.
  3. а б в г д е Pop-Rap. Allmusic.
  4. а б в Too Legit: The Neglected Legacy of Pop-Rap. Jonathan Bogart. 24 лютого 2012.
  5. "What Is Pop Rap, And Why Do We Hate It?". Prefix Mag.
  6. The Year Onyx's 'Slam' Crashed Pop Radio. NPR. 17 жовтня 2013.
  7. Rap+Pop = Alt-Hip Hop: Black Eyed Peas, Jessy Moss. Metro Weekly. 21 серпня 2003. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 5 березня 2022.
  8. Drake charts a course for pop. Chicago Reader.