Тис валіський
Тис валіський[1] (лат. Taxus wallichiana) — вид хвойних рослин родини тисових.
| Тис валіський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Тисові (Taxaceae) |
| Рід: | Тис (Taxus) |
| Вид: | Тис валіський (T. wallichiana)
|
| Біноміальна назва | |
| Taxus wallichiana Zucc., 1843
| |
| Синоніми | |
|
Taxus sumatrana | |
Поширення, екологія ред.
Країни проживання: Бутан; Китай (Сичуань, Тибет, Юньнань); Індія (Аруначал-Прадеш, Ассам, Сіккім, Уттар-Прадеш); Індонезія (Сулавесі, Суматра); М'янма; Непал; Пакистан; Філіппіни; В'єтнам. Тис валіський є від малого до великого підліску або нижньої рівня деревом у гірських, помірних, помірно-теплих і тропічних від передгірних до високогірних лісів, де переважають покритонасінні і хвойні, листяні або вічнозелені або в змішаних лісах. У відкритих місцях на кам'янистих схилах і скелях зазвичай утворює великі, широкі розкидисті кущі. Висота коливається від 900 м до 3700 м над рівнем моря і ґрунти в основному походять від силікатних порід, від кислих до нейтральних. Легко розповсюджується птахами і може швидко проростати у великих кількостях на придатних місцях. Має дуже тривалий термін життя і може проростати від пнів.
Морфологія ред.
Це середнього розміру вічнозелене хвойне дерево, що досягає 20 м у висоту, подібне до Taxus baccata й іноді розглядаються як підвид його. Пагони зелені спочатку, стають коричневими після трьох або чотирьох років. Листки тонкі, плоскі, злегка серпоподібні, 1,5–2,7 см завдовжки і 2 мм завширшки, з м'яко загостреними вершинами. Рослина дводомна, з чоловічими і жіночими шишками на окремих рослинах. Насіннєві шишки сильно модифіковані, ягодоподібні, 1 см в діаметрі, що містять єдине зерно 7 мм завдовжки. Пилкові шишки кулясті, діаметром 4 мм, з'являються на нижніх пагонах на початку весни.
Використання ред.
Деревина гімалайського тису є довговічною і міцною і використовується для дверних рам, столярних виробів, токарного оброблення дерева та інкрустації деревини, а також для підсвічників, ручок ножів і т. д. Деревина також спалюється, як фіміам в Непалі і частинах Тибету. В інших областях деревина використовується як паливо. Алкалоїдні з'єднання (таксани) з кори є джерелом для протиракового препарату паклітакселу (TAXOL), який став однією з основних причин для експлуатації в останні роки. Листя дають подібні хімічні речовини в низьких концентраціях. Народна медицина використовувала молоді пагони і листя, а іноді і внутрішню кору протягом тривалого часу в різних зіллях, настоянках. Внутрішня кора виробляє червоний барвник, який часто використовується в релігійних церемоніях брахманів Непалу. Використовується як декоративна рослина на Філіппінах.
Загрози та охорона ред.
У більшості країн ареалу нещадно експлуатується. Зниження чисельності до 90 % були зареєстроване в Індії та Непалі, а в західному Китаї зниження складає більш ніж на 50 %. Зустрічається в декількох ПОТ.
Примітки ред.
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення Підписана у Вашингтоні, округ Колумбія, 3 березня 1973 р. Виправлена в Бонні 22 червня 1979 р. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |