Take Me Home (альбом Шер)

«Take Me Home» — п'ятнадцятий студійний альбом американської співачки і акторки Шер, випущений 25 січня 1979 року лейблом «Casablanca Records». 17 травня того ж року альбом отримав «золоту» сертифікацію від RIAA.

Take Me HomeM:
Take Me Home.jpg
Студійний альбом
Виконавець Шер
Дата випуску 25 січня 1979
Записаний 1978
Жанр поп
диско
Тривалість 38:00 хв
Мова англійська
Лейбл «Casablanca Records»
Продюсер Боб Есті
Рон Данте
Хронологія Шер
Попередній
←
Two the Hard Way
(1977)
Prisoner
(1979)
Наступний
→
Сингли з Take Me Home
  1. «Take Me Home»
    Випущений: січень, 1979
  2. «Wasn't It Good»
    Випущений: 1979
  3. «It's Too Late (To Love Me Now)»
    Випущений: 1979
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 2/5 зірок[1]
Smash Hits 4/10[2]

Про альбомРедагувати

Після чотирьох провальних релізів на «Warner Bros. Records» контракт Шер із цим лейблом був закінчений в 1978 році. Незабаром після цього співачка уклала новий контракт із лейблом «Casablanca Records», на якому записувалася «королева диско» Донна Саммер.

«Take Me Home» став першим альбомом Шер 1979 року і першим диском, випущеному на «Casablanca Records». Продюсерами альбому виступили Боб Есті і Рон Данте, більшість пісень були написані Мішель Оллер і Бобом Есті. Альбом являв собою коротку появу Шер у диско-музиці. Пізніше Шер відзначала, що на неї чинився сильний тиск під час запису диска у такому жанрі. Шер включила до альбому написану нею самою баладу «My Song (Too Far Gone)» про невдалий шлюб із Греггом Оллменом. Альбом присвячений «Butterfly».

Хорошим продажам альбому, ймовірно, сприяла його скандальна обкладинка, на якій майже оголена Шер позувала в костюмі вікінга. «Take Me Home» також став першим диском співачки, для якого були записані три ремікси: «Take Me Home» (12" Mix), «Was not it Good» (12" Mix) і «Git Down (Guitar Grupie)» (12" Mix), пізніше представлені на синглі «Hell on Wheels». Джин Сіммонс, коханець Шер на той час, брав участь у записі пісні «Git Down (Guitar Grupie)».

«Take Me Home» був виданий на компакт-диску разом із другим альбомом Шер на «Casablanca Records» під назвою «The Casablanca Years» в 1993-му і в перевиданий в 1996-му з іншою обкладинкою.

СинглиРедагувати

Першим синглом з альбому «Take Me Home» стала однойменна пісня, яка стала першим «топ-10»-синглом Шер за останні 5 років, після «Dark Lady», і останнім, що потрапив у «топ-10» до 1987 року. Пісня посідала 8-ме місце в чарті «Billboard Hot 100», 21-ше в «Hot Soul Singles» і 2-ге в «Hot Dance Club Play». Пісня також досягла «топ-10» в чартах Канади та Норвегії. У 1979 році альбом отримав «золоту» сертифікацію, оскільки його продажі сягнули понад 500 тисяч копій. Сингл «Take Me Home» також отримав «золоту» сертифікацію, його продажі сягнули понад 1 мільйон копій. Для пісні було знято відео, яке було показано в телешоу «Cher … and Other Fantasies». Шер також заспівала пісню на телешоу «The Mike Douglas Show» поряд з іншими треками з альбому: «Love & Pain» і «Happy Was the Day We Met».

Пісня «Was not It Good» була обрана другим синглом, який офіційно вийшов не тільки в США, але й в інших країнах, у тому числі Канаді і Великій Британії. «Was not It Good» вийшла лише як промо-сингл. Хоча пісня потрапила в «Billboard Hot 100», вона мала досить скромний успіх, де досягла максимальної 49-ї позиції. На відміну від попереднього синглу «Take Me Home», який досяг 2-го рядка в «Hot Dance Club Play», «Was not It Good» не була випущена як сингл для клубів. До пісні також існують ремікси, які були видані як сингли на 12-дюймових платівках, деякі з них можна знайти у різних збірках 1990-х років.

Третім синглом стала «It's too Late (to Love Me Now)» — кавер-версія пісні Чарлі Макклейна. Пісня була видана на 7- і 12-дюймових платівках і досі залишається єдиним синглом Шер, випущеним для кантрі-радіо. Однак, «It's too Late (to Love Me Now)» мала слабкий успіх у чарті «Hot Country Singles», де пісня потрапила на 87-е місце. Сингл став одним з останніх, випущених співачкою у 1970-х роках і на лейблі «Casablanca Records».

Незважаючи на те, що і «Was not It Good», і «It's Too Late (To Love Me Now)» були випущені як офіційні сингли з альбому, для них не були зняті музичні відео. Замість цього вийшли кліпи до «Take Me Home» і «Love & Pain», які були представлені на успішному телешоу «Cher … and Other Fantasies».

ТурРедагувати

У рамках промо-кампанії альбому Шер поїхала в турне «Take Me Home Tour». Перший концерт туру відбувся 9 липня 1979 року в Лас-Вегасі, його продюсером був Джо Лейтон, який раніше працював із Бетт Мідлер і Даяной Росс. Це був перший світовий тур Шер як сольної артистки. В рамках туру співачка відвідала Північну Америку, Європу й Австралію. Концерт від 10 травня 1980 року в Монте-Карло і пізніший виступ 1981 року в Лас-Вегасі були зняті для телетрансляції.

У команді Шер налічувала трьох бек-вокалістів, шести танцюристів, двох трансвеститів в образах Бетт Мідлер і Даяни Росс. Використовувався механічний бик і дванадцять різних костюмів. Сама Шер описала концерт як «суміш „Sonny & Cher“, кабаре, дискотеки і рок-н-ролу». Концерти включали різні елементи власних телешоу співачки «The Cher Show», «Cher … Special і Cher … and others Fantasies». Під час перерви на переодягання Шер за лаштунками, на сцені виступали трансвестити Кенні Сака (як Бетт Мідлер) і Д. С. Гейнор (як Даяна Росс) з піснями «In the Mood» і «I'm Coming Out», відповідно. В кінці номера до них виходила Шер і вони разом співали «Friends».

Список композиційРедагувати

Сторона A
# НазваАвтор Тривалість
1. «Take Me Home»  Мішель Оллер, Боб Есті 6:45
2. «Wasn't It Good»  Мішель Оллер, Боб Есті 4:20
3. «Say the Word»  Мішель Оллер, Боб Есті 4:59
4. «Happy Was the Day We Met»  Пеппі Кастро 4:00
Сторона Б
# НазваАвтор Тривалість
1. «Git Down (Guitar Groupie)»  Мішель Оллер, Боб Есті 3:44
2. «Love & Pain (Pain in My Heart)»  Річард Т. Бір 3:25
3. «Let This Be a Lesson to You»  Том Снов 3:17
4. «It's Too Late (To Love Me Now)»  Рорі Майкл Барк, Джин Доббінс, Джонні Вілсон 3:39
5. «My Song (Too Far Gone)»  Шер, Бретт Хадсон, Марк Харсон 3:54

Учасники записуРедагувати

  • Шер — вокал[3]
  • Джей Грейдон — гітара
  • Стів Лукатер — гітара в «Git Down (Guitar Groupie)»
  • Джефф Поркаро — ударні в «Git Down (Guitar Groupie)»
  • Девід Хангейт — бас в «Git Down (Guitar Groupie)»
  • Джин Сіммонс — бек-вокал в «Git Down (Guitar Groupie)»
  • Боб Есті — продюсер звукозапису
  • Рон Данте — продюсер звукозапису
  • Ларрі Емерін — інженер звукозапису
  • Річард Боулз — інженер звукозапису
  • Дженіс Солед — координація проекту
  • Вейн Олсен — продюсер компіляції
  • Баррі Левін — фотографування

ЧартиРедагувати

Тижневі чарти
Чарт (1979) Позиція
Канада (Top Albums/CDs (RPM)) 24
Канада (Dance/Urban (RPM)) 9
США (Dance/Urban (RPM)) 25
США Top R&B Albums[4] 32

СертифікаціїРедагувати

Країна Сертифікація Продано
США (RIAA) Золото 500,000^
^цифри відвантаження, засновані тільки на сертифікації

ПриміткиРедагувати

  1. [http://www.allmusic.com/album/r3801(англ.) AllMusic review]
  2. Starr, Red. Albums. Smash Hits (May 3–16, 1979): 25. 
  3. «Take Me Home» allmusic.com Процитовано 9 лютого 2021
  4. Cher - US Charts (AllMusic). All Media Network. Архів оригіналу за 15 September 2015. Процитовано 28 May 2017. 

ДжерелаРедагувати