Їжача голівка пряма
Їжача голівка пряма[1][2] або їжача голівка випрямлена[3] (Sparganium erectum) — вид рослин родини рогозові (Typhaceae), поширений у Євразії й на заході Південної Африки. Етимологія: лат. erectus — «прямий, зведений»[4]
| Їжача голівка пряма | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Рогозові (Typhaceae) |
| Рід: | Їжача голівка (Sparganium) |
| Вид: | Їжача голівка пряма (S. erectum)
|
| Біноміальна назва | |
| Sparganium erectum | |
| Синоніми | |
|
Sparganium chlorocarpum Rydb. | |
Опис ред.
Багаторічник 25–150 см заввишки. Зав'язь 2-гніздова, рідко 1 або 3-гніздова. Плід з клиноподібною верхівкою, нижня частина плода пірамідальна, 5–7 мм довжиною, світло-коричнева, верхня частина плода трохи сплющена, темно-коричнева або чорна. Суцвіття гіллясте, з 2–3 маточними й 5–12 тичинковими головками[1].
Вегетативне розмноження відбувається через столони. Листя має паренхіми як адаптацію до нестачі кисню в затопленому середовищі. Самозапилення є успішним. Пилок також споживається комахами. Кісточкові плоди мають губчасту тканину, яка дозволяє їм поширюватися плаваючи; плавання може тривати до 12 місяців.
Поширення ред.
Північна Африка: Алжир, Марокко; Європа: Білорусь, Латвія, Литва, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія; Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Сирія, Туреччина; натуралізований: Австралія[5][6].
В Україні зростає на берегах водойм, канав і в болотах — на всій території[1]. Входить у список регіонально рідкісних рослин м. Києва[2].
Галерея ред.
_(27737483154).jpg)
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 469. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Sparganium erectum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 05.02.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 05.02.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 05.02.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |