Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Листопадний кущ заввишки 30–150 см, нанофанерофіт. Гілля розлоге. Гілки вкриті темно-бурою або буро-червоною корою, молоді — опушені. Під корою деревина злегка борозенчаста. Бруньки голі, яйцеподібні, гострі, жовті або бурі. Прилистки виражені лише на добре розвинених пагонах, вони косояйцеподібні, зубчасті, завдовжки до 1 см. Листкові черешки 0,5–1 см завдовжки. Листки яйцеподібні, оберненояйцеподібні або еліптичні, з коротко загостреними верхівками, цілокраї або зубчасті, зверху зелені, знизу свинцево-сизі, у зрілому стані голі, 2–6 см завдовжки, 2–4 см завширшки.

Суцвіття — циліндричні, тонкі, нещільні сережки завдовжки 2–6 см. Приквіткові луски жовтуваті, зрідка на верхівці темні. Тичинок дві, вони вільні, голі, з жовтими пиляками. Зав'язь шовковиста, на довгій ніжці. Стовпчик короткий, приймочки з короткими відхиленими назовні лопатями. Плід — короткопухнаста зелена коробочка завдовжки 4–8 мм.

ЕкологіяРедагувати

Рослина вологолюбна, дуже морозостійка, віддає перевагу зонам з діапазоном мінімальних середньорічних температур від −28,8 °C до −26 °C. Полюбляє відкриті місцини, але добре переносить легкий затінок, росте на свіжих ґрунтах. Еколого-ценотична амплітуда цього виду доволі широка — верба Старке зростає на торфовищах, вологих низинних і заплавних луках, евтрофних і мезотрофних болотах, узліссях, осипах, серед чагарників, біля струмків, в світлих лісах і, навіть, у лучних степах. Найбільша висота, на якій знайдено зарості цього виду, становить 1250 м.

Цвітіння триває з квітня по червень, плоди дозрівають у червні. Розмножується насінням і вегетативно. Верба Старке утворює міжвидові гібриди з вербою попелястою, вушкатою, розмаринолистою, чорничною.

ПоширенняРедагувати

Верба Старке розповсюджена на теренах Скандинавії, Центральної та Східної Європи, Монголії, Сибіру і Приморського краю Росії. Через Україну проходить південна межа ареалу: ця рослина трапляється спорадично у Поліссі, Передкарпатті, Карпатах, Розточчі, Опіллі, зрідка — у лісостепових районах.

Значення і статус видуРедагувати

Зменшення чисельності виду спричинене осушенням боліт, надмірним випасанням худоби, випалюванням, будівництвом, розробкою торфовищ. В Україні охороняється у Деснянсько-Старогутському та Шацькому національних парках, заповіднику «Розточчя», заказнику «Верхобузькі болота». За межами України охорона здійснюється у Німеччині, в цій країні верба Старке занесена до Червоної книги землі Баден-Вюртемберг.

Верба Старке використовується в господарстві рідко. З гілок рослини добувають дубильні речовини, під час цвітіння вона є добрим джерелом нектару і пилку для бджіл, іноді її висаджують як декоративний чагарник.

СинонімиРедагувати

  • Salix depressa L.
  • Salix foliosa Afzel. ex Koch
  • Salix livida Wahlenb.
  • Salix malifolia Besser
  • Salix sphacelata Sommerf. ex Rchb.
  • Salix starkeana var. livida (Wahlenb.) Y.L.
  • Salix sturneana Andrz. ex Trautv.
  • Salix uliginosa Starke ex Willd.
  • Salix vagans Anderss.
  • Vimen starkeana (Willd.) Raf.


ДжерелаРедагувати

  1. The Plant List.(англ.)

ПосиланняРедагувати

Верба Старке у Червоній книзі України. — Переглянуто 4 січня 2015 р.