Pyrus nivalis — вид квіткових рослин родини трояндових (Rosaceae).

Pyrus nivalis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Груша (рід) (Pyrus)
Вид:
P. nivalis
Біноміальна назва
Pyrus nivalis

Біоморфологічна характеристика ред.

Це невелике листопадне дерево чи кущ[1][2]. Подібний до P. pyraster, але листя знизу залишаються шерстистими, цілі або лише дрібно зазубрені на кінчику. Довжина плодів всього 3–5 см[3]. Може виростати до 20 метрів у висоту. Насіння зворотно-яйцювате, з одного боку сплощене, 7–8 × 4–5 мм, поверхня гладка, не блискуча, від червонувато-коричневої до чорної. 2n=34[4].

Поширення ред.

Зростає у Європі від Іспанії до України та в Туреччині[5][6].

В Україні росте у Криму (південь, гори), а також культивується в садах і парках, нерідко дичавіє[7].

Використання ред.

Дикий родич і потенційний донор генів груші, Pyrus communis subsp. communis. Його також можна використовувати як підщепу[1]. Дерево культивується в деяких частинах Європи, особливо навколо Орлеана у Франції, його плоди використовують для виготовлення грушевого сидру[2].

Примітки ред.

  1. а б Wilson, B. (2018). Pyrus nivalis. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
  2. а б Pyrus nivalis. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
  3. Pyrus nivalis. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 02.05.2023. (нім.)
  4. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 287. (англ.)
  5. Pyrus nivalis. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
  6. Pyrus nivalis. Euro+Med Plantbase. Процитовано 02.05.2023. (англ.)
  7. Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 4: родина Rosaceae (Rosales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2022. — Вип. 18. — № 4. — С. 305–349. — DOI:10.32999/ksu1990-553X/2022-18-4-1.