Prionailurus javanensis

вид ссавців
Prionailurus javanensis
Leopard Cat (14840017319).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Азійський кіт (Prionailurus)
Вид: P. javanensis
Біноміальна назва
Prionailurus javanensis
(Desmarest, 1816)
Ареал
Ареал
Синоніми
Prionailurus bengalensis javanensis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Prionailurus javanensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Prionailurus javanensis
Fossilworks: 374745

Prionailurus javanensis (яванський кіт[1]) — ссавець із родини котових, який поширений на сундських островах Ява, Балі, Борнео, Суматра, Палаван, Негрос, Мактан, Себу Панай[2].

Таксономії та еволюціяРедагувати

У 19–20 століттях було описано кілька зоологічних зразків котів роду Prionailurus із Зондських островів, у тому числі Демаре Ансельм Гаетан описав зразок Felis javanensis з Яви в 1816 році[3].

Результати філогеографічного дослідження вказують на те, що лінія сундського кота розходилася в середньому плейстоцені. Вважається, що населення Борнео поширилося на Суматру та філіппінський острів Палаван після виверження Тоби, коли ці острови були з'єднані під час пізньоплейстоценового заледеніння. Оскільки P. javanensis в Палавані й Негросі демонструють низьку генетичну диференціацію, можливо, люди завезли цього кота з Палавана на Негрос та прилеглі острови[4]. На основі наявних даних визнано два підвиди: P. j. javanensis і P. j. sumatranus[2].

Зовнішній виглядРедагувати

Цей кіт трохи менший від свійського з коричневими круглими плямами на сіро-коричневому забарвленні волосяного покриву зверху та білуватому знизу; є лінія від верху кожного ока в напрямку до спини і довгасті плями на спині. Як і у всіх видів Prionailurus, вуха округлі. Подібно до материкового родича P. javanensis стрункий з довгими ногами і чітко окресленими перетинками між пальцями. Голова мала, мордочка коротка, вузька й біла. Хвіст приблизно вдвічі менший за довжину голови й тіла, а біля чорного кінчика помітні кілька нечітких кілець. Є два основні варіанти забарвлення. Кішки з Яви, Балі та Палавана — світло-сірі, іноді жовто-сірі, з дуже маленькими плямами, які можуть бути чітко не визначені. А коти зі Суматри, Борнео та Негроса мають теплий вохристий відтінок та більші чітко виділені плями. Вага P. javanensis від 0,55 до 3,8 кг, довжина голови й тулуба від 38,8 до 66 см, і хвіст приблизно 40–50% від цієї довжини[3][5].

ПоведінкаРедагувати

Це нічні й присмеркові тварини. Полюють переважно на гризунів; меншою мірою у раціон входять жуки, змії, ящірки, жаби, птахи[6].

Середовище проживанняРедагувати

Його природним середовищем проживання є низовий тропічний вічнозелений ліс, але він також пристосувався до модифікованих людиною ландшафтів з відповідним рослинним покривом і населяє сільськогосподарські райони: плантації каучуку, олійної пальми та цукрового очерету[6]. На Калімантані P. javanensis також зафіксований у змішаному болотному лісі. У заповіднику дикої природи Табін[en] середня площа мешкання[en] становить 3,5 км² у самців і 2,1 км² у самиць. Площа мешкання самця перекриває одну чи більше площ мешкання самиць[7].

ЗагрозиРедагувати

Коти регулярно трапляються на ринках дикої природи. У селах на Суматрі відмирання курей часто приписували цим котам і зазвичай це призводило до відплати. Хоча цей вид менш залежать від лісистості, втрата середовища існування та фрагментація все ще є загрозою[8]

ПриміткиРедагувати

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. а б Kitchener A. C. et al. A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group // Cat News (Special Issue 11). — 2017.
  3. а б Desmarest, A. G. Le Chat de Java, Felis javanensis Nob. // Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine. — 1816. — Вип. 6. — С. 115.
  4. Patel, R. P.; Wutke, S.; Lenz, D.; Mukherjee, S.; Ramakrishnan, U.; Veron, G.; Fickel, J.; Wilting, A.; Förster, D. Genetic Structure and Phylogeography of the Leopard Cat (Prionailurus bengalensis) Inferred from Mitochondrial Genomes // Journal of Heredity. — 2017. — Вип. 108. — № 4. — С. 349–360. — DOI:10.1093/jhered/esx017.
  5. Groves, C. P. Leopard-cats, Prionailurus bengalensis (Carnivora: Felidae) from Indonesia and the Philippines, with the description of two new subspecies // Zeitschrift für Säugetierkunde. — 1997. — Вип. 62. — С. 330–338.
  6. а б Lorica, M. R. P.; Heaney, L. R. Survival of a native mammalian carnivore, the leopard cat Prionailurus bengalensis Kerr, 1792 (Carnivora: Felidae), in an agricultural landscape on an oceanic Philippine island // Journal of Threatened Taxa. — 2013. — Вип. 5. — № 10. — С. 4451–4460. — DOI:10.11609/JoTT.o3352.4451-60.
  7. Rajaratnam, R.; Sunquist, M.; Rajaratnam, L.; Ambu, L. Diet and habitat selection of the leopard cat (Prionailurus bengalensis borneoensis) in an agricultural landscape in Sabah, Malaysian Borneo // Journal of Tropical Ecology. — 2007. — Вип. 23. — С. 209–217.
  8. Ross J., Brodie J., Cheyne S., Hearn A., Izawa M., Loken B., Lynam A., McCarthy J., Mukherjee S., Phan C., Rasphone A., Wilting A. (2015). Prionailurus bengalensis. The IUCN. Процитовано 03.11.2020.