Вухань
Вуха́нь[1][2] (Plecotus) — рід кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Етимологія: дав.-гр. πλέκω — «скручений, звивистий» і дав.-гр. οὖς (род. ὠτός) — «вухо», що вказує на великі звивисті вуха[3][4].
| Вухань | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Вухань австрійський (Plecotus austriacus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Підродина: | Vespertilioninae |
| Триба: | Plecotini |
| Рід: | Вухань (Plecotus) E. Geoffroy, 1818 |
 Вікісховище: Plecotus
| |
Таксономія
ред.Найближчою до вуханів групою кажанів у фауні України (і Європи загалом) є широковухи (Barbastella): разом ці два роди формують трибу Plecotini.
У світовій фауні вухані представлені майже 20 видами, при цьому кількість видів, які визнають, суттєво зросла в останні 10 років.
У фауні України відомо два морфологічно близькі види:
- вухань звичайний, або бурий (Plecotus auritus)
- вухань австрійський, або сірий (Plecotus austriacus).
Відмінності видів
ред.Найпомітнішою морфологічною особливістю цих кажанів є величезні вуха, які виступають з голови на приблизно 30-35 мм (при довжині тіла близько 50-60 мм). Відомі у складі фауни України два види вважаються двійниками (морфологічно дуже близькі види), які, попри це, при певних фахових навичках відносно легко розрізняються за деталями забарвлення черева і козелків, за розвитком окремих морфологічних утворів на голові («бородавки» над очима, здуття ніздрів тощо).
Цікаво знати
ред.Зображення вуханів часто використовують на своїх емблемах спелеоклуби. Вуханів просто утримувати в неволі, проте прагнути до цього не треба. Обидва відомі в Україні види вуханя включені до Червоної книги України.
Види й ареали
ред.- Plecotus auritus — Європа, Кавказ, Зауралля
- Plecotus austriacus — Європа
- Plecotus balensis — Ефіопія
- Plecotus christii — Єгипет, Лівія, Судан
- Plecotus gaisleri — Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Мальта, о. Пантеллерія (Італія)
- Plecotus gobiensis — Монголія
- Plecotus homochrous — Пакистан, Індія, Непал, Китай, В'єтнам
- Plecotus kolombatovici — Балканський півострів, середземноморські Африка й Азія
- Plecotus kozlovi — Монголія, Китай (Внутрішня Монголія)
- Plecotus macrobullaris — пд. ч. Європи й зх. Азія
- Plecotus ognevi — Азія від Алтайських гір до Далекого Сходу
- Plecotus sacrimontis — Японія
- Plecotus sardus — ендемік о. Сардинія (Італія)
- Plecotus strelkovi — цн. і пд.-зх. Азія
- Plecotus taivanus — ендемік Тайваню
- Plecotus teneriffae — ендемік Канарських островів
- Plecotus turkmenicus — ендемік Казахстану й Туркменістану
- Plecotus wardi — ендемік Гімалаїв (Афганістан, Індія, Непал, Пакистан)
Примітки
ред.- ↑ Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 25.
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 259.
- ↑ Thomas H. Kunz and Robert A. Martin. Plecotus townsendii // Mammalian Species. — 1982. — № 175. — С. 1–6. Архівовано з джерела 15 березня 2016. Процитовано 2016-04-20.
- ↑ Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — Вип. 23. — С. 546.
Джерела
ред.- Рід вухань (Plecotus) в монографії «Види ссавців світу», 2005. — P. 482—483 [Архівовано 12 вересня 2012 у Wayback Machine.]